«Швидку» розділили. Тепер медиків доведеться чекати до години
На базі Луцької станції медичної допомоги створено Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
На базі Луцької станції медичної допомоги створено Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Рішення про це було прийняте на позачерговій сесії Волиньради, яку скликали спеціально, щоби депутати підтримали ініціативу управління охорони здоров’я. Поспіх, як з’ясувалося, викликаний тим, що уряд дав усього два тижні на створення таких центрів у кожній області. Якщо не вкластись у визначені терміни, то грошей на це від держави можна й не дочекатися.
В перспективі центр отримуватиме повідомлення про виклики з усієї області та скеровуватиме до пацієнтів ті автомобілі «швидкої», які перебувають ближче до місця виклику. До прикладу, якщо село Іваничівського району розміщене ближче до Нововолинська, то саме звідси їхатиме «швидка допомога», а не з райцентру.
Крім того, диспетчерська служба, майбутні працівники якої наразі проходять навчання, самостійно визначатиме, до якої категорії належить виклик, тобто екстрений він чи невідкладний. Від цього й залежатиме, через який проміжок часу медики «швидкої» навідаються до пацієнта. Якщо виклик вважатимуть екстреним, то в містах ескулапи повинні приїхати за десять хвилин, а у сільській місцевості — за двадцять. Якщо ж пацієнт потребуватиме невідкладної допомоги, то карета «швидкої» прибуде протягом години.
Начальник обласного управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк переконує, що диспетчери будуть навченими за європейськими стандартами, тому проблем із кваліфікацією викликів бути не повинно.
Контролювати рух карет швидкої допомоги в області вдасться завдяки GPS-навігаторам. А коли втілиться задумане, то цілком можливо, що рух «швидкої» звичайним людям можна буде відстежувати через Інтернет.
Стосовно болючої для всієї України проблеми з нестачею автомобілів, то, за словами Ващенюка, уряд виділив близько мільярда гривень для придбання тисячі карет «швидкої» для всіх створених центрів. Скільки отримає Волинь, поки невідомо.
Крім того, зі слів Ігоря Ващенюка, для функціонування служби держбюджетом передбачено 53,5 мільйона гривень на саму екстрену медицину та ще сім мільйонів гривень на медикаменти.
Центр очолюватиме, відповідно до сесійного рішення, нинішній головний лікар комунального закладу «Луцька станція швидкої медичної допомоги» Олег Куц.
Якщо кадрове питання не здійняло жодних дискусій у сесійному залі, то сам факт створення в області Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф викликав у депутатів чимало запитань. Найперше їх хвилювало, скільки працівників піде на звільнення через урядові нововведення.
Пан Ващенюк запевнив, що в новоутвореному центрі будуть працевлаштовані всі співробітники, які раніше працювали у системі швидкої допомоги.
Депутатів цікавило також, чи входитиме в обов’язки центру доставка ургентних лікарських бригад у нічний період. Ігор Ващенюк переконує, що у разі потреби ця проблема буде вирішена. До всього ж на Волині й надалі функціонуватиме служба екстреної медичної допомоги при обласній клінічній лікарні, яка тісно співпрацюватиме з новоутвореним центром.
Однак досі невирішеною залишається проблема доріг. Якими б сучасними не були карети «швидкої» та скільки б їх не було, цього замало, щоби вчасно надати допомогу. «Відомостям» якось довелося їхати старенькою «швидкою» з Володимира-Волинського до обласного центру. І здоровій людині важко втриматися на місці, несучись нашими автошляхами, а що вже казати про хворих.
У депутатів виникли підозри стосовно Статуту, за яким працюватиме Центр екстреної меддопомоги. В обласному управлінні охорони здоров’я кажуть, що головний документ медустанови наразі перебуває в юридичному відділі обласної ради та чекає на підпис її голови Володимира Войтовича.
Одначе те, яким чином пан Войтович може розібратись у тонкощах надання медичної допомоги, цікавило не одного обранця громади. Олександр Свирида наголосив, що вичитати Статут повинні знавці медичної справи, щоби волиняни не стали заручниками укладеного абияк документа.