У Луцьку встановлять вказівники для туристів

Але чи відреставрують головний об’єкт — замок Любарта — невідомо

Нещодавно у Луцьку було прийнято Програму розвитку конкурентоспроможної туристичної галузі на 2013-2014 роки. Адже саме ця галузь господарювання, яка є однією з найприбутковіших та інвестиційно привабливих, досі недостатньо розвинена у Луцьку. Чого очікувати від втілення основних пунктів цієї програми та чи насправді її реалізація зробить Луцьк цікавим для туриста, дізнавалися «Відомості».

За словами начальника управління міжнародного співробітництва та туризму Луцької міськради Миколи Іванюка, у часи кризи галузь туризму залишається однією з тих, які динамічно розвиваються.

— Можливо, останніми роками вона отримала новий подих, виток у своєму розвитку, — каже Микола Ігорович, — оскільки в країнах, де туризм є пріоритетним, збільшилася кількість відпочивальників, туристичних послуг, а отже, і фінансових надходжень до бюджетів. Крім того, саме туризм зумовлює підвищення авторитету міста на міжнародному рівні, а ще розвиває транспорт, готельне господарство, галузь обслуговування. За останні два роки туристичний збір у Луцьку зріс у два рази. Якщо позаминулого було приблизно сорок тисяч, то вже маємо близько вісімдесяти. Крім того, Луцьк розміщений на перетині різних шляхів — зі Львова до Києва, до Бреста, близько до кордону з Європою. Недалеко Шацький національний заповідник, музеї Липинського, Лесі Українки. Крім того, у Луцьку в рік проходить близько двадцяти відомих фестивалів. Саме через це ми й робимо ставку на розвиток туризму. У місті вже відкрито Центр туристичної інформації — комунальне підприємство на вул. Сенаторки Левчанівської, яке надає туристу всю необхідну інформацію, організовує екскурсії містом, реалізовує сувеніри. Розроблено сайт visitlutsk.com, із якого можна дізнатися, де зупинитися, що подивитися і так далі. Розроблено комплексну систему підсвічування важливих об’єктів у нашому місті — головного корпусу Східноєвропейського університету, замку Любарта, Свято-Троїцького собору.

Серед позитивних моментів Микола Іванюк назвав і партнерство з одинадцятьма містами з шести країн світу, що також популяризує Луцьк, зав’язує контакти у сфері культури, освіти. А ще цього року місто Луцьк як серце Волині вперше було представлено на двох туристичних виставках: на міжрегіональному «Писанковому Прикарпатті» (м. Івано-Франківськ) і на 19-му Міжнародному туристичному салоні «Україна-2012» (м. Київ).

Одначе проблемних питань, які гальмують розвиток туристичної галузі, залишається значно більше, ніж вирішених.

— Відсутній бренд міста, — пояснює Микола Ігорович, — тобто комплексне уявлення про Луцьк, його історію та сучасність. На сьогодні лише розроблено логотип. Нерозвиненість транспортного сполучення, особливо залізниці, відсутність аеропорту. Також нерозвиненість туристичної інфраструктури в цілому: немає хостелу. Адже коли відбувається якийсь фестиваль, то готелі фактично переповнені. На жаль, треба констатувати, що готелі, які є, не завжди якісно надають свої послуги, можливо, через те, що у Луцьку між ними нема конкуренції. Адже коли приїжджає діловий чи культурний турист на день-два, то йому потрібно запропонувати екскурсії, місця, де купити сувеніри, прохарчуватися, відвідати якісь заходи. Кожен готель має вміти надавати ці послуги.

Тому Микола Іванюк пропонує проводити конкурси між готелями на найкращий щодо надання послуг і результати оприлюднювати, як це роблять у Кам’янці-Подільському.

— Недавно до міського голови зверталася мережа готелів світової марки Reikartz, — веде далі Микола Ігорович, — яка активно розбудовується в Україні й хоче звести свій заклад у Луцьку. Це теж сприяло б розвитку туризму та налагодженню ділових контактів.

Часткове вирішення цих питань окреслене у Програмі розвитку конкурентоспроможної туристичної галузі, на яку передбачено 1 мільйон 290 тисяч гривень, із них із міського бюджету — 1 мільйон 149 тисяч, решта — позабюджетні кошти.

— Хочемо розбудувати музей історії міста у старій частині Луцька — там, де братство Андрія Первозванного, — розповідає про плани Микола Іванюк. — Відкрити доступ до вежі Чарторийських замку Любарта, яка розміщена на території колишнього училища №6. Спеціалісти зі Львова допомогли нам розробити систему пілонів та ознакування міста — спеціальних вказівників, де українською й англійською буде зазначено основні об’єкти і напрямки, як до них дістатися. Хочемо відкрити філії туристичного центру інформації на залізничному вокзалі й автостанції, так само, як у Львові.

— А ще готуємося до важливої світової події, — додає колега Миколи Іванюка, депутат міської ради Наталія Бунда, — Міжнародної туристичної біржі, яка проходитиме в Берліні у березні. Її учасниками буде 180 країн. Триватиме виставка п’ять днів. Минулого року Україну представляли чотири міста, які приймали Євро-2012, плюс Одеса, «Подільсько-Буковинське намисто», яке сформували Чернівці та Кам’янець-Подільський, а також Крим. Цьогоріч до цих міст приєднаються Луцьк і Черкаси.

Усі старання управління міжнародного співробітництва та туризму міської ради — це добре, однак головна історико-культурна пам’ятка Луцька, яка є обов’язковою у маршруті туриста, — замок Любарта — потребує серйозної реконструкції. Адже через аварійність дерев’яних конструкцій половина галерей недоступна для огляду. Крім того, якщо його порівняти, скажімо, з замками у Мукачевому, Ужгороді, території яких впорядковані, де вже давно є всі вказівники, діють крамнички, кафе, відкриті виставкові зали, то у нас поки що тихо і порожньо.

— На жаль, згідно з законодавством, із міського бюджету не можуть виділяти гроші на замок, адже він розміщений на території заповідника державного значення, тобто в обласному підпорядкуванні, — каже Наталія Петрівна. — На останньому засіданні сесії міської ради було прийнято рішення про взаємодію заповідника та міської влади. Ми розуміємо, що заповідник «Старий Луцьк» — це та перлина, до якої ми запрошуємо туристів. Коли змінилося його керівництво, нехай це буде моя особиста думка, життя там оживає. Ми зверталися до облдержадміністрації з приводу співпраці. Думаю, що буде взаємодія і наші ініціативи підтримуватимуть.

Як повідомив директор державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький, уже виготовлено проектно-кошторисну документацію на заміну дерев’яних конструкції замку. На ці ремонтно-реставраційні роботи необхідно 1 млн. 700 тисяч грн. Їх виконання — у планах на наступний рік. Але запитання, чи віднайдуть ці кошти у бюджеті — залишається відкритим.