Як у Луцьку суддю судили

У лютому минулого року українські ЗМІ повідомили сенсацію: у Львові затримали суддю, який попався на отриманні хабара. Цього разу йшлося про суддю Залізничного району. Сума, яка фігурувала у справі, — 400 тисяч гривень.

Згідно з повідомленням, факт одержання хабара викрило і задокументувало Головне управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури спільно зі Службою безпеки України. Після закінчення слідчих дій справу направили на розгляд суду. А саме — до Луцького міськрайонного. І от уже у серпні цього року чергове сенсаційне повідомлення: суддю виправдали через відсутність у його діях складу злочину. Натомість адвоката, який нібито передавав хабар, засудили. «Відомості» вирішили розповісти про деталі судового розгляду.

Фабула справи

Вона досить таки проста: у вересні 2010 року суддя Г. почав розгляд справи відносно громадянина К., обвинуваченого у скоєнні злочинів економічного характеру (контрабанда товарів, ухилення від сплати податків тощо).

Адвокат обвинувачуваного Ф. розповів своєму клієнтові про те, що нібито його вина слідством не доведена, але щоб вирок був виправдувальним, потрібно дати судді хабар. За свідченнями адвоката, суддя приблизно у середині жовтня 2010 року пальцями рук у своєму кабінеті показав йому суму в 10 тисяч доларів.

К. сказав, що таких грошей не має і давати хабар судді не буде. Проте під час розгляду справи, у грудні 2010 року, він повідомив свого адвоката, що передумав і погодився заплатити. У свою чергу захисник Ф. довів цю інформацію до судді. На що той, за словами адвоката, відповів, що він, мовляв, його неправильно зрозумів, позаяк потрібно 100 тисяч доларів. Для підсудного це була завелика сума. Під час чергової зустрічі 13 січня 2011 року суддя нібито сказав захиснику, що за умови передання йому хабара в розмірі 50 тисяч доларів винесе К. вирок, не пов’язаний із позбавленням волі, а призначить йому іспитовий строк. Гроші підсудний мав передати судді через свого адвоката до винесення вироку. Вранці 16 лютого 2011 року захисник і його клієнт приїхали до приміщення суду. По дорозі К. передав своєму адвокату Ф. пакет із грішми на суму 400 тисяч гривень. Той поклав його у портфель і пішов до судді. Кульок захисник передав йому на сходовій клітці третього поверху суду і повернувся до авто. Все відбувалося о 9:22.

Як засвідчив на судовому засіданні один зі свідків, о 9 годині 50 хвилин 16 лютого 2011 року він зайшов із суддею Г. у його службовий кабінет. Туди ж через кілька хвилин увійшла група осіб, які почали здійснювати обшук. Фактично відразу на видноті — на дивані — виявили кульок із грішми на суму 400 тисяч гривень, якого свідок до цього не бачив. Суддя Г. заявляв, що це провокація, і просив провести дослідження з відбитками пальців на знайденому в його кабінеті пакеті з грішми. В складі цієї групи також були ще якісь особи з відеокамерою та речами, які залишили кабінет після того, як кошти знайшли.

Як засвідчив громадянин К., після того, як між ним і адвокатом була остаточно узгоджена сума хабара, 10 лютого 2011 року він звернувся із заявою в Службу безпеки України у Львівській області. Як доказ вимагання у нього грошей він долучив цифровий диктофон «Олімпус» із записами розмов зі своїм правозахисником із грудня 2010 року. Гроші на суму 400 тисяч гривень К. надали працівники СБУ.

Чому виправдали суддю

У Луцькому міськрайонному суді докази вини судді визнали недостатніми. Ось деякі аргументи суду, на яких базується виправдувальний вирок.

Обвинувачення судді Г. в одержанні хабара від підсудного К. ґрунтується лише на голослівних свідченнях його адвоката Ф. і записах розмов між ними, а також на припущеннях, які об’єктивно не підтверджуються і в цілому категорично заперечуються суддею Г. і дослідженими судом доказами.

Сумнівною є і законність встановлення в кабінеті судді відеоспостереження в жовтні 2010 року, враховуючи те, що громадянин К. звернувся з заявою в УСБУ у Львівській області лише 10 лютого 2011 року.

Камера відеоспостереження, яка була в кабінеті Г., не зафіксувала вимог судді про передачу хабара.

У справі теж немає постанови суду стосовно проведення оперативно-технічних заходів щодо судді.

До того ж гроші на хабар — 400 тисяч гривень — УСБУ у Львівській області взяло в банку в січні-лютому 2011 року, тобто до звернення К. в управління, що вказує на провокаційний характер цієї кримінальної справи.

Суддя виходив і залишав свій кабінет на деякий час відчиненим.

Свідки зазначили, що ніхто не звертався до адміністрації судової установи, щоб відкрити кабінет Г., а також що будівля не закривається, тож доступ туди є вільним, оскільки в приміщенні суду розміщений технічний відділ СБУ в Львівській області.

Той факт, що в кабінеті судді на видноті — на дивані, неподалік від вхідних дверей — під час обшуку о 10-й годині 16 лютого 2011 року виявили кульок із грішми на суму 400 тисяч гривень, не означає, що його приніс і поклав туди сам суддя. Тим паче, що цей факт він заперечує, а інших доказів не надано. В судовому засіданні встановлено, що пакет із грошима знайшли саме там, де працівники правоохоронних органів, зайшовши в кабінет судді для обшуку, поклали свої речі.

Враховуючи все це, суддя міськрайонного суду постановив виправдати суддю Г. за відсутністю в його діях складу злочину. Натомість визнати, що адвокат Ф. діяв у власних інтересах, метою яких було заволодіння коштами клієнта під виглядом передачі хабара судді. Тому йому винесено вирок — позбавлення волі на п’ять років. Але під варту адвоката не взяли, а призначили іспитовий строк тривалістю три роки.

У справі більше запитань, аніж відповідей

Зауважимо, прокуратура Волинської області з вироком судді Г. не погодилась і подала апеляцію. Після ознайомлення з матеріалами справи дійсно виникають запитання. Якщо адвокат, як ідеться у матеріалах справи, діяв у власних інтересах, то чому ж він не привласнив гроші? Яким чином пакет із доларами все ж опинився у кабінеті судді? Чому у справі нема даних експертизи відбитків пальців на пакеті з грішми? Якщо судове слідство визнало «провокаційний характер кримінальної справи», чи притягнуть до відповідальності працівників прокуратури і СБУ, які «шили» справу проти судді? Як бачимо, крапку ставити ще рано.