Доступне житло і надалі для більшості волинян залишається недоступним

38 волинян минулого року скористалися президентською програмою «Доступне житло». Хоча самого житла було більше. Та й коштів, виділених на програму з держбюджету, вистачало. За словами чиновників, самою програмою цікавилося до 170 волинських родин. Але не склалося. Чому — з’ясовували «Відомості».

Передусім відзначимо, що умови запропонованої Президентом програми «Доступне житло» — надзвичайно вигідні. Адже вона передбачає кредитування терміном до 15 років, під 16% річних у гривні, з яких держава компенсує 13%. Людина сплачує лише 3%. Щоб отримати таке щастя, позичальник повинен  сплатити перший внесок у розмірі 25% від вартості житла та надати довідки про свою платоспроможність. Програма поширюється на об’єкти будівництва, які ввели в експлуатацію після 2009 року або наразі будують і які допущені до участі у програмі.

На сьогодні на Волині забудовниками є «Луцьксантехмонтаж №536», «Луцький домобудівельний комбінат»,  «Волиньавтомотосервіс». За словами  директора регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Олександра Максимчука, ці організації заявили, що готові дати під програму хоч завтра понад 120 квартир.

Чи готові волиняни їх купувати? «Відомості» поспілкувалися з однією луцькою сім’єю, яка намагалася придбати квартиру. Прізвище родина просила не називати.

— Наша сім’я складається з трьох осіб. Згідно з програмою «Доступне житло», ми могли б розраховувати десь на 60 «пільгових» квадратних метрів, — розповів чоловік Олександр. — У луцьких же новобудовах «однушки» мають до 50 кв. м. Та й ті вже розібрали. Нам би все-таки хотілося хоча б двокімнатну квартиру, адже є дитина. Плануємо ще одну. Проте двокімнатні сягають 70-80 квадратних метрів. За «зайві» «квадрати» треба платити за повним тарифом. До того ж найдешевший квадратний метр у Луцьку коштує 6 тисяч 200 гривень. А державна програма передбачає п’ять тисяч. Тепер давайте візьмемо калькулятор. 70 «квадратів» множимо на 6200 гривень. Отримаємо 434 тисячі гривень. Тобто перший внесок має становити до 110 тисяч гривень. Ми змогли назбирати лише 50 тисяч. Крім того, нам сказали, що офіційний сукупний дохід родини має бути не менше як шість тисяч гривень у місяць. У нас із дружиною він трішки менший за п’ять. Хоча, якщо чесно, то я ще після роботи потрохи «шабашу» на ремонтах. Тому кредит ми б потягнули. Якщо б, звичайно, держава виконала зобов’язання та сплачувала свої 13%.

Отож, як бачимо, родині з досить пристойним як для Луцька доходом узяти квартиру за програмою доступного житла проблематично. І передусім, звичайно, постають питання до будівельників. Адже люди, на яких розрахована сама програма, великих статків не мають. Вони згідні і на меншу площу квартири, аби лишень вона «вписувалась» у норматив, щоб не доплачувати зайвого. Плюс вартість квадратного метра. Чи можна його здешевити?

— Ціна нерухомості ніколи не буде дешевшою від тієї, яка є зараз, — сказав голова правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха. — Адже її вартість залишилася на рівні 2008 року. Але тоді долар був по п’ять гривень, а сьогодні він досяг восьми. Якщо говорити про наше підприємство, то у нас усі ділянки інвестиційні. Я віддаю від 10% до 12% житла у міську раду, силовим структурам, облдержадміністрації, облраді тільки за те, що вони нам дають землю. Наш колектив не отримав жодної ділянки рішенням сесії у своє розпорядження. Тому вартість нашого квадратного метра становить від шести до семи тисяч гривень. Дешевшим житло може бути лише за однієї умови: якщо будівельникам не нав’язуватимуть будівництво мереж. Щодо квадратури, то сьогодні ніхто не будує за радянськими стандартами трикімнатні квартири по 50-60 «квадратів». У мене є квартири по 60, 70, 80 «квадратів». Упевнений, що за програмою доступного житла кожна друга сім’я могла б придбати квартиру, якби треба було менше довідок збирати для банків.

— Для цієї програми, як і для інших кредитних програм банку, перелік документів є стандартизованим, — повідомив начальник відділу продажів фізичним особам управління роздрібних продажів Волинської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» Дмитро Нікітіч. — Усі документи, які вимагає банк, — це паспорти, коди, довідки про доходи, також довідка з молодіжного фонду про гарантування отримання відшкодувань і довідка від забудовника про бронювання квартири, форма №3 про склад сім’ї. Зазначу, що ми кредитуємо різницю між нормативною площею, помноженою на нормативну вартість квадратного метра, і фактичною вартістю квартири. Тобто реально пільговий кредит людина може отримати десь на відсотків сімдесят від вартості житла. Решту повинна мати власними коштами. Держава свої зобов’язання виконує і різницю у 13% повертає.

Отож будівельники будують, банки кредитують. Тільки от чомусь люди не можуть дозволити собі купити таке пільгове житло. Висновок один: придбати квартиру навіть за найбільш вигідною програмою сьогодні можуть лише забезпечені українці. Більшість тих, хто потребує житла, до таких не належать.

До речі, як повідомив Олександр Максимчук, сьогодні заяв на придбання житла за президентською програмою тимчасово не приймають: чекають змін у постанові. Серед них, можливо, буде і зменшення першого внеску від 25% до 10% від вартості житла.