Реформування житлово-комунального господарства по-луцьки

10 вересня 2009, 16:40

Джерело: Відомості

У травні 2008 року директором Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міськради став молодий заступник мера Владислав Стемковський. Менш ніж за півроку він з ініціативи Богдана Шиби розробив принципи реформування ЖКГ міста. У листопаді 2008-го цю програму, розраховану на 2009-2011 роки, прийняли на сесії. З нового року почалося її втілення в життя — об’єднання жеків, масові скорочення працівників, заборгованість із зарплати, величезні витрати на закупівлю техніки для прибирання. Результат не забарився — рядові комунальники поповнюють лави безробітних, у Департаменті ЖКГ постійні кадрові перетасовки, тому відповідальних за певний напрямок роботи людей фактично нема, а Луцьк перестав бути одним із найчистіших міст України. Словом, пропонована реформа, на яку посилаються всі чиновники, пояснюючи негаразди у комунальній сфері, кульгає на обидві ноги. Напевно, зрозумівши, що нічого хорошого не вийде, її головний виконавець Владислав Стемковський звільнився з посади на початку вересня. Правда, з другої спроби. Десь за три тижні до цього він уже писав відповідну заяву Шибі, але тоді Богдан Павлович вмовив його залишитись. Тепер же відставку прийняв. Чи не тому, що напрацюваннями пана Стемковського, за чутками, зацікавилася прокуратура? Можна припустити, що одіозний Влад на певний час зникне з поля зору громадськості. До речі, це єдине, що в нього добре виходить, — на робочому місці застати директора Департаменту ЖКГ було неможливо, добитися коментарів і навіть відповіді на офіційний запит нереально, прийомний день (субота) він останні кілька місяців відміняв.

Палиця з двома кінцями

Але повернемося до реформи. Її суть полягає у розподілі відповідальності: водопостачання і водовідведення забезпечує водоканал, мережі теплопостачання та гарячої води обслуговує «Луцьктепло», прибирання прибудинкових територій і вивіз сміття — компетенція КП «Луцькспецкомунтранс». Жеки як недієздатні одиниці ліквідовуються, натомість запрацює спеціалізоване комунальне підприємство для управління житловим фондом — «Служба житлового сервісу». КП уже створено, очолив його Юрій Шевчук, який рік був директором жеку №6. Після його керування залишки 6-го жеку приєднали до ЖКП №7 (з цього можна зрозуміти, який Шевчук професіонал у комунальній сфері). Приблизно так само відбулося злиття жеків 3 і 1 та 5 і 2. — Жеки об’єднували не довільно. Той, який працював менш ефективно, був збитковим, розформовувався і приєднувався до крупнішого. Таким чином зекономили гроші, скоротивши зайвих робітників і адмінперсонал. Так, це непопулярні заходи, але від цього ми нікуди не дінемося, — пояснив Андрій Дубовик, голова постійної комісії міськради з питань ЖКГ, екології, транспорту та енергозбереження. — Суть програми у тому, щоб змінити підходи роботи підприємств, які обслуговують житлово-комунальний сектор. Тобто жеки ліквідувати, зробити на їх базі дільниці однієї фірми, яка буде займатися обслуговуванням житлового фонду. Все майно і приміщення колишніх ЖКП перейде дільницям. «Служба житлового сервісу» створена, але у зв’язку з кризою грошей на її фінансування у міському бюджеті нема. Найреальніше, вона запрацює через півроку-рік, але місто вже поділене на 4 округи — захід, схід, північ і південь. Єдиний на сьогодні плюс реформи — діюча диспетчерська служба (15-80), яка приймає заявки від населення. Отже, монополістом надання житлово-комунальних послуг стане «Служба житлового сервісу» — їй усі карти в руки і єдиний розрахунковий рахунок. Плюс «створення конкурентного середовища», тобто залучення до роботи в ЖКГ приватників. Наприклад, фірма колишнього директора ЖКП №3 Ігоря Швеця «Дисконт-плюс» виграла тендер на ремонт дахів. У бюджеті міста на 2009 рік зазначено: виділити «1500,0 тис. грн., за рахунок яких планується в основному провести реконструкцію та капітальні ремонти покрівель житлового фонду». ТзОВ «Ельбрус» (директор Закревський О.В., екс-начальник ЖКП №1) встановлює лічильники обліку теплової енергії. Це товариство з обмеженою відповідальністю монтувало прилади в 11 багатоповерхівках на території 3-го жеку і виконало робіт, за даними контрольно-ревізійного управління, на суму 262,9 тисяч гривень. Ще 27 тисяч ЖКП витратило на оформлення проектно-технічної документації. Разом — 290 тисяч, які в період з 01.09.2008 по 01.07.2009 було виділено ЖКП №3 для проведення робіт з ремонту та благоустрою. Давати зарплату своїм працівникам виявилось нічим. В.о. директора жеку Інеса Кривицька нарікає, що люди не платять за утримання будинків. А за що платити, коли під’їзди — брудні, двори — не метені, електрик, сантехнік без «живих» грошей навіть пальцем не поворухнуть? Тоді як Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право «на зменшення розміру плати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості».

Хочу платити за реально надані послуги!

Домагатися справедливості, згідно з законодавством, наважуються одиниці, а більшість просто перестає розраховуватися з жеками. А от лучанці Тетяні Дацишиній, яка мешкає у довоєнному чотириповерховому будинку по вулиці Кривий Вал, через суд вдалося реалізувати своє право, і тепер вона консультує з цього питання всіх бажаючих. — Мені приходили рахунки, де перелік робіт з утримання будинку та прибудинкових територій складався з 14 позицій. У ньому навіть була графа за обслуговування ліфта, якого в домі не передбачено, — розповідає Тетяна Василівна. — Я почала переписку з ЖКП №1, мені приходили стандартні відповіді, що все нараховано правильно. Відповідно до статті 18 Закону, я оформила акт-претензію до виконавця і звернулася в суд з проханням мінусувати витрати через ненадання послуг. І таки довела свою правоту. Тепер сплачую тільки за три послуги, які мені реально надає жек, — вивезення побутового сміття, освітлення сходових кліток і обслуговування димо-вентиляційних каналів.

Двірники стали непотрібними

Далі — про скорочення. В одному ЖКП №3 було звільнено 21 працівника, це переважно бухгалтери, товарознавці, діловоди і двірники. Останні стали непотрібними через те, що за кошти міського бюджету було закуплено кілька машин для замітання вулиць (хоча у жеку №7 після реформування двірників і прибиральників залишили, їх навіть не вистачає). Прибирання механізованими мітлами-пилососами нібито набагато ефективніше, ніж вручну. Але закордонна техніка в українських реаліях не виправдала себе, наробивши багато шуму в прямому і в переносному значеннях. Машини на наших дорогах б’ються, за ними тягнуться мастильні сліди, автомобілісти скаржаться, що ці віники на колесах зривають асфальт і розхитують каналізаційні люки. До вигинів, закапелків і поворотів вони дістатися не можуть, а вуличних двірників уже нема. Ситуація дійшла до того, що держслужбовці відновили радянську традицію суботників — перед Днем Незалежності у міській раді і жеках застати когось було нереально, всі приводили до ладу місто, мер косив у парку траву. Правда, до сих пір її не вивезли. Незрозуміло, на чий досвід у реформуванні ЖКГ рівняється Луцьк. Наприклад, у сусідній Польщі жеки чудово працюють. Знайома, сестра якої мешкає у РП, розповідала, що там за кошти, сплачені за утримання будинків, проводиться капітальний ремонт фасадів. Жек усім жильцям однаково засклив балкони, щоб не порушувати архітектуру міста. Крім того, міняючи якусь трубу, жек відразу підвів до будинку кабель для Інтернету (хоч це не входить в його обов’язки) — просто для зручності споживачів. У нас же нарікають на те, що тарифи нижчі за собівартість і не покривають витрат ЖКП. При цьому фактично на кожну трубу, на кожен кран чи вентиль мешканці будинків змушені «скидатися». У Луцьку люди, обізнані з ситуацією реформування ЖКГ, небезпідставно припускають, що незабаром у комунальній сфері міста настане повний хаос. Але зацікавлені особи гнуть свою лінію, адже сфера ця — ласий шматок (приміром, на благоустрій міста на 2009 рік передбачено більше 11 млн. гривень).