На Волині готуються до «великої води»

Сніг, який уже добряче всім набрид, нарешті почав танути і потягнув за собою нову біду — підтоплення та повені. Різке потепління очікують із 7 квітня. Снігові гори почнуть інтенсивно танути, тож в одинадцяти областях України повеней не уникнути. Як зауважив начальник Укргідрометцентру Микола Кульбіда, під час весняного водопілля однією з найскладніших ситуація буде на Волині, де традиційно потерпають північні райони.

Зважаючи на це, днями область проінспектував віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Разом із головою Волинської ОДА Борисом Клімчуком вони обстежили території можливих підтоплень у Любешівському та Ратнівському районах, заплави басейну й очищене русло річки Прип’ять, водозабірну споруду Верхньо-Прип’ятського гідровузла Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу.

На фото: Віце-прем’єр Олександр Вілкул та губернатор Борис Клімчук обговорюють план дій

— Центральний і регіональні штаби всіх областей України працюють, — зазначив Олександр Вілкул під час оглядин захисної дамби в Любешові. — Щогодини ми отримуємо інформацію і про рівень води в річках, і про рівень ґрунтових вод. Ми створили карту ризиків як традиційних зон підтоплень, таких як басейни рік Дніпро, Дністер, Прип’ять і Дунай, так і територій, які традиційно не затоплює, — у Центральній і Східній Україні. Зараз сконцентровані групи рятувальників МНС у кількості 43 тисяч осіб, п’ять тисяч одиниць техніки, близько тисячі одиниць — водної, 22 літальних апарати і 90 бригад піротехніків. Ми вже розпочали зривання льоду в тих місцях, де утворюється його скупчення.

Під час засідання штабу Олександр Вілкул зазначив, що важливою складовою безпечного пропуску повені та сходження криги є збалансоване штучне регулювання рівня води у водосховищах Дніпровського каскаду. Так, для прийому повеневих вод Держводагентство підготувало вільну ємність у водних об’єктах, що становить понад 6,6 мільярда кубічних метрів води: понад 700 мільйонів кубометрів — у Київському водосховищі, 4,4 мільярда — в Кременчуцькому, ще 1,2 мільярда кубів — у Каховському.

В той же час голова Волинської ОДА Борис Клімчук зауважив, що обласна влада реально оцінює кількість снігу. За його словами, в населених пунктах чотирьох районів області передбачили можливі перебої з постачанням продуктів, тож туди вже завезені додаткові запаси крупи, олії, цукру та прісної бутильованої води. Також дали команду шкільним їдальням запастися провізією та водою.

Як повідомляє прес-служба управління ДСНС у Волинській області, рятувальники перебувають у постійній готовності до дій за призначенням. Для оперативного залучення сил і засобів до ліквідації наслідків повені й інших надзвичайних ситуацій гідрологічного характеру плаваючий транспортер ПТС-М, пожежні насосні станції ПНС-110 передислоковані в північні райони області. В бойовому розрахунку пожежно-рятувальних підрозділів у постійній готовності перебуває чотири автомобільні пожежні насосні станції, п’ять рукавних машин і 24 автоцистерни підвищеної прохідності.

Для надання допомоги потерпілим на водних об’єктах кожний пожежно-рятувальний підрозділ області оснащений плавзасобами та додатково укомплектований рятувальними засобами. Також у цілодобовій готовності до реагування на можливі надзвичайні події перебувають сили та засоби групи водолазно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління. Група оснащена плавзасобами в кількості 11 одиниць і всім необхідним водолазно-рятувальним обладнанням для виконання дій за призначенням. На озброєнні цього підрозділу є також катер на повітряній подушці «Марс-700», який забезпечує підвищену мобільність під час реагування на надзвичайні події, пов’язані з рятуванням людей на воді.

На випадок ускладнення повеневої ситуації визначено район зосередження сил і засобів міжвідомчого угрупування Волинського регіону оперативного реагування, що розміщений у селі Оконськ Маневицького району (стоянка для автомобілів загальною площею 1,5 га поблизу траси М-07 Київ — Ковель — Ягодин і приміщення для розміщення особового складу).

Традиційно проблемною у період танення снігу є Любешівщина. Перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Русинчук розповів, що врятувати від підтоплень селище Любешів вдалося ще в 2010 році, коли збудували захисну дамбу. Так від води було захищено близько 500 будівель. Нині в зоні ризику перебуває три села району — Зарудчі, Заріка та Пожіг.

Нам випала нагода побувати в Зарудчах, де річка вже доволі близько дісталася до осель, збудованих на її берегах.

— Це вода вже трохи спала, днями її було більше, — ділиться місцева жителька Лідія Качула. — Вода була й у льосі, тож довелося картоплю звідти забрати. Хоча цього року не сильно підтоплює, бувало набагато гірше: вулицю заливало мало не до середини.

За словами Володимира Русинчука, в Зарудчах не захищені вісім будинків, де мешкає близько 30 селян. Один із виходів із цієї ситуації районна влада вбачає в об’єднанні старої дамби у селі з новою в Любешові. Щоправда, в такому разі доведеться втручатись у русло річки Стохід на території національного парку «Прип’ять — Стохід», що може ускладнювати будівництво.

Під загрозою підтоплення опинились одна житлова будівля в Заріці та чотири помешкання в селі Пожіг. Одначе зведення дамб у цих населених пунктах вважають нереальним. Натомість пропонують узятися за розчищення русла Стоходу.

— На мою думку, ця пропозиція дасть суттєвий позитив, — каже Володимир Русинчук. — Розчищення потребують нове та старе русла річки — від Любешова до місця, де Стохід впадає в Прип’ять. Це десь 6-7 км. Таким чином буде збільшена пропускна спроможність річки, а отже, реально зніметься причина повеней.

Наразі ж на Любешівщині створили районний штаб із боротьби з повінню. Про всяк випадок пропрацювали навіть варіанти відселення жителів будинків, які перебувають під загрозою підтоплень.