Прокурор Луцька Сергій Данілін: Корупція є, але скарг громадян на неї немає

Про розслідування найбільш резонансних злочинів «Відомості» вирішили поговорити з прокурором Луцька Сергієм Даніліним. А для початку поцікавились у нього, що змінилось у роботі прокурорів із уведенням нового Кримінально-процесуального кодексу.

Автор: Наталка СЛЮСАР / Джерело: Відомості

Про розслідування найбільш резонансних злочинів «Відомості» вирішили поговорити з прокурором Луцька Сергієм Даніліним. А для початку поцікавились у нього, що змінилось у роботі прокурорів із уведенням нового Кримінально-процесуального кодексу.

— Змінилася роль прокурора у кримінальному процесі. Тепер він фактично став керівником кримінального провадження та відповідає за весь процес — від початку розслідування до винесення вироку в суді. Головне ж нововведення КПК у тому, що будь-яку заяву громадянина про вчинення злочину мають спочатку внести у реєстр, а вже потім проводити досудове розслідування. Тож тепер просто не існує інституту відмови в порушенні кримінальної справи. В результаті колосально, в десятки разів, збільшилося навантаження як на слідчих міліції, так і на прокурорів — процесуальних керівників: на сьогодні у нас є 1800 проваджень, а працює 20 слідчих і 11 процесуальних керівників. Багато людей скаржиться на суддів і працівників правоохоронних органів. Відносно останніх розпочато досудові розслідування, а це близько 60 проваджень. Зазвичай більшість із них після досудових розслідувань не підтверджується. До суду найближчим часом направляємо лише три таких кримінальних провадження. До речі, один міліціонер за нашим поданням уже засуджений за фактом зловживання при розслідуванні кримінальної справи: він створив завідомо неправдивий документ, який був пов’язаний із обвинуваченням особи у скоєнні злочину. Після нашого втручання людину виправдали, а правоохоронця засудили. Є і кримінальні провадження відносно суддів. Але говорити про перспективу хоча б одного з них передчасно.

— У місті останнім часом обговорюють убивство тренера збірної України з рукопашного бою Олега Бахматенка. З попередніх повідомлень відомо, що його вбивця — відомий підприємець — сам прийшов і здався.

— Він прийшов у міліцію через десять днів після скоєння злочину. Весь цей час чоловік зловживав спиртним, щоб зняти стрес, рідним нічого не казав. Коли ж усвідомив, що накоїв, вирішив розкаятися. Правоохоронцям підозрюваний пояснив, що приїхав на прохання друга та привіз йому 2000 гривень для якоїсь справи. Поцікавився, де чимала сума грошей, яку ще раніше лишав товаришеві на зберігання. Під час сварки з нецензурною лексикою господар дому взяв мисливську рушницю та почав погрожувати. Зброя теж належала гостеві. Її 43-річний підозрюваний, як і гроші, лишав другу на тимчасове зберігання. Конфлікт закінчився тим, що гість відібрав рушницю і тричі вистрілив у партнера по бізнесу. Під час допиту підозрюваний назвав дві причини вбивства. Перша — самооборона, друга — був злий на партнера через невиконання спільних бізнесових зобов’язань. Зброю викинув у річку Стир. Одначе слідство версію про самооборону відкидає. Встановлено, що це саме умисне вбивство. Адже було три постріли з рушниці, в якій є один ствол. Після кожного пострілу її необхідно перезаряджати. За таких обставин говорити про самозахист недоречно. Ми звернулися до суду щодо обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

— Наша газета вже не раз порушувала проблему виселення лучан із гуртожитків. Чи втручається прокуратура в цей процес?

— Так. Зокрема, прокуратурою міста Луцька з 2006 року вживаються заходи представницького характеру для усунення порушень, допущених під час приватизації Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту, а саме повернення в комунальну власність гуртожитку на вулиці Сагайдачного, 1. За нашим позовом цей гуртожиток визнано об’єктом комунальної власності. Прокуратура міста також подала низку позовів про витребування секцій вказаного гуртожитку з чужого незаконного володіння, один із яких на сьогодні вже задоволений судом.

— Поговорімо про корупцію. Як часто надходять скарги від населення на зловживання з боку чиновників, лікарів, освітян?

— Жодної заяви від громадян про те, що у них вимагали гроші за лікування чи навчання, до нас не надходило. Хоча факти корупції є. Їх прокурори міста виявляють винятково за проведеними з власної ініціативи перевірками. Зокрема, зараз у суді слухають справу щодо керівника 9-го вищого профтехучилища. Ми встановили, що він незаконно вимагав сплачувати благодійні внески. Після допитів виявили конкретні факти, зібрали доказову базу. Зараз чекаємо рішення суду.

Громадяни ж до прокуратури звертаються лише у разі неналежного виконання обов’язків чиновниками, працівниками освіти і медицини. Такі звернення скеровуються до відповідних контролюючих або вищих органів для проведення перевірки.

— Останнім часом увага громадськості прикута до того, що коїться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» у плані забудови. Чи проводили ви перевірки та чим вони закінчилися?

— Вже є вирок колишньому директору історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарасу Рабану. Він визнаний винним у тому, що зловживав службовим становищем і надав дозвіл директору ПП «Ретро» Приймак Г. В. на розміщення столярного цеху в приміщеннях монастиря бригідок без сплати орендної плати. Цим він завдав бюджету збитків майже на 67 тисяч гривень. Усі збитки екс-директор відшкодував повністю в процесі слідства. Загалом на території історичного заповідника ми виявляємо надзвичайно багато порушень. Неодноразово вносили протести, подання у міську раду, зверталися в ОДА. На жаль, на окремі з цих порушень відреагувати неможливо, оскільки люди десятиріччями там проводили якісь будівельні роботи, узаконювали їх. На окремі наші протести є реакція. До речі, нам було би легше працювати, якби відповідні звернення про порушення надходили від спеціалістів із ДП «Волинські старожитності». А то про багато фактів дізнаємося з інших джерел. Прокурори готові відстоювати інтереси міста у судах. Наприклад, без дозволу на проведення розкопок було споруджено храм на проспекті Волі, навпроти четвертої гімназії. Збитки, за висновками підприємства «Волинські старожитності», становлять сотні тисяч гривень. Цей факт ми внесли в реєстр, розпочато досудове розслідування.

— Після виявлення вами незаконного будівництва самочинно збудовану споруду зносять?

— На жаль, що стосується великих об’єктів, то таких фактів немає. У нас є процедура узаконення самочинного будівництва у судах. Останній виявлений нами факт: власник ресторану «Вогнем і мечем» захопив ділянку, яка йому не надавалася та на якій, згідно з планом, мав бути збудований дитячий садочок. Він же розмістив свої приміщення так, як йому вигідно. Позаяк вказані порушення залишилися поза увагою службових осіб колишнього департаменту містобудування міськради, 08.02.2013 р. прокуратура міста внесла відомості про них до ЄРДР.

Більші успіхи маємо щодо знесення самовільно встановлених малих архітектурних форм. Так, упродовж 2012 року прокуратура Луцька до судів подала п’ять позовів цієї категорії (чотири — задоволено, а одне рішення про відмову в задоволенні позову оскаржується в апеляційному порядку).

— Через неналежне виконання чиновниками міськради своїх обов’язків на вул. Цегельній утворилося несанкціоноване звалище побутових відходів. Факт виявила прокурорська перевірка. Які наслідки це матиме для відповідальних осіб?

— Стихійне звалище твердих побутових відходів виявили на території, що перебуває у підпорядкуванні ПП «Будтрейд», за адресою м. Луцьк, вул. Цегельна, 28. Воно виникло в результаті недбалості та бездіяльності посадових осіб. Керівництво кілька років не вживало жодних заходів, щоб земельну ділянку не засмічували твердими побутовими відходами. У результаті там утворилося стихійне звалище, яким, за підрахунками Державної екологічної інспекції у Волинській області, завдано збитків на понад три мільйони гривень. Дані про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Триває досудове розслідування.

— Дещо дивно виглядає справа екс-керівника «Луцьктепла» Рустама Дячука. Спочатку прокуратура висуває йому звинувачення в розтраті понад 200 тисяч гривень. А вже на суді, перед оголошенням вироку, прокуратура подає клопотання про закриття справи проти Дячука на підставі ст. 49 ККУ (звільнення від відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності).

— Досудовим слідством Рустам Дячук обвинувачувався у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого повторно у великих розмірах. Історія така. Працюючи директором ДКП «Луцьктепло», влітку 2008-го він підписав із ТзОВ «Нотінгем Хауз» договір про надання послуг із оцінки будівлі котельні з димовою трубою і основними засобами, що розміщена на вул. Карбишева, 2 в обласному центрі. Однак у період укладення угоди це приміщення «Луцьктеплу» не належало. Висновок про оцінку цього майна Дячук у подальшому ніде не використав. На підставі вказаного договору влітку 2009-го підприємство перерахувало ТзОВ «Нотінгем Хауз» 70 тисяч гривень. Це була оплата за виконану роботу. Крім того, Дячук, маючи на підприємстві юридичний відділ у складі трьох працівників і начальника відділу, уклав угоди про надання юридичних послуг із приватним підприємцем-адвокатом О. Д. Часник, яка проживає та здійснює адвокатську діяльність у Вінниці. Незважаючи на те, що адвокат Часник участі у розгляді справ у Вищому господарському суді України не брала, проекти касаційних скарг не готувала, їй було переказано 144,3 тисячі гривень як за послуги, надані нею в повному обсязі згідно з вказаними договорами. Під час розгляду справи в суді не було встановлено достатніх доказів того, що кошти ДКП «Луцьктепло» розтратило, оскільки було документально та свідченнями підтверджено той факт, що роботи, за які перераховані кошти, здійснені. Таким чином, не встановлено корисливий мотив злочину.

— Перепрошую, але справу розслідували тривалий час, на майно громадянина було накладено арешт. У результаті докази слідства не знайшли підтвердження на суді. Треба сказати, що такий випадок непоодинокий. Чи є відповідальність слідчого, коли справа у суді розвалюється?

— Дячук не виправданий. Склад злочину є, а оскільки термін давності за цією статтею минув, справа була закрита. Що стосується прокуратури міста, то жодного виправдувального вироку за час моєї каденції не було. Відповідальність органів слідства за незаконне притягнення є. Вона передбачена Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду». Слідчий, прокурор несуть дисциплінарну відповідальність за те, що не зуміли розібратися, проявили непрофесіоналізм. Матеріальна відповідальність лягає на державу. Людині повертають заробітну плату, майно, компенсують моральну шкоду.

Loading...