У маршрутках брудно, бо їх, виявляється, ніколи мити
Гасають наввипередки, грубіянять пасажирам, не слідкують за чистотою в салоні, не дотримуються графіків руху — такі звинувачення часто лунають у бік водіїв маршрутних таксі у Луцьку.
Гасають наввипередки, грубіянять пасажирам, не слідкують за чистотою в салоні, не дотримуються графіків руху — такі звинувачення часто лунають у бік водіїв маршрутних таксі у Луцьку. Навіть попри те, що вже більше місяця, як автобуси обладнали системою GPS-навігації, про покращення вихованості шоферів говорити не доводиться.
Зважаючи на останні події, в громадському транспорті їздити стає страшно. Чого лише вартий випадок у Маріуполі, коли водій не впорався з керуванням і повний людей автобус перекинуло на бік. Та не менш красномовна ситуація у волинському Торчині, де автобус на швидкості в’їхав прямісінько у будинок.
Кожному не раз доводилося чути й про «гонки» на дорогах обласного центру. Взяти хоча б доволі вузьку вулицю Богдана Хмельницького, де, незважаючи на відсутність хорошого дорожнього покриття, водії люблять промчати зі швидкістю вітру, пролітаючи і зупинки, і пішохідні переходи, ще й влаштовуючи перегони на повороті, щоб вхопити «свого пасажира».
Начальник міського управління транспорту і зв’язку Анатолій Миронюк каже, що шофери, працюючи роками, вже знають, скільки пасажирів і на якій зупинці має підсісти, тому, щоби їх не втратити, часто намагаються випередити інших або ж, навпаки, запізнитись, і при цьому вони порушують графік руху.
— Але ми ввели систему GPS-моніторингу, яка унеможливлює це. На екрані можемо бачити, як рухається той чи інший автобус. Отримуємо щоденні електронні звіти за підписом директора підприємства-перевізника. На підставі цих звітів виставляємо претензії перевізнику, а той у свою чергу — водієві, — каже Анатолій Миронюк. — Самі ж водії, думаючи про те, що за ними спостерігають, порушують менше. Бояться втратити роботу. Тому тепер виконання графіків руху від 70% і вище, а перед нами стоїть завдання довести цей показник до 95%.
І справді, налагодити графіки руху з часом система таки допоможе, а от як за її допомогою відслідкуєш, що водій чи гальмує, як із переляку, чи взагалі вирішує не зупинятися хай навіть на одній зупинці, чи влаштовує обгін, невідомо.
Інша проблема наших маршруток — їхній зовнішній вигляд і сумнівна чистота. В теплу пору року в салонах частенько пил стоїть стовпом. На один із таких випадків і поскаржилася наша постійна читачка пані Анна.
— Нещодавно мені довелося їхати з роботи маршрутом №32, це було близько 17:30. Коли захотіла присісти, то просто жахнулася: на стінці автобуса було стільки пилюки, що її синій колір навіть не проглядався, вікно теж було брудним і заляпаним ззовні. Складалося враження, ніби цю маршрутку не мили добрих півроку. На кожній ямі автобус підстрибував і видавав у повітря стільки пилу, що можна було задихнутись. Я просто не втрималася від слів, а жіночка, що постійно їздить цією маршруткою, додала, що так брудно в ній уже третій день поспіль, а на зауваження водій не реагує зовсім. Так сталось і цього разу. Більше того, шофер їхав у розщебнутій сорочці та демонстрував оголене тіло, — обурюється жінка.
Як відомо, цей маршрут обслуговує Луцьке підприємство електротранспорту. Фотографії, зроблені пасажиркою автобуса, ми відправили директору підприємства Івану Грицанчуку. Чільник ЛПЕ каже, що не знає, чому транспортний засіб був у такому стані. За його словами, щовечора автобуси, які приїздять із рейсу, заїжджають на мийку, де їх готують до нового робочого дня. Тож пообіцяв розібратись, яким чином водій оминув прибирання і чому ніхто цього не проконтролював.
На фото: В салоні маршрутки №32
— Звісно, всі автобуси запилюжені, бо погода така, та ще й дороги якраз ремонтують. А помити маршрутку впродовж дня водієві ніколи, бо тоді він зіб’ється з графіка. Зробивши одне кільце, шофер має прибрати салон від сміття, але помити його часу не вистачить. Тому те, що ввечері автобус може бути трохи в пилюці, — це логічно, — каже начальник управління транспорту і зв’язку міської ради.
Анатолій Матвійович також повідав, що працівники управління періодично здійснюють перевірки маршрутних таксі на предмет їхнього зовнішнього та внутрішнього вигляду. Так, наприкінці квітня перевірили кілька автобусів, що їздять на маршруті №32. Та в жодному з них не зробили зауваження щодо забрудненості салону, натомість найпоширенішими виявилися такі вказівки перевіряльників: підклеїти сидіння, стерти надписи, підфарбувати поручні. Ще кільком автобусам не вистачає заднього трафарету з номером маршруту.
Говорячи про ввічливе спілкування з пасажирами, ми пригадали недавню ініціативу громадської організації зі створення Етичного кодексу водія. Начальник транспортного управління загалом схвально ставиться до цієї ідеї. Правда, зауважив, що обов’язків у шоферів і так достатньо. Їх регламентує документ Права й обов’язки водія. Інше питання, наскільки вони виконуються.
А от щодо грубіянства, то каже, що часто водіїв до цього провокують самі ж пасажири.
— Водій — це одна з дуже емоційних професій. Скажіть, хто буде лізти в салон машиніста чи в кабіну пілота літака? Ніхто. А до шофера автобуса мало не кожен чомусь висуває претензії, і він відволікається. У пілота є шторка, в машиніста — двері на замку, тому потрібно думати над тим, як відгородити водія від салону, — каже Миронюк.
Та чи посприяє відгородження шофера від салону підвищенню його культури та чи навчить їздити обережніше? Сумніваємось.
