Лучанка захопилася пошиттям відомих на весь світ іграшок Тільд

Лучанка захопилася пошиттям відомих на весь світ іграшок Тільд

Багато захоплень починається з того, що молоді матусі, дбаючи про здоров’я та безпеку своїх малюків, пробують робити необхідні речі самостійно.

Автор: Ольга Юзепчук / Джерело: Відомості

Багато захоплень починається з того, що молоді матусі, дбаючи про здоров’я та безпеку своїх малюків, пробують робити необхідні речі самостійно. Хтось в’яже кофтинки й шкарпетки, хтось варить домашнє мило, хтось майструє дерев’яні забавки. Лучанка Катерина Денисовець вирішила для однорічного сина шити ляльки — кумедних звіряток, ніжних на дотик і з приємним ароматом. Створювати м’які іграшки так сподобалося молодій жінці, що вона стала шити зайчиків, равликів, лосів, фей і ангелів для друзів, знайомих на замовлення. А ще робить іграшки для виставок і не хоче після декрету повертатися на посаду юриста.

— Моє творче самовираження почалося з того, що захотілося для своєї дитини створити щось цікаве, оригінальне. Я дізналася, що лаванда заспокоює діток, тож надумала у щось зашити пахучу траву, — розповідає Катя Денисовець. — Шукаючи в Інтернеті викрійки іграшок, натрапила на роботи норвезької майстрині Тоні Фінангер, авторки надзвичайно популярних зараз ляльок Тільд. Захоплення цими іграшками почалось у 1999 році після виходу в світ двох книг Тоні — «Тільда і Різдво» та «Тільда і Великдень». Кожна фігурка має власний досить примхливий характер та ім’я: зайчики, вівці, гусенята, ангели — сонні, садові, феї — банна, чайна і багато інших. Їхні характерні особливості — маленькі оченята, рум’яні щічки. Але це не зовсім дитячі забавки, а інтер’єрні іграшки. Отже, вирішила спробувати, пошила ляльки за кількома викрійками. Захопило відразу. Перший заєць вдався, а далі захотілося шити все нові й нові ляльки. Дарувала знайомим, а вони стали приносити клапті тканини, ґудзики, різні дрібнички, які можна використати. Бо всі запаси, що були вдома, швидко вичерпались.

Щоб пошити ляльку, потрібні тканина для тіла, наповнювач, одяг і волосся. Тканини, звісно, тільки натуральні — льон, бязь, ситець, бавовна, шерсть, добре підходять фланель і фліс. Для одягу підійде будь-який матеріал: шовк, тюль, органза, бязь, фліс, джинс, трикотаж.

— Набиваю іграшки звичайним синтепухом, більш дорогий матеріал, холофайбер, іще не знайшла в Луцьку, — ділиться технологією Катя. — Для волосся ляльок беру валяну вовну: з неї гарні зачіски виходять. Також можна взяти будь-яку пряжу, нитки муліне. Крім індивідуального образу, кожна лялька має свій аромат — пахне ваніллю, корицею, кавою, лавандою. Останнім часом стали просити, щоб Тільди були зовні схожими на когось — на сестричку, на кохану людину тощо. Тому запах підбираю під ту людину, для якої шию ляльку, враховуючи її захоплення, характер, стиль життя. Спершу пробувала просочувати тканину ефірними оліями, але вони спочатку дають дуже сильний аромат, а через деякий час повністю вивітрюються. Тому вирішила купувати звичайну суху травичку, спеції ванілі, кориці, каву в зернах і зашивати всередину — аромат зберігається довго.

Багато Тільд мають шов посередині, тому потрібно дуже акуратно зшивати обличчя ляльки.

— Майже рік усі деталі шила вручну, а в грудні чоловік подарував швейну машинку, — каже лучанка-тільдоманка. — Якщо викрійка нескладна і невеликий розмір, то на пошиття іграшки йде два вечори. В основному роблю це тоді, коли син спить або ж чоловік приходить додому і наглядає за ним.

Через рік декретна відпустка закінчиться, та Катя подумує про те, щоб змінити місце роботи.

— За освітою я юрист, працювала у «Волиньобленерго». В дитинстві закінчила художню школу, але малюванням не займалась, пішла вчитися на юриста. А після народження сина бажання творити нахлинуло і, думаю, вже не відпустить. Закінчила ще курси флористики, тому дуже хочеться мати роботу творчу. Зараз у етноресторані «Панич» діє постійна виставка ляльок. Власниця закладу — моя подруга, вона попросила створити тематичну колекцію до Великодня. Після того зробили виставку, присвячену Дню незалежності. Мої вироби дуже гарно вписались у стиль ресторану, тому і залишились там. До цьогорічного Великодня готуватиму виставку для магазину «Вишиті ідеї», що в торговому центрі «Гранд-Волинь». Презентую великодні віночки з маленькими звірятками — зайчиками, курочками, що асоціюються зі святкуванням Пасхи. Замовлення в основному надходять до свят — перед Новим роком, до Дня святого Валентина, на 8 Березня, до Пасхи. Все більше людей хочуть порадувати своїх рідних і коханих гарними оригінальними подарунками.

Loading...