Волинські діти втікають з дому через байдужих та суворих батьків

Їх фотографії ми часто бачимо по телевізору у передачах на кшталт «Магнолії –TV», «Жду тебя» або в газетах під рубрикою «Зниклі безвісти». Чому втікають діти з батьківської хати? Як часто це трапляється у Волинській області? Дані запитання ми задали старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах відділу кримінальної міліції у справах дітей Миколі Побережнюку.  Як розповів Микола Емільович, минулого року до міліції із заявами про зникнення дітей батьки зверталися 72 рази. 42 дитини правоохоронцям вдалося розшукати протягом доби, а 31 — впродовж року. Одного хлопчика не знайшли. — Він уже кілька років підряд перед першим вересня втікає з дому, бо вчитися не хоче, — говорить правоохоронець. — У батьків хлопець взяв 3 тисячі гривень, документи, свій мобільний залишив, бо знав, що по телефону можемо визначити його місце перебування, і 30 серпня пішов. Загалом, як пояснив Микола Емільович, дітей, які втікають з дому, можна поділити на три категорії. Найменші — віком до 8 років — губляться через різні казуси, наприклад, сів не в той автобус, заблукав, а де живе, ще сказати не вміє і так далі.

Трапився випадок, коли 5-річний хлопчик сів у Рожищенську маршрутку, заїхав на кінцеву зупинку і побачив, що він не в тому місці, де мав бути. Шофер відразу відвіз його у притулок, що знаходиться поблизу. Звідти дитину забрали вже батьки. Схожих випадків у рік буває близько 10. Діти з 8 до 13 років йдуть через образу на когось, в першу чергу, на батьків, або через страх бути покараними, через те, що не дали грошей чи раніше загнали спати. В навчальний період лякаються, що двійку отримали, через що батьків викличуть у школу і подібне. Нещодавно, наприклад, у Старій Вижві зник хлопчик. Правоохоронці почали розшук із родичів. За 20 кілометрів у селі знайшли пропажу. Виявляється, малий вкрав скутера і боявся через це повертатися додому. З 13 років підлітки йдуть з дому для самоствердження, через конфлікти у сім'ї й нерозуміння їх з боку старших. — Діти віком 13 років і старші вже хочуть бути дорослими, самостійними, — пояснює Микола Емільович, — а батьки їх заганяють у певні рамки: у 9-й вечора бути вдома, туди не йти, з тим не дружити. Особливо це стосується дівчат, які таким чином демонструють своє «я». Через безгрошів'я, безробіття та інші суспільні негаразди батьки стали жорсткими, а подекуди й жорстокими.  Щодо жорстокості, то нещодавно довелося стати свідком однієї неприємної ситуації у Луцьку на пр. Молоді. Пронизливий крик дитини і ляскіт було чути ще здалеку. Коли наблизилася — бачу, як якийсь чоловік зі всієї сили б’є малого хлопчика років 4-5, двоє менших дівчаток стоять поруч. На хвилину він припинив «екзекуцію» і голосно запитав, тримаючи за руку: «Ти мене зрозумів? Кажи!». Дитя тільки схлипувало і нічого відповісти не могло. Тоді він знову почав бити малого по руках — хлопчик верещав від болю. «Ви що робите? — не стрималася. — Ви дитині руки повідбиваєте!» (кисті рук у хлопчика почервоніли і спухли) — «Не ваше діло», — відповів молодий батечко напідпитку. — Він у дитсадку іграшки в дітей краде». — «Та звідки ви знаєте?» — «А він сам мені й сказав про це». — «Ви садист, — не стримала своїх емоцій. — Як так можна знущатися з рідної дитини?». Коли назвалася журналістом і пригрозила, що ним займуться відповідні органи, чоловік трохи охолов, взяв дівчаток за руки і повів додому. Заплакане хлопченя йшло поруч. Прикро, що жіночки, які стояли недалеко і спостерігали за усім, не заступилися за дитину, лише головами похитали, мовляв, ай-яй-яй, хіба ж так можна бити бідолаху. Що на думці у цього малюка, можемо лише здогадуватися, але те, що він хоче десь сховатися від жорстокого батька, то напевне. Тільки ще малий і не тямить, як це зробити.  У період економічної кризи кількість дітей, які пішли з дому, за словами Миколи Побережнюка, збільшилася приблизно на 20%. Причина та ж сама — бідність робить батьків дратівливими, жорсткими, а діти стали вразливішими. Благо, що цього року всі зниклі вертаються додому живими, бо минулого двох знайшли мертвими — один втопився, а іншого збила машина. Найбільша проблема зі зниклими дітьми у Луцьку, Нововолинську, Володимирі-Волинському, Ковелі. В основному такі діти подаються в інші міста, часто туди, де вони вже побували разом з батьками чи друзями, тобто у знайомі їм місця. — 17-річного хлопця з Ковеля знайшли у Львові через три місяці. Він вдома взяв гроші, за які зняв собі квартиру, влаштувався на роботу, — розповідає Микола Емільович. — І так чинить багато хто — щоб не виділятися серед маси населення, бо тих, хто бродяжить, знайти легше. Є певна категорія підлітків-дівчат, які люблять шикарне життя, вони знають, що таке бар, ресторан, багатий чоловік. І раз у півроку, три місяці йдуть з дому. У Луцькому районі дівчина з банкоматної картки зняла гроші і поїхала з кавалером. Ми на їх слід натрапили через 4 місяці в Інтернеті. Юнка переписувалася з друзями на сайті «Одноклассники». Микола Емільович радить: коли прийшли додому, а дитини нема, спочатку зверніться до сусідів, родичів, знайомих, усіх, з ким вона могла контактувати. Якщо ніхто нічого не знає, відразу телефонуйте в міліцію, адже до пошуку залучають кінологів, а слід не так довго тримається.