Весняна повінь покаже, на що пішло 30 мільйонів

25% території України щороку підтоплює. Не є винятком і Волинська область. Проблема загострюється навесні, а особливо від повеней потерпають наші північні райони. Чого очікувати цього року від «великої води», адже снігу випало багато, дізнавалися «Відомості».

— В останні роки по всій області спостерігається проблема затоплення та підтоплення не тільки внаслідок повеневих вод, а й тало-дощових, — розповідає заступник начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Олександр Сергушко. — В сільських населених пунктах не налагоджена водовідвідна мережа, канави та кювети забиті, а тому, коли значна кількість опадів, села підтоплює. Сьогодні найбільші проблеми на Поліссі з Прип’яттю, Стоходом, Стиром. Зараз ці річки вже вийшли на заплаву, бо кілька тижнів тому на Волині сформувався зимовий паводок.

— Чим повінь відрізняється від паводка? — уточнюємо в Олександра Григоровича.

— Повінь — це щорічне підняття води в річках і вихід на заплаву внаслідок весняного танення снігу, повторюється в один і той же час, — пояснює. — А паводок буває, коли раптове танення снігу або випадає значна кількість опадів у будь-яку пору року. Наприклад, як сталося цього року в лютому. Це ускладнило ситуацію з повінню, адже вода вже піднялась, і через підтоплення до нас по допомогу зверталися мешканці трьох сіл. Нам вдалось облаштувати водовідвідну мережу в Ситниці та Старосіллі Маневицького району. А щодо Заболоття Ратнівського району, звідки також надійшла скарга, то зараз розробляється проектна документація.

За словами Олександра Сергушка, орієнтовно пік повені на Волині варто очікувати в першій половині квітня.

Найбільше завжди страждали північні поліські райони. Та протягом двох останніх років на роботи з захисту від стихії було витрачено більше 30 мільйонів гривень.

— Цього року побачимо результат усіх проведених робіт, оскільки захищали ті села, яким підтоплення завдавало найбільшої шкоди, — розповідає Олександр Григорович. — Наприклад, у Любешівському районі — села Бучин, Люб’язь, із самого райцентру теж багато було нарікань. Там зараз побудували дамбу — близько двох кілометрів, насосну станцію, яка зараз працює, відкачує воду. Поки що скарг не надходило звідти, побачимо, як буде у пік повені. На Маневиччині проводили роботи з захисту сіл Колодії, Підцаревичі, встановили дамбу в селах Залухові у Ратнівському районі та Гречище Любешівського району.  Крім того, за ці ж кошти (додаткових 22,5 мільйона гривень ресурсів із держбюджету надійшло у 2011 році, ще 12 мільйонів — у 2012-му. — Авт.) очистили 40 кілометрів русел річок Прип’ять, Вижівка у Ратнівському та Старовижівському районах і Осина   у Маневицькому, щоб не топило Ратне та найближчі села. Загалом працювали на 203 об’єктах. Вдалося почистити 335 кілометрів внутрішньогосподарських каналів, за якими двадцять років ніхто не дивився.

Саме з цими каналами у селах велика проблема, адже раніше вони були на балансах у колгоспів, а сьогодні — у підпорядкуванні сільських і селищних рад, які часто не мають грошей на їх надійну експлуатацію.

— Ці канали закидані різноманітним сміттям, і сільські голови мають організувати роботу з їх розчищення, — каже Олександр Григорович. — Усім влада не допоможе. 125 кілометрів лісових каналів почистили, щоб не топилися ліси. Орієнтовно проведені роботи можуть дати ефект, знявши проблему підтоплення 120 населених пунктів області та поліпшивши водний режим близько 18 тисяч гектарів сільгоспугідь і лісових масивів. Цього року якраз важко прогнозувати, як буде, але настрій оптимістичний.

В управлінні водних ресурсів сподіваються на державну фінансову підтримку для продовження робіт, але поки що таких грошей в області нема. Якби з’явилися, проблеми з підтопленням почали б вирішувати у селах Заріка та Пожіг Любешівського району, Черськ Маневицького, Мельниках-Мостищі Камінь-Каширського. Також цього року планують будівництво водорегулювальної споруди біля білоруського кордону для відводу надлишкової води в районі села Почапи Ратнівського району.

— Її спорудження дасть змогу розвантажувати річку Прип’ять у тому районі, щоб не підтоплювалися землі, і перед Білоруссю ми зможемо виконати наші міжнародні зобов’язання з подання води у їхній Дніпро-Бузький канал. Саме на цю споруду чекаємо грошей із Держводагентства цього року.

Якщо минулий рік був маловодним і область не мала значних проблем із підтопленнями, то цього, ймовірно, зважаючи на останні снігопади, люди від води постраждають. В управлінні МНС у Волинській області повідомили, що всі сили та засоби переведено на посилений варіант несення служби. Інженерна та спеціальна техніка, три пересувні електростанції, плаваючий транспортер готові до роботи. У разі надзвичайної ситуації еменесники зможуть розгорнути шість пересувних пунктів обігріву.

На фото: Плаваючий транспортер готовий до виїзду на допомогу потерпілим