Сучасні студенти все більше хочуть працювати головою, а не руками
У всі часи студент вважався бідним і голодним, через що завжди шукав можливість заробити якусь копійку. Так, бодай раз спробувавши власного хліба, все більше спудеїв починає думати, де б знайти підробіток.
У всі часи студент вважався бідним і голодним, через що завжди шукав можливість заробити якусь копійку. Так, бодай раз спробувавши власного хліба, все більше спудеїв починає думати, де б знайти підробіток. За словами деяких із них, аби мати гроші на власні потреби, вони ладні працювати практично скрізь, але дедалі більше молоді хоче заробляти саме інтелектом.
Завідувач відділу зв’язків із громадськістю та профорієнтації Волинського інституту економіки та менеджменту Олена Мисковець під час круглого столу на тему «Підробіток молоді» розповіла про своє невелике дослідження в цій сфері. За її словами, більшість починає поєднувати навчання та роботу вже з другого курсу. Зі слів Олени Валеріївни, студент може працювати трьома частинами свого тіла: руками, ногами або головою. Коли раніше молодь найчастіше обирала фізичну працю, підробляючи після пар, скажімо, вантажниками, то тепер віддає перевагу інтелектуальній роботі.
До таких належить і студент математичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Антон Євтушок.
— Ще коли навчався в педагогічному коледжі, почав підробляти, мені було десь 15 років, — каже він. — Я займався поліграфією, створював на замовлення різні брошури та видруковував їх, а також робив творчі переклади з польської на українську та навпаки. Моїми послугами користувалися навіть студенти вищих навчальних закладів. Зараз я працюю в галузі, що пов’язана з моєю освітою. Ідеться про веб-дизайн, розробку сайтів і захисту для них.
Присутні на круглому столі спеціалісти радили студентам не гаяти час і скористатися передвиборчими пропозиціями. Адже нині виборчі штаби частенько шукають охочих на тимчасову роботу: чи газети роздавати, чи агітаційні листівки. Так, студент Роман Павлючик свій шанс не проспав.
— В останній місяць літа я працював у виборчому штабі одного з кандидатів у народні депутати. Їздив по селах Волині та розповідав, як можна отримати допомогу від цього кандидата. За таку роботу мені платили 75 гривень у день, — поділився хлопець.
Фахівці з обласного центру зайнятості населення радять молоді, шукаючи роботу, не опиратись лишень на газетні оголошення, а не соромитися звертатись до них. Спеціаліст Наталя Балакіна розповіла студентам про ініціативу, яку найближчим часом хочуть реалізувати на Волині. Йдеться про проект «Жива дошка»: на стенді в навчальних закладах можна буде розмістити оголошення про певну тимчасову роботу. Родзинка такої дошки — оголошення там мають бути лише актуальні, робітника шукатимуть на сьогодні: можуть запропонувати забрати дитину з садочка, вигуляти песика чи покосити газон. Поки що фахівці працюють над нормативною базою проекту.
Спудеї кажуть, що молодь готова практично на все, адже гроші зайвими не бувають. Студенти часто не лінуються працювати й ночами, скажімо, в нічних клубах, а на ранок живчиками з’являються на парах.
Пані Мисковець розповіла молоді про різні можливості працевлаштування. Серед них є й уже давно популярні: розклеювання оголошень, збір підписів, мережевий маркетинг, робота кур’єром чи офіціантом тощо. Хорошою можливістю для розумних студентів, на її думку, є переклади. Олена Валеріївна розповіла про інтернет-сайт, що шукає перекладачів. Якщо ви підійдете його керівництву, то час від часу на вашу електронну адресу скидатимуть різні тексти для перекладу. Тим, кому вдавалось у школі добре писати, вона рекомендує копірайтинг і рерайтинг, адже чимало ресурсів потребують поповнення контенту.
Студенти під час обговорення непокоїлися з приводу того, що більшість роботодавців потребують працівника з досвідом роботи не менше двох років, коли їм практично немає де отримати бодай якийсь досвід.
У відповідь на це директор молодіжного центру праці Петро Лавринюк повідав про проект «Інститут інтернатури». До нього може долучитися кожен охочий студент, і йому на два місяці знайдуть роботу за спеціальністю в певній громадській організації. Звісно, за це зарплатні не дадуть, зате є можливість отримати практичні навички та сертифікат про проходження так званої інтернатури. Наприклад, майбутній маркетолог може спробувати просувати організацію, а медику нададуть можливість попрацювати санітаром у громадській організації, що опікується або ветеранами, або неповносправними.
