Голова Волинської обласної ради Володимир ВОЙТОВИЧ: Політика має проходити повз мене

Володимир Войтович майже 30 років свого життя віддав державній службі. За цей час, каже, має з чим порівнювати нинішню ситуацію в країні. На його думку, такої кількості реформ, які впроваджуються нині, Україна не знала ніколи. Як справжній патріот Волинської землі, Володимир Іванович небайдужий до проблем не лише Рожищенського району, мешканці якого двічі обирали його депутатом обласної ради, а й цілої області. До цього його зобов’язує не тільки посада, а й власне почуття обов’язку. «Відомостям» вдалося поспілкуватися з головою облради про важливі для Волині проблеми. Отже, наша розмова — і про медичну реформу, і про енергозбереження, і про сільське господарство, і про рішення обласної ради, які викликали найбільший інтерес серед волинян.

— Володимире Івановичу, як ви ставитеся до медичної реформи, яка впроваджується на Волині?

— Скажу так: дуже сміливо, але ми багато в чому вже запізнилися. Її треба поєднувати з реформуванням місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою. Дискусії навколо медичної реформи в чому? Дільничні лікарні переводять у амбулаторії з пунктами швидкої допомоги. Так, на перший погляд, це дуже різкий крок, але давайте задумаємось, яку функцію виконували, а подекуди ще й досі виконують дільничні лікарні. Тільки соціального захисту. Це притулки для тих людей, яким немає де перезимувати. Нещодавно був у селі Затурці Локачинського району. Дільнична лікарня була розміщена у кількох хатках, жодних умов. Зараз зробили амбулаторію: сімейний лікар є, автомобіль є, центральна районна лікарня неподалік. Раптом що — до неї можна дістатися за 12-13 хвилин. До слова, на території Волині до 2020 року нам ще треба відкрити сто амбулаторій у сільській місцевості. Буду відвертим, не буде лікаря у кожному селі. В районах створюються центри первинної медико-санітарної допомоги — окрема структура, яка зосереджена на наданні первинної допомоги. Вибачте, але не буде Сидор займатися чиряками чи легкими травмами. Обласна лікарня надає висококваліфіковану допомогу — складні операції з кардіології, нейрохірургії тощо. Так, є труднощі у проведенні реформи, які мають суб’єктивний характер, наприклад, наші дороги та невпорядковані назви вулиць. Я нещодавно вирішував одну справу в одному з міст обласного значення. Дві вулиці мають однакову назву. Втратив півдня, поки дістався до місця призначення.

— Наскільки результативними є програми розвитку села, які неодноразово приймала Волиньрада?

— Сільське господарство — це той напрямок роботи, який потребує постійної уваги. Якщо селянину не допомогти зайнятістю на землі, то село деградуватиме й надалі. Програми підтримки підвищують економічну зайнятість селян. Мені прикро, що направляємо недостатню кількість коштів на підтримку особистих селянських господарств, але все ж таки певних результатів досягли. Наведу кілька цифр, які говорять самі за себе. На реалізацію програм підтримки агропромислового комплексу з обласного бюджету в 2012 році було використано 11,6 мільйона гривень і 3,9 — із районних бюджетів. Держава минулого року теж підтримала волинський АПК більш як 30 мільйонами гривень. Відповідно, за результатами першого кварталу обсяги виробництва сільгосппродукції в усіх категоріях господарств зросли на 3,9% і склали 607,5 мільйона гривень. Крім того, фінансовою підтримкою з обласного бюджету було охоплено близько 20 тисяч осіб, які займаються сільськогосподарським виробництвом, що вдвічі більше, ніж у 2011 році.

— Депутати Волиньради активно відвідують об’єкти комунальної власності. Скільки таких об’єктів має обласна рада та чи всі вони використовуються? Що збираєтеся робити з проблемними об’єктами?

— Матеріальну основу місцевого самоврядування обласного рівня складають 154 об’єкти комунальної власності. На мою думку, майно спільної власності повинно служити територіальній громаді та використовуватись ефективно. Саме для цього систематично проводяться Дні депутата, які дають можливість ознайомитись із роботою підприємств комунальної форми власності, вивчити проблемні питання, які виникають у їх використанні, та прийняти виважені рішення обласної ради з майнових питань. Показником того, наскільки ефективно використовують майно, є кошти, які надходять. У 2011 році сума склала 1,8 мільйона гривень, у 2012-му — три мільйони. Ріст надходжень забезпечується наданням комунального майна в оренду фізичним та юридичним особам. Оренда береже майно від нищення, сприяє розвитку малого та середнього бізнесу. Якщо обласна рада вважає, що майно використовується неефективно, то приймає рішення про його відчуження. Так було з цілісним майновим комплексом комунального підприємства «Волиньінтехбуд», що на вулиці Єршова у Луцьку. Сьогодні взагалі стоїть питання про ліквідацію цього підприємства. Наразі вивчається питання про відчуження, тобто продаж чи передачу з обласної комунальної власності у власність місцевих територіальних громад, низки об’єктів, які перебувають на балансі «Волиньфармпостачу», що не використовуються підприємством. У Горохові ми маємо приміщення, яке є зайвим навантаженням для «Волиньфармпостачу». Якщо горохівчани мають таку потребу і будуть використовувати його для своєї громади, то чому б його не передати безкоштовно? Тому моя думка така, що до кожного об’єкта потрібен індивідуальний підхід і чіткий аналіз. Дехто пропонує продати наші санаторії. Навіщо? «Пролісок», «Лісова пісня», «Турія» успішно працюють, тому про це не може бути й мови.

— Багато волинян негативно ставиться до передачі у приватні руки мисливських угідь і водних об’єктів.

— За результатами всебічного вивчення документів депутатським корпусом було вирішено скасувати кілька рішень щодо надання в оренду водних об’єктів 43 користувачам. Стосовно мисливських угідь, то, вважаю, треба звернути увагу на позитивний досвід європейських і балтійських держав, де намагаються якнайбільше мисливських угідь віддати у користування в приватні руки, оскільки державні структури не завжди мають можливість виділити кошти для того, щоби повноцінно забезпечити годівлю диких тварин, збільшення їх поголів’я. Ми вже бачимо і в нашій області певні результати: у тих мисливських угіддях, які передані приватним структурам чи громадським організаціям, кількість тварин зросла. Приватник краще справляється з цією роботою. Багато хто проти цього. Тут нема чого боятися, єдине, що потрібно, — дієвий контроль за роботою користувачів, починаючи від управління мисливського господарства, закінчуючи всіма інспекціями та правоохоронними органами. Щодо депутатського контролю, то ми плануємо організувати День депутата і сесійні слухання, пов’язані якраз із мисливськими угіддями. Хотів би наголосити, що зараз в області є 13 мисливських угідь, які можуть бути передані у користування всім охочим.

— Протягом останніх кількох років бюджетні заклади активно почали переводити на тверді види палива.

— В цілому за регіональною програмою підвищення енергоефективності минулого року на енергозберігаючі заходи використано майже 190 мільйонів гривень. Найбільше уваги, звичайно, приділяємо бюджетній сфері. Так, у 2012-му замінено 117 одиниць котельного обладнання, з яких 111 встановлено у бюджетних закладах. Ідеться про твердопаливні, газові й електрокотли. Крім того, проведено реконструкцію котельні комунального підприємства «Дубищенське ЖКП», що в селі Дубище Рожищенського району. Слід відмітити і здійснену в Ратнівському районі роботу з переведення закладів бюджетної сфери, які фінансуються з місцевої казни, з природного газу на торфобрикет і дрова. Крім того, що у них встановлено 15 твердопаливних котлів, що є найбільшим показником серед інших районів області, то ще й 10 із них встановлено на заміну газоспоживному обладнанню. За попередніми підрахунками, це дозволило замістити місцевими видами палива понад 200 тисяч кубічних метрів природного газу, що становить майже 25% від його споживання на Ратнівщині.

Нам вдається впроваджувати енергозберігаючі заходи завдяки проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». З ініціативи громад, сільських рад минулого року вдалося втілити в життя 41 енергозберігаючий мікропроект у бюджетних установах загальною вартістю 6,5 мільйона гривень. Це стало можливим для Володимир-Волинського, Камінь-Каширського, Ківерцівського, Ковельського, Локачинського, Любомльського, Ратнівського, Рожищенського і Турійського районів. Уже цього року замінено 16 котлів, на що пішла 881 тисяча гривень.

— Чи бере Волиньрада участь у цьогорічних конкурсах, грантах? Що було зроблено за рахунок залучених у такий спосіб коштів минулого року?

— Обласна рада намагається залучати іноземні кошти, беручи участь у міжнародних конкурсах. Торік було подано низку проектів на здобуття грантів у рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна». Переможцями стало два проекти. Перший пов’язаний із оздоровчо-санаторним туризмом, і Волинь отримує 1 мільйон 716 тисяч євро грантових коштів. На ці гроші планується побудувати приміщення водолікувального корпусу в санаторії матері та дитини «Пролісок» і придбати для нього необхідне обладнання. Ще один проект має на меті створення альтернативних форм дошкільної освіти у сільських громадах. Завдяки йому Горохівський і Турійський райони отримали майже по сорок тисяч євро для відкриття груп короткотермінового перебування дошкільнят на базі загальноосвітніх шкіл чи інших приміщень, на ремонт і оснащення яких теж передбачені кошти.

Чи не єдиним державним інструментом, що дає змогу органам місцевого самоврядування через проекти вирішувати місцеві проблеми, є Всеукраїнський конкурс проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. За його підсумками від Волині переможцями стало дев’ять проектів загальною вартістю 4,3 мільйона гривень. Цьогоріч органи місцевого самоврядування виграли 17 проектів із 31 поданого. Серед переможців — проект Щуринської сільської ради Рожищенського району «Дитина — найкраща інвестиція» (розмір гранту — 100 тисяч гривень), проект Любомльської районної ради «Дім добра та надії», кошторис якого становить 200 тисяч, і проект Ратнівської райради «Подаруймо шанс усім дітям» (майже півмільйона гривень гранту).

— Кадрові питання, які виносяться на сесії, здебільшого супроводжуються дискусіями. Чому? Невже немає важливіших для області проблем?

— Кадрові питання завжди варті уваги. Я не скажу, що хтось порушує кадрові питання надумано. У нас було кілька резонансних питань із активним обговоренням, суперечками, дискусіями, навіть конфліктами. Стосовно справи чільника бюро медико-соціальної експертизи Григорія Вдовенка, то я вважаю, що керівникам медичної галузі слід бути уважнішими до ветеранів праці. Пан Вдовенко — чоловік пенсійного віку, нормально працював, але був ображеним на те, що його не попередили завчасно про звільнення. Місцеві політики використали цю ситуацію та спровокували на цьому зайві дискусії. Можна мені закинути докір, чому я допустив такі довготривалі дискусії, але я не маю права відмовити депутатам у виступах. Вважаю, часто-густо політичні амбіції затьмарюють той небосхил, який є над обласною радою. Політики не повинні керуватися виключно своїми амбіціями. Зараз пан Вдовенко працює на лікарській посаді і задоволений цим. У сфері освіти теж мали конфліктну ситуацію. Я маю на увазі Інститут післядипломної освіти. Треба зауважити, що ніхто не здійснював ніякого переслідування пана Сташенка. Просто у нього закінчився контракт. Зараз колишній ректор має роботу — завідувача кафедри, але цю ситуацію ще досі використовують наші місцеві політики.