Взяв у кредит 967 гривень, а банк вимагає повернути майже 10 тисяч

До редакції «Відомостей» звернулася наша постійна читачка, пенсіонерка Лариса Плетнякова. Вона розповіла, що ще у лютому 2007 року її син придбав у магазині «Ельдорадо» телефон вартістю 967 гривень, уклавши кредитний договір із «ПриватБанком». Через хворобу і важкий матеріальний стан він не зміг його виплачувати, і сьогодні борг становить майже 10 тисяч гривень. Суд зобов’язав їх сплатити, відкрито виконавче провадження, і гроші уже стягують із пенсії чоловіка, яку він отримує як інвалід.

— Я, коли прочитала той договір, відразу сказала: умови кабальні, ми не згідні на це, — жаліється нам жінка. — І коли його видавали, у сина навіть не попросили довідку про доходи, лише паспорт. А він інвалід, лікувався, тож грошей у нас не було. Ми сплатили тільки 153 гривні. Через рік Луцький міськрайонний суд надіслав нам судовий наказ про стягнення з нас 1862 гривень.

У копії Заяви представника «ПриватБанку» про видачу судового наказу від 19.06.2008 р. читаємо: «відповідно до укладеного договору №VOXRRX03805027 від 20.02.2007 р., Плетняков Олег Олексійович (далі — Боржник) отримав кредит у розмірі 967,87 гривні зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення 20.02.2008 р. Позичальник повинен надавати Банку щомісячний платіж у сумі 104,55 гривні для погашення заборгованості за Кредитом… Боржник зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав… Він станом на 18.06.2008 р. має заборгованість — 1862,07 гривні, яка складається: 814,09 — заборгованість за кредитом, 773,19 — за процентами за користування кредитом; 102,96 — із комісії за користування кредитом; 171,83 — пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором». «ПриватБанк» просить суд видати судовий наказ про стягнення з Боржника на користь «ПриватБанку» заборгованості у сумі 1862,07». І суд задовольняє цю вимогу.

— Я і мій син не були згідні з таким рішенням і з заявами про скасування судового наказу звернулися до судді Іщук Л. П., за підписом якої було видано наказ, — розповідає Лариса Аркадіївна. — Прохали узяти до уваги те, що бухгалтер у магазині не пояснила, що у них такі великі відсотки, договір син прочитав неуважно, а через хворобу не мав грошей, аби платити кредит, але постарається його виплатити.

15 вересня 2008 року вони отримують ухвалу Луцького міськрайонного суду про скасування судового наказу щодо стягнення з Плетнякова Олега 1862 гривень.

Однак через три роки, 12 вересня 2011-го, Луцький міськрайонний суд у складі головуючого судді Лівандовської-Кочури Т. В. знову розглядає справу за позовом «ПриватБанку» про стягнення боргу з Плетнякова О. О. Тільки тепер ця сума становить 9449,71 гривні. З них, читаємо у рішенні суду, 814,09 гривні — заборгованість за кредитом; 3780,57 — за процентами за користування кредитом; 102,96 — з комісії за користування кредитом; 3825,91 — пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. А також штрафи — 500 та 425,18 гривні. 13 жовтня було відкрито виконавче провадження — і, як запевняє Лариса Аркадіївна, з соціальної пенсії сина уже стягують кожного місяця по 200 гривень.

— Як може бути така велика сума? — бідкається жінка. — Тоді ми вирішили звернутися до директора «ПриватБанку» з проханням посприяти і зменшити суму боргу. І ось нам прийшла відповідь: «Ваше звернення від 09.02.2012 р. розглянуто. Для можливості розгляду цього питання вам необхідно внести 3169,2 гривні протягом двох місяців із дати отримання цього листа і звернутися до будь-якого відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» із відповідною заявою та чековим документом. Після оплати кредитний договір №VOXRRX03805027 від 20.02.2007 р. буде перерахований і закритий протягом 30 днів».

Така відповідь споживачів не втішила, адже одночасно сплатити цю суму їм було не під силу.

Чи законним є останнє рішення суду та чи реально зменшити суму боргу, ми поцікавились у голови адвокатського об’єднання «Волинська обласна колегія адвокатів» Миколи Сорокопуда.

— Це рішення законне, оскільки набрало чинності, проте, на мою думку, його потрібно оскаржувати, — запевняє Микола Олександрович. — Існує строк давності, три роки, впродовж якого банк може звернутися до суду для захисту своїх прав. Тут строк пропущений. Оскільки споживачів не було на суді, вони не могли подати заяву про застосування строку позовної давності, а суд може це брати до уваги тільки тоді, коли є така заява від другої сторони. Крім того, для стягнення того, що понараховували споживачу, а йдеться про штрафні санкції, пеню та все інше, порушено строки позовної давності. Пеня на сьогодні не може бути стягнута більше ніж за рік, а нараховано з 2007 року. Це неправомірно.

Однак у тому, що сталося, винен сам споживач, вважає адвокат. І з його думкою важко не погодитись. Адже чоловік узяв гроші у борг і не віддав.

— А борг — то святе, взяв — віддай, — каже Микола Олександрович. — Треба враховувати свої можливості або позичити десь, де нема відсотків, бо 800 гривень — не така вже й велика сума. От коли борг доріс до дев’яти тисяч, тоді задумались. Я розумію, що банк ставить такі відсотки, що не вкладаються ні в які рамки. Тому перш ніж підписувати кредитний договір, ознайомтеся зі всіма його пунктами, оскільки підпис свідчить про те, що особа погоджується з усім написаним.

— А як щодо листа-відповіді від «ПриватБанку», де споживачу радять внести 3169 гривень? — запитуємо у адвоката.

— Чому саме стільки, незрозуміло. Бо це не сума основного боргу, не відсотки, не штрафні санкції, — розмірковує Микола Сорокопуд. — Однак зараз є банківські програми для безнадійних боржників, коли вони одноразово сплачують третину боргу, який є, а на решту можуть переукласти договір під інші відсотки. З того банки й живуть.