Поламані кінцівки, побиті машини, безпорадні чиновники

Такою виявилася нинішня зима для Волині

На початку минулого тижня природа здивувала вcіх аномальним явищем: дощ ішов і одразу замерзав, утворюючи шар льоду на дорогах і тротуарах. Комунальники, які, очевидно, ще не оговталися від грудневих снігопадів, не надто поспішали боротись із черговою негодою, і війну з ожеледицею було програно. Як луцькі, так і обласні дороги перетворилися на суцільну ковзанку. Більше того, деякі з них ще й наприкінці тижня були вкриті шаром криги. Ще в гіршій ситуації опинилися тротуари, на яких пішоходам цілий тиждень доводилося виконувати неабиякі «піруети».

Вкотре за цю зиму через поганий стан доріг із автостанцій у рейси виїжджали далеко не всі автобуси. За минулий тиждень УДАІ у Волинській області було зареєстровано чотири дорожньо-транспортні пригоди, а з 1 січня їх кількість сягнула 29. Через ожеледицю рятувальникам довелося витягувати з кювету не один автомобіль і відбуксовувати не одну вантажівку, які розвертало прямісінько посеред дороги. Складалося враження, що прибиральна техніка виїжджала лише на якісь обрані шляхи, ігноруючи дороги навіть до міст обласного значення.

— Всі хочуть усе і нараз, — каже начальник Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолій Посполітак. — Якщо у нас сьогодні є 6200 кілометрів обласних доріг, а середня швидкість автомобіля, що обробляє шляхи піщано-соляними сумішами, 10-15 км на годину, то порахуйте, скільки потрібно часу, щоб посипати скрізь. Як тільки розпочався дощ, автомобілі вже за годину виїхали посипати дороги, в день працювало до ста одиниць техніки. Передусім обробляли державні дороги Київ — Ковель — Ягодин, Доманово — Луцьк, на Дубно, Львівську та Рівненську траси, дорогу Ковель — Жовква. А потім дійшли і до територіальних доріг.

Наскільки в часі розтягнулося «потім» від дорожників, невідомо, але траса з Луцька на Володимир-Волинський іще до п’ятниці нагадувала ковзанку. Так, один із журналістів був свідком того, як на цій дорозі розвернуло та знесло на узбіччя позашляховик.

— Так, на спусках, десь, можливо, на підйомах були проблемні місця, які потребували більшої підсипки, але слизькою дорога була не скрізь, — каже Анатолій Григорович. — Та ми виходимо з того, що є якась межа і матеріальних ресурсів, і людських. До того ж погодні умови були такі, що дощ укривав шаром льоду навіть пісок.

Журналістам «Відомостей» на вихідних довелося побувати й на автошляху з Ковеля до Старої Вижівки. Дорога була покрита кригою, ще й рясно всіяна сніговими кучугурами, тож автівку добряче підкидало, попри невисоку швидкість. На це у шляховиків залізний аргумент, мовляв, на вихідних температура повітря сягала мінус 18, а піщано-соляна суміш при такій температурі не ефективна. З пояснень, сіль із піском можуть роз’їдати лід лише в тому разі, якщо на дворі не холодніше як мінус 10.

Цікаво виходить: шалені гроші з бюджету витрачають на закупівлю саме таких сумішей, а вони, виявляється, часто зовсім недієві. Тоді не зрозуміло, для чого їх узагалі купувати. Ще й людський ресурс і паливно-мастильні матеріали витрачати.

— Безумовно, є кращі суміші, але тут питання в грошах. Сьогодні є інформація, що Київ хоче використовувати якісь розчини для обробки доріг. Але вони в чотири рази дорожчі, а норма витрачання в кілька разів більша. До того ж не відомо, як це впливатиме на екологію. Тож сіль і пісок — це те, що ми можемо використовувати нині, — сказав начальник обласної служби автомобільних доріг.

Не кращою ситуація була й в обласному центрі: ожеледиця на дорогах, лід і снігова каша на тротуарах. Чого лише варте те, що до травмпункту міської клінічної лікарні за минулий тиждень звернувся 151 лучанин, до того ж у значної частини потерпілих було діагностовано переломи.

Попри це, місцеві комунальники запевняють, що вони не спали, а контролювали стан доріг у цілодобовому режимі.

— Машини виходили моментально. Інша річ, що кількість техніки обмежена. Тож за таких аномальних умов, коли за півгодини всі дороги вкрилися льодом, потрібний був час, щоби дістатись усіх вулиць, — каже директор департаменту ЖКГ Луцькради Іван Кубіцький.

Функції прибирання доріг від снігу покладені на підприємство «Луцькспецкомунтранс», яке свого часу виграло тендер. Від комунальників неодноразово можна було почути, що тієї техніки, що є у підприємства, не вистачає, щоб своєчасно прибрати все місто. Ще б пак, для боротьби зі снігом у «Спецкомунтрансу» п’ять одиниць, які можуть посипати дорогу протиожеледною сумішшю, ще одна, яка може скидати сніг і розчищати дорогу, також є лише один автогрейдер та один трактор МТЗ.

Зважаючи на це, виникло доволі логічне запитання: чому ж тендер на снігоочищення Луцька виграло підприємство з такими обмеженими технічними можливостями? Відповідь виявилася досить банальною: більшої кількості техніки не представило жодне з підприємств-учасників тендера. Тож два місяці нелегкої зими комунальники тільки те і робили, що мізкували, як би залучити ще й техніку інших підприємств до прибирання доріг.

Що говорити про розчищення доріг усього міста, якщо навіть його центральну частину не змогли привести до ладу. Скажімо, пішохідна вулиця Лесі Українки досі вкрита суцільним шаром льоду. Лучани навіть посміюються, що запросто можна було б організувати чемпіонат із фігурного катання. Не справились і з прибиранням тротуарів на проспекті Волі. Та директор департаменту ЖКГ має іншу думку.

— За цією територією слідкує  ЖКП №3, вони посипали її протиожеледною сумішшю регулярно. Інша річ, що постійний дощ (два дні. — Авт.) збивав ефект від посипання. До того ж із п’ятниці позаминулого тижня ми видавали суміш в обмеженій кількості, бо вона закінчувалася. На жаль, минулого тижня нам пообіцяли з вівторка почати завозити суміш, але процес розпочався лише в четвер, — зазначив Кубіцький.

Частково впорядкувати засніжені й зледенілі тротуари в центрі міста могли б, змусивши власників торгових закладів та інших установ, розташованих на цих вулицях, належно розчищати прилеглу територію. Адже, як розповів Іван Кубіцький, згідно з правилами благоустрою, власники таких закладів мали б подбати про прибирання території на відстані 15 метрів від своїх приміщень. Також до їхніх обов’язків входить і самостійне вивезення снігу зі своєї території.

Та, на жаль, за словами Кубіцького, більшість обійшлася розчищенням сходів чи порогів, а до тротуарів мало в кого дійшли руки.

Дивне пояснення. Чи не так? То, може, треба було організувати людей? Хіба контролювання ситуації не є функцією міської ради?

— Є муніципальна дружина, яка разом із майстрами ЖКП мала б уживати заходів. Зокрема, муніципали можуть навіть штрафувати власників таких закладів за неналежний стан прилеглої території та поповнювати цими коштами міську казну, — зауважив Кубіцький.

Коли в центрі міста проблема в слизьких тротуарах, то на невеличких вулицях переймаються відсутністю цих же тротуарів, оскільки на них розмістилися величезні кучугури снігу. Тож пішоходам увесь цей час доводиться рухатися проїжджою частиною, наражаючись на небезпеку.

— На превеликий жаль, ми працюємо в  межах тих коштів, які у нас є. Якби ми стали забирати сніг, то сиділи б без грошей. Фактично на вивезення снігу фінансів заклали дуже мало, тому що ресурс міста обмежений. Сніг вивозився з Театральної площі, забирали його в тих місцях, де виникала загроза безпеці руху, а вивозити з усіх вулиць завдання не стояло, — сказав директор луцького департаменту ЖКГ.

Ще одна вічна проблема комунальників — прибирання дворових територій. Так, «Відомостям» поскаржилася жителька однієї з багатоповерхівок на проспекті Відродження. За її словами, двір узялися прибирати лише тоді, як усе розтануло, але до цього вона встигла добряче гримнутися на лід і зламати собі щелепу.

— Дворові території зобов’язані чистити ЖКП. Для цього є 12 невеликих тракторців, по одному-три на кожне підприємство. Та вони, на жаль, із м’якими плугами і ефективно працюють лише в той момент, коли випадає сніг, а коли він збивається та втрамбовується автомобілями, ці тракторці практично безсилі, — каже Кубіцький.

Зауважимо, що розчищали тротуари міста теж цими невеликими тракторцями. Тому не дивуйтеся, що більшість із них прибрані абияк, просто цій техніці не вистачило потужності для повноцінного очищення. І найголовніше — зима вкотре показала, що найбільшою проблемою для міста є брак професійних кадрів. Навіть при мінімальному технічному оснащенні, але при хорошій організованості робіт лучани не ламали б собі кісток.