Замість Польщі — на сезонні заробітки на Волинь

Сезонні заробітки за кордоном, найчастіше у Польщі, — звикла практика для багатьох волинян. Однак чи виправданий такий шлях, наскільки він ризикований для найманого працівника, роботодавця і влади та чи існує йому хоч якась альтернатива в нашому регіоні? На ці запитання шукали відповіді учасники круглого столу, організованого Волинською обласною службою зайнятості.

Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук зауважила, що трудова міграція — загалом явище позитивне, адже, повертаючись на батьківщину, люди привозять досвід, який потім застосовують у себе в господарствах, а часто навіть започатковують власний бізнес. Для прикладу її колега Лариса Вишневська, директор Рожищенського центру зайнятості, розповіла про подружжя, яке у селі Башова вирощує малину. Цьому виду господарювання жінка свого часу навчилася на заробітках у Польщі, а чоловік відвідував заняття «Зимової агрошколи» на цю тематику, організовані центром зайнятості. Тепер їхній бізнес прибутковий, уже налагоджені ринки збуту, а влітку для збирання ягід наймають місцеве населення.

Схожу історію оповіла директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк.

— Люди з Хорохорина три роки їздили у Польщу на вирощування пекінської капусти, — каже Ірина Анатоліївна. — А потім вирішили започаткувати цю справу в себе в селі. Зараз вони вирощують полуницю та капусту. У них робітники працюють майже цілорічно, бо взимку треба збивати ящики для транспортування капусти, навесні — доглядати за розсадою і так далі, аж до осіннього збору врожаю.

Раїса Кучмук зауважила, що кілька років тому, коли починали досліджувати, що цікавить людей у рамках самозайнятості, з’ясувалося, що найбільше — такі галузі, як ягідництво, садівництво, потім ідуть овочівництво, картоплярство, молочне виробництво. Тож саме на такі теми і проводили заняття у «Зимовій агрошколі».

— Важливо, щоб людина була обізнана, — наголошує Раїса Євгенівна, — а отже, впевнена й захищена. Адже сьогодні роботодавці й тут, й за кордоном вимагають професіоналізму. Розуміючи цю потребу, ми в рік перенавчаємо сім тисяч осіб під нові технології. Професійна освіта захистить людину.

Її слова доповнив директор Локачинського районного центру зайнятості Олександр Ребрук. Він розповів про ПП «ФруктЕксПол», яке вже другий рік поспіль за сприяння районної служби зайнятості поповнюється новими кадрами, які проходять профпідготовку на базі Оваднівського професійного ліцею за фахами: працівник фермерського господарства, овочівник, плодоовочівник. Інженер цього підприємства Віктор Гірич розповів, що досвід роботи на ПП «ФруктЕксПол» для одного з працівників став стимулом узяти одноразову допомогу на відкриття підприємницької діяльності й тепер він вирощуватиме смородину, а значить, буде зайнятість іще мінімум для чотирьох людей.

На засіданні круглого столу порівнювали заробітки на сезонних роботах на наших підприємствах і у Польщі. Як виявилось, у нас платять не набагато менше, тож, якщо старатись, і на Волині можна непогано заробити. До прикладу, бухгалтер фермерського господарства з вирощування овочів «Соломія плюс», що у Старовижівському районі, запевнила, що у сезон вони платять людям близько 20 гривень за годину. У ТзОВ «Хейберрі» (с. Старий Чорторийськ Маневицького району), де вирощують фрукти і ягоди, погодинна оплата — 10 гривень. Але жителів навколишніх сіл до місця роботи доставляють за рахунок роботодавця, а у перспективі забезпечуватимуть ще й харчуванням. Цього року планують залучити до робіт 200-260 людей.

У Ковельському районі фермерське господарство «Симфонія» (вирощування полуниці) використовує працю 500-600 сезонних працівників. Оплата йде за зібрану луб’янку — від одної до трьох гривень. У результаті за день можна заробити від 100 до 250 гривень. Довіз також організований.

А от у Ківерцівському районі практикують «трудову міграцію» у Рівненську область, де на території Клеванської селищної ради створено підприємство «Райз-Максимко» з вирощування кукурудзи.

— Вже три роки з ними співпрацюємо, — каже директор Ківерцівського районного центру зайнятості Микола Музичук. — Забезпечуємо їм у сезон до 300 людей. Платили там 12,5 гривні за годину роботи. Інше велике фермерське господарство «Золота Нива» минулого року через центр зайнятості на сезонну роботу працевлаштувало 55 безробітних, до речі, серед них шестеро ромів. Через службу зайнятості ми для них підготували 12 операторів із переробки овочів.

Щодо заробітків у Польщі, то представник інформаційно-консультаційного центру освіти і працевлаштування в Польщі Людмила Буховцева зауважила, що сьогодні польський роботодавець вимагає досвіду роботи, відповідної освіти, знання мови на базовому рівні. Щоб не потрапити в халепу, вона застерегла звертатися тільки у ті агентства, які мають ліцензії на надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном.

— Представник агентства повинен письмово ознайомити людину з умовами праці, її оплати, проживання, — каже пані Людмила. — Ми жодної вакансії не приймаємо, якщо немає письмової заявки від польського роботодавця та завіреного ним проекту контракту.