Садовод із Липин вирощування саджанців перетворив із захоплення на бізнес

Подружжя Приймаків із села Липини Луцького району вже більше десяти років вирощує саджанці найрізноманітніших плодових дерев, кущів, наприклад, смородини, аґрусу, йошти і троянд. Лише одних яблунь є близько п’ятдесяти сортів. А все почалося з того, що колись давно Анатолія Приймака обманули на ринку.

— Я купив 14 дерев у продавців із Молдови, кожне мало бути іншого сорту, а вийшло тільки три, — розповідає Анатолій Анатолійович. — І я подумав: ошукали. «Але ж мені колись батько показав, як щеплювати дерева, в дитинстві у мене це виходило, то чому зараз не спробувати?» — подумав я тоді. І так потихеньку почав, із меншого до більшого. Потім літературу відповідну став читати, друзі, знайомі дещо підказували, бо всього сам знати не будеш. Хороші садівники є у Рожищі, в Уховецьку Ковельського району — люди, яким можна довіряти. Ми обмінюємося різними новинками, досвідом, спілкуємося. Не знаю, може, в мене рука така, що приживається добре. Роботу покинув: усе одно, думаю, пенсії більшої не дадуть, тому краще на себе працювати.

Анатолій Анатолійович запросив подивитися його город. Має біля хати небагато землі. Каже, пробував вирощувати саджанці у полі, та хтось вирізав увесь рядок смородини.

Відразу за будинком — чималенька теплиця, де вирощуються троянди. Тут їх близько сорока сортів. Показав альбом із квітами — краса неймовірна, різного кольору та форми. На полі все акуратно розміряне та поділене на кілька ділянок.

— Ось бачите, у мене площа заокулірована, — проводить нам екскурсію садівник, — на осінь будуть саджанці. А ті, що в прикопі, — вказує на іншу ділянку, — восени викопав на он тій площі, тепер її удобрив, угноїв і саджу інші культури.

— А ті, що у прикопі, треба реалізувати? — запитуємо.

— Так, — відповідає. — А он там дичка висаджена, — продовжує екскурсію, — і ще дві тисячі яблунь дички є. Це зараз я їх посаджу, а окулірувати (прищеплювати до дикої рослини бруньку культурної. — Авт.) буду аж наступного літа. Так усе одне за одним іде, і якщо рік пропущу, то ритм зіб’ється і вже не буде результату. Щоб виростити саджанець, знадобиться майже три роки. Є у нас також спеціальні маточники, на яких вирощуємо підщепу, потім висаджуємо у поле в шкілку, де вона росте до серпня, тоді її окуліруємо, і вона зимує, а на наступний рік будемо мати готові саджанці. Також восени висіваємо кісточки аличі, сливи, персика, абрикоса на підщепу. Навесні вона сходить, восени викопуємо, тоді знову висаджуємо в шкілку, потім окуліруємо.

Господар каже, що загалом справа ця досить прибуткова, однак потребує кропіткої праці. Разом із паном Анатолієм трудиться його дружина Лідія Юхимівна. Вона якраз була на ринку — продавала саджанці. Син також інколи допомагає.

Клієнти, серед яких є багато постійних, бо жодного разу нікого не обманули, у Приймаків не тільки купують саджанці, а ще й отримують консультацію, як за ними доглядати. Ми попросили Анатолія Анатолійовича поділитися кількома секретами садівництва.

Спершу, каже чоловік, потрібно вибрати саджанець. Він має бути здоровим, із непошкодженою корою, без хвороб, із гарно розвиненою кореневою системою. Потім удома треба правильно підготувати посадкову яму.

— Якщо закладаєте великий сад, варто переорати глибокою оранкою всю площу, розмітити, а тоді вже садити деревця, — пояснює пан Анатолій. — Якщо у вас кілька саджанців, то треба копати великі глибокі посадкові ями, приблизно 80 см завширшки та завглибшки 60-70 см. Яму необхідно гарно заправити. Візьміть перегною кілька відер, змішайте з верхнім шаром землі. Коли копаєте яму, верхній шар відкладайте на один бік, а нижній — на інший. Додайте суперфосфату приблизно грамів 300-400, калійного добрива трішки, все перемішайте з ґрунтом, посередині насипте конусоподібний горбок землі, розправте корінь і садіть дерево. Утрамбуйте трохи землю та добре полийте. Треба, щоб земля підняла корінь, щоб не було повітряних пустот, інакше він підсихатиме. Не забувайте регулярно поливати. А в нас люди як роблять? Викопали ямку маленьку, коріння слабке, пробитися йому важко, а коли земля розпушена, дерево краще приймається та росте. Що бідніший ґрунт, то краще треба заправити посадкову яму. Якщо піщаний, то на низ ями варто кинути до 20 см глини. Але, наприклад, під черешню перегною не треба давати. І крону обрізати потрібно, щоб корінню легше було прижитися.

— А як щодо таких теплолюбних дерев, як персики, адже зими у нас холодні? Як їх правильно вирощувати? — цікавимося в пана Анатолія.

— У нас вони ростуть і плодоносять, — розповідає садовод. — Персик витримує до 25 градусів морозу, а якщо зима сильніша, треба штамб (частина стовбура від кореня до крони) окутувати мішковиною, агроволокном, але не плівкою і не руберойдом. Окрім того, якщо персик і підмерзне, то він швидко відновлює крону. І треба гарну обрізку для дерев робити — це важливо для плодоношення, формування крони. Персик обрізається сильніше порівняно з іншими деревами. І робити це варто тоді, коли він починає розвиватися, навіть у період цвітіння: тоді видно, яка гілка підмерзла, яка підсохла. Персик родить на приростах минулого року, і в нього дуже багато квіток закладається, їх стільки не потрібно. Через те його треба обрізати трошки сильніше. Слабкі гілки видаляються. Потрібно використовувати заміщене омолодження (заміняти старі гілки молодими). Тоді буде плодоносити не тільки верх, а й середина.

До слова, Анатолій Анатолійович реалізовує не тільки українські сорти дерев, а також виведені у Чехії, Німеччині, Сполучених Штатах, багато польських, але всі адаптовані до наших умов.