Волиняни придбали житло, в яке не можуть в’їхати п’ятий рік

Близько двох сотень сімей потерпають через конфлікт із луцькою фірмою-забудовником «Глорія-Буд-Плюс». Ось уже п’ятий рік волиняни товчуть воду в ступі навколо до кінця не зведених будинків. Навіть більше — вони готові добудувати їх власним коштом, тільки от зробити цього не можуть, оскільки забудовник відмовляється йти на компроміс, а міська влада стоїть осторонь людських проблем. У 2007-му фірма-забудовник житлового комплексу «Рідний дім», що на вул. Кравчука, обіцяла своїм інвесторам, тобто майбутнім власникам помешкань, комфортне житло, розвинену інфраструктуру, європейський благоустрій. Приватне підприємство «Глорія-Буд-Плюс», запропонувавши людям цілком реальний проект, очевидно, не розрахувало своїх фінансових можливостей.

Люди довірилися та сплатили вартість житла майже повністю. Лучанин Ігор Сух, якому не пощастило стати власником оселі, каже, що за його підрахунками «Глорія-Буд-Плюс» загалом отримала від інвесторів майже сім мільйонів доларів.

— Ми склали списки, в яких конкретно вказали, хто і скільки заплатив за квартири. За 96 осель другої черги виплачено 3,5 мільйона доларів. Їх власники мають близько 600 тисяч гривень боргу, та це краплина у морі порівняно з тим, що ми вже сплатили. Орієнтовно 3,5 мільйона доларів заплачено за помешкання у будинках третьої черги, щоправда, у них досі залишаються не викупленими більше сорока квартир, — розповів пан Сух.

Навесні 2007 року мали здати в експлуатацію другу чергу будівництва — три житлових будинки на 96 квартир, у квітні 2008-го — третю (чотири багатоповерхівки зі 151 оселею). Спочатку справи йшли непогано, будинки другої черги звели, залишалося вдихнути у них життя, встановивши котельню та запустивши ліфти. Будівництво третьої черги теж не стояло на місці, та раптом усе затихло.

Люди розповідають, що у спілкуванні з ними сторону забудовника представляла Віталіна Коровицька, яка, за їхніми словами, переконувала, що через світову економічну кризу будівництво довелося призупинити, мовляв, долар різко подорожчав, будівельні матеріали зросли в ціні. Хоча, як стверджують власники квартир, вони розрахувалися з «Глорія-Буд-Плюс» майже на 100% задовго до кризи, тому практично всі необхідні матеріали — батареї, труби тощо — були вже придбані.

— Ми ставилися до всього спокійно, тим паче друга черга реально була готова. В деяких помешканнях навіть був зроблений ремонт. Коли ж стало зрозуміло, що нічого більше не будуватимуть, ми зібралися на зустріч із забудовником, який нам повідомив, що для запуску другої черги бракує 800 тисяч гривень. Наступної зустрічі нам назвали вже суму в 1,2 мільйона. Ми були не проти, але просили надати кошторис, щоб ми знали, на що конкретно потрібні гроші. Крім того, вже тоді, у 2008 році, ми дізналися, що стосовно «Глорії-Буд-Плюс» є судове рішення про накладення арешту на її рахунки за несплату кредитів, узятих у банку. Це була ще одна причина того, що ми не збирали гроші на продовження будівництва. Чому нашим коштом має погашати свої кредити «Глорія-Буд-Плюс»? — розповів «Відомостям» іще один обурений інвестор, Ігор Куковський.

Сьогодні, за підрахунками вкладників, щоб добудувати і відновити вже збудоване у будинках другої та третьої черг, потрібно більше 15 мільйонів гривень. Але, попри все, люди готові їх зібрати через залучення інвестора.

«Відомості» побували на території житлового комплексу та були вражені побаченим. До болю прикро від того, як нові будинки, в яких уже могли б щасливо жити люди, руйнуються та розкрадаються на очах. Пластикові вікна вибиті, двері поламані, стіни розмальовані. Від батарей, лічильників, кабелів і обладнання для дахової котельні нічого не залишилося. Помешкання, за які заплачені сотні тисяч гривень, стали притулком для бомжів і маргіналів.

На фото: Із під’їздів розкрадають що можна

Валентина Ковальчук зі сльозами на очах показує на четвертий поверх будинку, в якому придбала квартиру.

— Ось це видніються стіни моєї квартири. Я придбала однокімнатну, вартістю 323 тисячі гривень, але, щоб заплатити, мені довелося взяти у банку валютний кредит. Долар підскочив, і я вже п’ятий рік намагаюся погасити борг перед банком. Квартира у мене виходить «золота»: кредит із 54 тисяч доларів виріс до 96 тисяч. Під заставою — трикімнатна квартира, в якій я зараз проживаю, — розповіла пані Валентина.

— Дехто віддав останнє, щоб нарешті в’їхати у нове помешкання. Як результат — тепер, не маючи нічого, перебиваються в гаражах і на дачах. Багато хто сидить у кредитах, заклавши не лише своє майно, а й квартири батьків, — зізналася лучанка Олена Наумчук.

Проте навіть у такій безвиході, практично загнані у глухий кут, волиняни не втрачають надії. Щоб захищати свої інтереси у владних структурах і судах, інвестори об’єдналися в обслуговувальний кооператив «Луцький дім». На сьогодні практично всі власники недобудованих квартир відстояли свої майнові права на них у суді. Активізувала вкладників у 2010 році звістка про те, що ПП «Глорія-Буд-Плюс» начебто готує документи на ліквідацію шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю.

— Якби ми не встигли заявити про свої права на квартири, точно б вилетіли в трубу, — каже Ігор Сух.

Забудовник заперечив інформацію про ліквідацію, повідомивши інвесторів листом від 18.03.2010 р., підписаним директором «Глорії-Буд-Плюс» Ростиславом Софронюком.

«Відомості» намагалися домовитися про зустріч із паном Софронюком, спочатку він начебто погодився поспілкуватися з журналістом. Але коли саме мала відбутися ця зустріч, залишається загадкою. Редакція таки сподівається, що пан Софронюк вийде на контакт хоча б після публікації статті.

На запитання, що робитимуть далі, вкладники знизують плечима. Продовжувати почате «Глорією-Буд-Плюс» будівництво не мають права, а міська влада, яка зіграла не останню роль у цій справі, нічим допомогти не в змозі.

Як стверджують власники довгобудів, у підприємства «Глорія-Буд-Плюс» відсутній договір оренди земельної ділянки, а дія контракту про здійснення організаційно-правових заходів для спорудження багатоквартирного житла, укладеного з Луцькою міською радою 22.02.2005 року, закінчилась у лютому 2008-го.

Чи так це, «Відомості» запитали у начальника міського управління капітального будівництва Леоніда Карабана.

Чиновник розповів, що ПП «Глорія-Буд-Плюс» дійсно не має договору на оренду землі і його ніколи не було, контракт на будівництво не продовжений і, за словами Карабана, виходить, що будинки зведені самовільно.

Міська влада створила прецедент — уклала контракт на будівництво з ПП «Глорія-Буд-Плюс» і в той же час не надала землю площею 1,42 гектара в оренду.

— Оренди та суборенди землі в ті роки не було ні в кого, — взявся пояснювати Леонід Васильович. — Її почали оформляти з 2006 року, коли мером став Богдан Шиба. Вийшла постанова Кабміну, яка засвідчила, що для будівництва треба мати договір оренди землі. Ми зверталися до «Глорії-Буд-Плюс» і рекомендували, щоб вона заплатила гроші, а ми виготовили проект землеустрою. Земля таким чином перебувала б в оренді управління капітального будівництва, а «Глорія-Буд-Плюс» мала б її у суборенді. Вони відмовилися.

Стало також відомо, що міська рада зверталася до суду з проханням розірвати договір на будівництво з «Глорія-Буд-Плюс». Луцький міськрайонний суд став на бік міської ради, одначе Рівненський апеляційний вирішив договір не розривати.

А Вищий господарський суд України постановив договір не просто не розривати, а взагалі визнав його неукладеним. «Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що при укладенні управлінням капітального будівництва Луцької міської ради та ПП «Глорія-Буд-Плюс» контракту Н-Х-1 (№7)/05/02/69 не було досягнуто всіх істотних умов договору, встановлених законодавством, а тому наслідками такого недотримання є визнання спірного контракту таким, що є неукладеним», — ідеться у постанові ВГСУ від 13.03.2012 року.

Леонід Карабан порадив вкладникам оформити необхідні документи, взяти землю в оренду та добудувати житлові будинки. Проблемою є те, що перші поверхи будівель були розраховані під магазини й офіси. Їх, за словами Леоніда Карабана, «Глорія-Буд-Плюс» не захоче віддати разом із житлом.

Незалежний у цій справі адвокат Віталій Столярук, до якого редакція звернулася за консультацією, проаналізував ситуацію та наголосив, що постанова Вищого господарського суду від 13.03.2012 року має бути підказкою для дій у першу чергу міської ради.

— Що міська рада зробила за цей рік? Постанова — це пряма підказка. Оскільки контракт розірвати не можна, треба шукати компроміс. Вищий господарський суд визнав контракт на будівництво неукладеним. Це не означає, що його не існує чи що він не дійсний. Він є, але для подальшого вирішення проблеми треба, щоб спеціалісти міськради усунули неточності у контракті та привели його до ладу. Теж саме повинна зробити «Глорія-Буд-Плюс». Люди стали заручниками чиновників, бо міська рада, будучи замовником будівництва, є гарантом для вкладників. Тому, по-перше, інвесторам треба звернутись офіційно до міської ради з проханням роз’яснити, що конкретно зроблено після постанови суду, які наміри міськради, який у неї план дій. Не зайвим було б затребувати звіт про використання коштів у фірми-забудовника. Якщо «Глорія-Буд-Плюс» не йде на контакт, то кооперативу «Луцький дім» варто звернутися до правоохоронних органів із проханням провести перевірку господарського стану фірми, — порадив Віталій Столярук.

На фото: У будинку другої черги почав руйнуватися фундамент