Уже за рік мармурова крихта на пам’ятнику вартістю десять тисяч гривень посипалася
Надмогильні пам’ятники — товар, на який попит є завжди. Така сумна реальність. Люди помирають, а їхні родичі намагаються останній дарунок зробити якнайкращим — щоб був і зовні гарним, і довговічним, тому на гроші не скупляться.
Надмогильні пам’ятники — товар, на який попит є завжди. Така сумна реальність. Люди помирають, а їхні родичі намагаються останній дарунок зробити якнайкращим — щоб був і зовні гарним, і довговічним, тому на гроші не скупляться. Так було й у сім’ї Черняків із Луцька, які замовили пам’ятник вартістю 10,251 тисячі гривень із гарантійним терміном у десять років. Однак через рік мармурова крихта на фундаменті почала обсипатися. Замовники звернулися до підприємця, який виготовляв і встановлював пам’ятника та з яким було підписано відповідний договір. Однак той лише «годував» обіцянками, що відремонтує. Тому люди пішли шукати справедливості до Волинської громадської організації «Захист прав споживачів».
— У 2010 році поставили пам’ятник, — розповідає «Відомостям» Василь Черняк. — Через рік пішли тріщини по фундаменту. Я звернувся до підприємця, у якого замовляли. Той не відмовився і пообіцяв: «Будемо робити». Затягнули ту справу до осені, а під час дощів і морозів не можна таких робіт проводити. Кажуть мені: «Давайте на весну». Знову йду до них. Якраз перед 9 Травня було. Запевнили, що не годиться демонтувати пам’ятник перед таким святом, мовляв, зробимо пізніше. Я знову до них звернувся, а Новосад мені каже: «У нас нема спеціаліста, щоб мармуровою крихтою обкладати, найдіть такого, а я заплачу». А ще запропонував замінити мармурову крихту на плитку. Пояснив, що фундамент залили неякісним цементом. Але ж ми гроші заплатили, нам дали гарантію, крім того, мої рідні були проти того, щоб обкладати плиткою, адже з мармуром гарніше. То скільки можна пороги оббивати?! Надіємося, що громадська організація «Захист прав споживачів» нам допоможе.
— Ми підготували заяву до підприємця Олександра Новосада з проханням відремонтувати фундамент, — розповідає голова цієї організації Геннадій Кожевніков. — Оскільки у договорі, який був укладений між ним і споживачем, зазначено, що «гарантійний термін пам’ятників із мармурової крихти — 10 років, із натурального каменю — 10 років». Також зазначено, що «гарантія розповсюджується в разі встановлення пам’ятника працівниками приватного підприємця Новосада». Крім того, були відповідні чеки про сплату, квитанції. Надійшла письмова відповідь, у якій виробник, порушуючи закон про захист прав споживачів, написав: «На вашу заяву повідомляю: технологічний процес обкладання фундаменту мармуровою крихтою можливий тільки у момент його заливання. Після того, як фундамент залитий, термін придатності покладеної мармурової крихти становить приблизно три місяці». Хоча в договорі цього не було зазначено. «Пропоную вам обкласти фундамент плиткою для зовнішніх робіт. Вказані роботи виконуватимуться з обраною вами плиткою, усі витрати з оздоблення фундаменту та демонтажу потрісканої мармурової крихти здійснимо за власний кошт». Але ж споживач заплатив гроші саме за мармур. «Прошу вас прийняти рішення стосовно виду ремонтних робіт і повідомити у письмовій формі». У законі ж чітко написано, що під час гарантійного терміну, якщо виявляється недолік, який виник із вини виробника, постачальника або підприємця-продавця, він усувається безпосередньо тим, хто його зробив. У цьому разі підприємець Новосад — виробник, він же й встановлював.
Офіційна заява від громадської організації не спрацювала, тому було вирішено написати ще один офіційний документ — Пропозицію.
— У ній зазначено, що у відповідях підприємця є порушення Закону України «Про захист прав споживачів» і Правил торгівлі непродовольчими товарами, — Геннадій Геннадійович демонструє документ. — Вказано конкретні статті та пункти. Ми запропонували вирішити питання відповідно до чинного законодавства, а саме — усунути недоліки на виготовленому пам’ятнику впродовж чотирнадцяти днів із моменту отримання цієї Пропозиції за кошт виробника. Адже в цьому разі уся відповідальність — на підприємцеві. Втім, на Пропозицію виробник відповів: «Розглянувши вашу Пропозицію стосовно усунення порушень прав пані Черняк, повідомляю, що пропонував їй усунення недоліків із урахуванням матеріалів. Одначе до сьогодні я не отримав відповіді, якими матеріалами маю усунути недоліки».
Підприємець Новосад винним себе не вважає. Пан Олександр пояснив «Відомостям», що тріснув облицювальний шар фундаменту з мармурової крихти, а сам фундамент є якісним.
— Коли Черняк замовляв облицювання фундаменту мармуровою крихтою, його попередили про недовговічність такого оздоблення й запропонували обкладання фундаменту плиткою, — розповідає підприємець. — Однак він у зв’язку з браком коштів відмовився від довговічного та більш дорогого оздоблення і замовив його з мармурової крихти. Згідно з умовами укладеного між нами договору, гарантія на пам’ятник (строком на 10 років) не поширюється на оздоблення фундаменту. У відповідь на звернення Черняків стосовно відновлення фундаменту з мармурової крихти я погодився повністю оплатити вартість таких робіт і навіть запропонував їм здійснити обкладання фундаменту плиткою за власний рахунок. Але Черняк відмовляється отримати кошти, необхідні для оздоблення, і вимагає від мене особисто виконання таких робіт, які на сьогодні я не здійснюю.
Наразі усі матеріали справи передані в інспекцію з питань захисту прав споживачів у Волинській області.
Як зазначив Геннадій Кожевніков, це не єдиний випадок у його практиці, пов’язаний із послугами зі встановлення та виготовлення пам’ятників. Не так давно до нього зверталася споживачка зі схожою проблемою, однак вона не могла знайти підприємця, адже він був зареєстрований в одному місці, а жив у іншому. Коли його відшукали, то громадська організація надіслала Пропозицію — і за півроку пам’ятник усе ж таки відреставрували.
Тому, щоб вберегти себе від такого роду непорозумінь, Геннадій Кожевніков радить уважно вичитувати самі договори-угоди на виготовлення якоїсь продукції чи надання послуг.
— У цих договорах ставляться кабальні умови, — зауважує Геннадій Геннадійович, — і підприємець виписує свої права так, що він ні за що не відповідає. Споживач має право сказати, що не згідний, і дописати свій пункт, свої претензії в кінці договору. Якщо ж підприємець не погоджується, то не варто у нього щось замовляти.
