Луцьку медицину хочуть перевернути з ніг на голову

Реорганізація чи таки реформування закладів охорони здоров’я у Луцьку? Поки знайти точну відповідь не вдається. Чиновники заспокоюють обурених лучан: мовляв, нічого не міняється, хіба тільки вивіски. Та все ж з’являються підозри, що в облцентрі намагаються зробити перші кроки реформи. І не зупиняє посадовців навіть відсутність відповідних документів і асигнувань із боку держави. Тож, можливо, вже найближчим часом медична реформа прогалопує по здоров’ю городян.

Реформа — не реформа

Начальник міського управління здоров’я Федір Кошель не втомлюється повторювати, що сьогодні стоїть питання про організацію первинної медичної допомоги, а не реформування галузі. Нагадаємо, йдеться про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 на базі поліклініки №3 шляхом злиття чинних амбулаторій загальної практики — сімейної медицини. 18 грудня 2012 року відповідне рішення прийняла Луцька міська рада.

У той же час чиновники фрагментами підкидають інформацію, з якої випливає: хай там що вони кажуть, а нинішні дії — це перші кроки майбутньої реформи. Так, ще у грудні Федір Гнатович розповідав «Відомостям» про грандіозні плани щодо створення низки амбулаторій і вже двох центрів первинної медико-санітарної допомоги.

— Якби нам побудувати у 40-му кварталі, на Відродження, Рівненській, Дубнівській чотири-п’ять амбулаторій, то ми б уже сміливо могли робити і другий центр. Усі б лікувалися на місцях, і лише 20% їхали б до вузьких спеціалістів, — зазначав тоді Кошель.

Головний лікар Луцької міської поліклініки №2 Ганна Кравчук під час нещодавнього дня депутата трохи пролила світло на ці плани.

— Після пропонованого реформування поліклініки працюватимуть не так як сьогодні. За програмою заплановано два центри сімейної медицини та дві консультативно-діагностичні поліклініки. Одна — для дітей (нинішня дитяча поліклініка. — Ред.), друга — поліклініка, розміщена на Відродження, 13 (міська поліклініка №2. — Ред.), яка буде консультативно-діагностичним центром для дорослих. Так плануємо, проте ще ніхто не знає, як воно буде, — каже Ганна Іванівна.

Тобто з цього випливає, що й поліклініку №1 із часом збираються реорганізувати у Центр первинної медико-санітарної допомоги.

Хоча ми й не пілотна область, але за реформування взялися, попри те, що документації, яка б хоч якось регламентувала діяльність у цьому полі, для Луцька немає. Як каже депутат міськради Андрій Осіпов, ст. 35-1 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачають утворення центрів медико-санітарної допомоги, але таке положення набуде чинності лише з 1 січня 2015 року. Зараз же законодавством передбачено реформування медицини в чотирьох пілотних областях.

— Якщо діє експеримент і створюються центри первинної медичної допомоги у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку та Києві, то для них написали спеціальний закон, дали на це гроші. Притому це лишається експериментом: якщо не вийде, вони повернуться до старої системи. А якщо будуть успіхи, то опишуть це і передадуть в інші області. І для експерименту їм відвели час до 1 січня 2015 року, — зазначив під час громадських слухань щодо медичної реформи у місті депутат Андрій Осіпов, додавши, що питання медичної реформи — це компетенція Верховної Ради.

І справді, в пілотних регіонах поряд із законодавчою базою передбачене і фінансове дотування з боку держави. Скажімо, на Дніпропетровщині на придбання лікувально-діагностичного обладнання й автотранспорту для закладів первинної медико-санітарної допомоги освоять 82 мільйони гривень. А у Вінницькій з держбюджету передбачено 189 мільйонів. А от за які гроші збиралися реформувати у Луцьку — невідомо.

Як живеться чинним амбулаторіям

Нещодавно кореспонденту «Відомостей» довелося побувати на дні депутата і відвідати міські амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. Зауважимо, що городяни задоволені їхньою роботою. Та у самих медзакладах — не без проблем. Ще б пак, левова частка фінансування йде на зарплатний фонд і оплату комунальних послуг.

Так, у мікрорайоні Вересневе амбулаторія охоплює 4,5 тисячі населення. Їх обслуговують три сімейних лікарі, стоматолог, на півставки працюють лікар денного стаціонару та гінеколог. Є у закладі й лабораторія.

Сімейне відділення Луцької міської дитячої поліклініки на вулиці Львівській, яке, крім дітей, обслуговує й дорослих, планують перетворити на амбулаторію. Правда, грошей на це поки не закладено. Завідувачка відділення повідала, що тут працює сім сімейних лікарів. Але з’ясувалося, що лікарська сумка з медикаментами й обладнанням, із якою медик може виходити на виклики, лише одна.

Амбулаторію загальної практики — сімейної медицини, що на вулиці Бенделіані, можна вважати зразковою. Хоча і тут є невирішені питання, що стосуються оновлення парку медобладнання. Крім цього, поруч є частина приміщення, яке вже давно просять освоїти для амбулаторії. Добре, що хоча б тепер, під приводом реорганізації, обіцяють виділити 300 тисяч гривень.

Ще 400 тисяч гривень просять виділити для розширення амбулаторії на вулиці Стрілецькій. Нині в медустанові працює два сімейних лікарі. Є маніпуляційна, фізкабінет і лабораторія. Щоправда, остання поки не працює, бо лаборант у декретній відпустці. Та невдовзі амбулаторії ще мають передати сусідське приміщення, на реконструкцію якого Кошель і просить виділити згаданих 400 тисяч гривень. Але на запитання, чи вистачить їх для відновлення старенького та зруйнованого будиночка залізничників, він так і не відповів. Як і не сказав чи будуть виділені  ті 400 тисяч.

До слова, під час тієї ж поїздки ми почули від головлікаря міської поліклініки №2 Ганни Кравчук, що, згідно з табелем оснащення, щоб повністю укомплектувати одну амбулаторію, потрібно більше мільйона гривень.

— Там має бути фізкабінет, лабораторія, кабінети профщеплення, гінеколога, ЕКГ, маніпуляційна, передбачені й окремі кімнати для дорослих та дітей, — зазначила медик.

 Вузькопрофільні лікарі можуть зникнути?

У багатьох лучан виникають підозри й щодо компетенції майбутніх сімейних лікарів. Люди запитують, чи зможе хороший фахівець у одній галузі, лише пройшовши курси, одразу розбиратися мало не в усьому? Адже в університеті на сімейних лікарів навчають по вісім-дев’ять років, а перекваліфіковують — лише за півроку. Вже відомі випадки, коли один сімейний лікар не зміг на рентгенівському знімку роздивитися запалення легень, а інший не хотів виписувати пацієнтці направлення до кардіолога, заговорюючи зуби розпитуванням про життя.

В той же час, якщо значна частина лікарів працюватиме в сімейній медицині, хто ж відповідатиме за консультативну, невже лише спеціалісти поліклініки №2?

— Уявіть ситуацію, що зараз вузькопрофільних лікарів із третьої поліклініки переводять у першу поліклініку. А її в 2015 році теж реорганізовують у такий самий Центр первинної медико-санітарної допомоги. Що в результаті лишається? Вузькі лікарі з трьох поліклінік мають бути в одному закладі. А зараз ніхто не може відповісти, чи буде в цій медустанові (поліклініка №2. — Ред.) місце для них? Так Луцьк ризикує залишитися без значної частини вузькопрофільних лікарів. Чи підвищиться від цього якість медицини? — резюмував під час громадських слухань депутат Луцькради Андрій Калахан.

Ситуація, що складається, мимоволі наштовхує на думку, що з такими планами недовго дійти й до приватизації вторинного рівня медицини. Якщо справжнім спеціалістам не буде місця в комунальних закладах, то вивільниться ніша для створення приватних консультативних медичних установ.

Остаточне рішення щодо долі луцької медицини приймуть депутати міської ради під час чергового засідання.