На ринках заборонять продавати домашнє молоко, сир і м'ясо
З 1 січня 2010 року українці можуть залишитися без домашнього молока, масла, яловичини і свинини. Причиною є зміни в закон «Про безпеку і якість харчових продуктів», прийняті у зв'язку зі вступом України у Світову організацію торгівлі, які набудуть чинності з нового року.
З 1 січня 2010 року українці можуть залишитися без домашнього молока, масла, яловичини і свинини. Причиною є зміни в закон «Про безпеку і якість харчових продуктів», прийняті у зв'язку зі вступом України у Світову організацію торгівлі, які набудуть чинності з нового року. У Європі тварин забивають тільки на спеціальних бойнях, а молоко розливають на молокозаводах. В Україні ж, за даними Держкомстату, на приватних дворах виробляється 49% м'яса й майже 80% молока (його здають на молокозаводи, проте біля чверті потрапляє на базар). Як ставляться до такого нововведення на Волині? Тітка Катя з Ківерцівського району торгує на Центральному ринку Луцька заледве не щодня. Адже тримає дві корови. Молока багато, а здавати за безцінь на молокозаводи не хоче. От і возить сама на ринок молоко, сир, сметану. Каже, що практично за ці гроші сім'я й живе. Про заборону торгувати молоком і сиром нічого не чула. Але ставиться до неї вкрай негативно — адже позбувається прибутку. Доїльний апарат не купуватиме — дорого. Швидше, одну корову збуде. Або торгуватиме з-під прилавка. Адже має вдосталь постійних клієнтів. Перекупник Максим займається заготівлею худоби 2 роки. Каже, що бізнес непоганий — можна заробити і на хліб, і до хліба. Адже скуповує у населення телят по 17,5 гривні за кілограм живої ваги, корів по 8,5, а свиней по 17-18 гривень. Забиває десь по дорозі у місто, як правило, у лісі. Там і розробляє туші. На базарі продається все — від тельбухів до філейної частини. Ціни — високі. У Луцьку на ринках м'яса дешевше за 40 гривень не знайдеш. Та що там м'ясо, телячі ребра коштують до 30 гривень і т.д. Максим про новий закон знає. Вважає, що він вдарить по кишені споживача. Адже гроші, які доведеться заплатити у бойні, «відіб'ють» у кінцевій ціні м'яса. Знизити закупівельну, на думку приватного підприємця, не наважаться. Адже люди і так почали менше здавати свиней і корів. Начальник управління ветеринарної медицини у Волинській області Богдан Лозинський про ціновий аспект нововведень до закону сказати нічого не може. Але вважає його концептуально правильним. — Після його введення в дію контролювати якість продукції стане однозначно легше, — сказав він «Відомостям». — Крім того, це дасть можливість відстежувати, звідки саме завезені туші. Адже у кожного забійника є своє клеймо. І видавати контрабандне м'ясо за таке, що купили у людей, стане важче. Разом з тим у Києві уже поговорюють про те, аби перенести введення закону у дію ще на 5 років. Голова Державного комітету підприємництва Олександра Кужель заявила, що заборона продавати на ринках вказану вище продукцію приведе до масового знищення корів і свиней на сільських подвір’ях, дефіциту молока й молокопродуктів, а також м'яса тварин. — Нішу напевно заповнить низькоякісний, зате забитий «за правилами» м'ясний імпорт, селяни залишаться без доходів або розцвіте підпільна торгівля м'ясом і молоком, — говорить Кужель. — Тому нами внесений законопроект про відстрочку заборони на 5 років до 1.01.2015 року. Сподіваюся, що закон приймемо, якщо ні, з'явиться постанова Кабміну. А через п'ять років на селі будуть створені кооперативи по вибою й обробці м'яса (зараз цим займаються в основному приватники, які скуповують худобу й свиней у живій вазі), закуплені пересувні міні-молокозаводи. Богдан Лозинський каже, що уже сьогодні на Волині є 30 боєнь. Крім того, ще на початку року усі райдержадміністрації були попереджені про нововведення, а тому мали час аби створити умови, щоб до них підготуватися. А справді, де гарантія, що через 5 років українські селяни будуть готові до вимог СОТ?
