За лізингові маршрутки, які вже не їздять, ЛПЕ виплачує третину заробленого

Кілька тижнів тому Господарський суд Волинської області зобов’язав Луцьке підприємство електротранспорту перерахувати на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» 1 мільйон 367 тисяч гривень. З’ясувалося, що ці кошти є нарахованою пенею за прострочення виплат за автобуси, взяті у лізинг. Яким чином комунальне підприємство, яке ще до сьогодні боргує своїм працівникам заробітну плату, віддаватиме штраф і решту коштів за лізингом, дізнавалися «Відомості».

Нагадаємо, що в кінці грудня 2007 року «Богдан-Лізинг» і ЛПЕ підписали договір фінансового лізингу на придбання останнім 41 автобуса для перевезення пасажирів на міських лініях. Вартість предмета лізингу на момент передачі автобусів у користування становила 11,7 мільйона гривень.

Як повідомив директор луцького депо Іван Грицанчук, на початок березня підприємству електротранспорту залишилося віддати «Богдану» 3 мільйони 433 тисячі гривень. Стосовно нарахованої пені, то пан Грицанчук каже, що її ЛПЕ не виплачуватиме.

— Луцьким підприємством електротранспорту досягнуто домовленостей із «Богдан-Лізинг», що ми нічого платити не будемо: ні судових витрат, ні коштів, — повідомив Іван Іванович. — Для того я тут і сиджу, щоб домовлятись. Як саме ми домовились — історія замовчує. Головне, що є результат. Ми реструктуризували ці виплати.

Та й виплачувати лізинг, як каже директор депо, немає ні бажання, ні можливостей.

— Бажання платити немає, —  каже Іван Грицанчук. — Для підприємства це величезні кошти. Але договір так прописаний, що за умови несплати — величезні штрафи, пеня. Кожен день прострочення платежів — це додаткові витрати і судовий позов, як оцей. За січень сплачено за лізингом 319 тисяч 713 гривень, у лютому — 305 тисяч 478 гривень. ЛПЕ не може в кінці місяця назбирати таку суму, враховуючи дефіцит у всьому, тому ми змушені відкладати щоденно. Наприклад, у лютому щодня нам треба було відкладати по 15 тисяч 211 гривень. А надходжень від усіх видів діяльності підприємство має в день орієнтовно 50 тисяч. Майже 30% віддаємо. Це велика сума. А треба зарплату видавати, купувати пальне, запчастини. Доводиться на всьому економити.  

У результаті заборгованість із заробітної плати на 1 березня складала 860 тисяч гривень «чистими», а з урахуванням податків і соціальних внесків назбирується чимала сума — близько півтора мільйона гривень.

«Відомості» поцікавилися думкою пана Грицанчука, чи не укладена угода лізингу спеціально, щоб довести підприємство до банкрутства.

— Підприємство електротранспорту з його боргами нікому не потрібне. Тролейбуси, автобуси, враховуючи їхній технічний стан, нікому не треба. Кому воно потрібне? Нас могли б «прихватизувати» хіба що за маршрути, які ми обслуговуємо, — 15, 15а, 9а, бо 9-й, 31-й і 47-й у нас уже забрали, — припустив Іван Іванович.

Крім того, з’ясувалося, що добра частина придбаних п’ять років тому в «Богдана» автобусів простоює.

— Враховуючи технічний стан, частина простоює. За п’ять років їх «вбили». Щоб відновити, потрібно більше мільйона гривень. У всіх областях місто купує тролейбуси, автобуси та передає їх комунальному підприємству. Тільки в Луцьку навпаки. Реально нам ніхто не хоче допомогти. Неодноразово це питання порушували, та відповідь одна — у бюджеті немає коштів. А чого не подумали про те, що у підприємства немає грошей, коли вішали на нього лізинг? — обурився керівник депо.

Це запитання, очевидно, залишиться без відповіді, бо попередник теперішнього міського голови Богдан Шиба, з участю якого відбулося це придбання, вже не працює. Нинішня міська влада проти підписаного договору.

Перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук називає лізинговий контракт кабальним і вважає, що тодішній владі його взагалі не треба було підписувати.

— Цей контракт є неефективним, я пропонував би його розірвати, — розповів Святослав Євгенович. — Щоб це зробити, треба вивчити всі юридичні моменти. Договір забирає кошти у ЛПЕ, які можна було б вкласти у розвиток депо. Підприємство завжди було проблемним, і це головний біль не лише Луцька, а й інших міст України. Держава через безкоштовний проїзд створює проблеми для цього комунального підприємства. Це повинна бути цільова дотація у вигляді субвенції кожному пільговику, така собі адресна допомога. У Любліні, приміром, населення становить 320 тисяч осіб, а правом безкоштовного проїзду користується всього десять пільговиків — колишні мери та заслужені громадяни.