Микола Романюк: До облаштування міста підходимо фундаментально

За останні два роки в обласному центрі Волині зроблено дуже багато. Місто помітно стає красивішим, комфортнішим. Ремонтуються дороги, почалося впорядкування парків, покладено бруківку на Театральному майдані, збудовано міст через залізничні колії, завершується реконструкція вокзалу і Привокзальної площі. Цей перелік можна продовжувати. Всі перетворення у місті Луцьку справедливо пов’язують із приходом на посаду міського голови Миколи Романюка. Кореспондент «Відомостей» зустрілася з Миколою Ярославовичем напередодні Дня міста, яке Луцьк відзначає 23 серпня.

— Пане голово, як вдалося стільки проектів зреалізувати? Адже до цього влада постійно нарікала на брак коштів. І навіть позичила чималеньку суму.

— Якщо відверто, то вважаю,  що в місті робиться мало. Є багато планів і задумів, які втілити не дають борги. У нас їх аж 96 мільйонів 600 тисяч. Із них 56 мільйонів 600 тисяч позичили у держави і 40 мільйонів — у банків. Звісно, під проценти. Виплата лягла важким тягарем на бюджет  міста. Не хочу оцінювати дії попереднього керівництва, але я би так ніколи не робив. Позику треба брати таку, яку можна віддати. Тут не розраховано свої можливості. Ми уже повернули 26 мільйонів 600 тисяч. До кінця цього року ще необхідно знайти два мільйони. Та за ці гроші можна було б збудувати хороший новий дитячий садочок, відремонтувати дахи. У нас купа проблем у школах, дитячих садочках, лікарнях, поліклініках.

— І все ж у місті робиться чимало.

— Ми передбачили частково кошти на ремонт доріг у міському бюджеті за рахунок транспортного збору. 19 мільйонів 200 тисяч виділено з державного бюджету як цільова дотація на місто. Щоправда, з них мільйон узяли на освітлення, а шість мільйонів віддали на санітарне прибирання, бо не було звідки брати гроші. У цілому на капітальний і поточний ремонт вулиць і прибудинкових територій витратили уже 26 мільйонів гривень. Також ви бачите, що у нас реалізується два досить масштабних проекти: реконструкція Привокзального майдану та Меморіалу. Щодо Привокзального майдану, то тут робиться все фундаментально: перекладаємо теплотрасу, робимо нову зливову каналізацію тощо. Кошторис проекту — 4 мільйони 200 тисяч гривень. Із міського бюджету виділили лише 900 тисяч. Решта надійшла з обласного. Так само, як і на реконструкцію Меморіалу. До кінця року він буде зроблений.

— У Луцьку повним ходом іде ще одне будівництво — на вулиці Лесі Українки.

— Колишній Будинок побуту ми переробляємо у Центр надання адміністративних послуг. Плануємо здати його у грудні. Там буде повністю змінена технологія обслуговування громадян. Усі їхні проблеми вирішуватимуться в одному місці. Крім питань, пов’язаних із пенсіями та соціальним забезпеченням. Для чиновників це буде революція. Всі служби, до яких найчастіше звертаються люди, знаходитимуться в одному місці. Це дозвільний центр, управління земельних ресурсів, архітектури і містобудування, відділи підприємництва і майна, держреєстру та інші. Зокрема, тут проводитимуть прийоми громадян усі керівники управлінь, мої заступники і я. Після відкриття центру доступу у кабінети чиновників люди не матимуть. Це щодо боротьби з корупцією. Адже вона тією чи іншою мірою все одно є. Алгоритм роботи центру адмінпослуг буде таким: усіх людей прийматимуть в одному великому залі, у центрі якого знаходитиметься величезний стіл, за яким працюватиме 16 чоловік. Ви прийшли, вас зустріне адміністратор, запитає, з приводу якого питання, та запише. Отримаєте номерок — і на табло висвітиться, куди маєте підійти. Підходите до столика. Вся ваша розмова з працівником буде записуватися на диктофон. Ви викладаєте суть вашої справи, надаєте відповідну заяву — і все. Всі документи робитимуться «по конвеєру». Вам не треба буде ходити з кабінету в кабінет. Проте, сидячи вдома та маючи зареєстрований номер справи, ви зможете по комп’ютеру відстежувати рух своїх документів. Наголошу, що прийом проводитиметься щоденно.

До речі, крім відповідних служб міської ради, у центрі передбачена дитяча кімната, кабінет нотаріуса і відділення банку. Приміщення також буде пристосоване для інвалідів.

— Цього року в Луцьку сталося дві надзвичайних події: згорів ЦУМ і обвалився житловий будинок. Щодо останнього, то у міської ради виникають проблеми з жителями: влада готова допомогти у реконструкції, а люди хочуть нові квартири. Як ви бачите вихід із ситуації?

— Чотири сім’ї вже отримали квартири у новобудовах, придбані за кошти обласного бюджету. Ще для чотирьох виділені гроші на квартири у міському бюджеті. Люди уже підібрали собі житло на вторинному ринку. Зараз відбуваються тендерні процедури. Щодо мешканців інших 56 квартир. Я розумію, що вони бояться жити в цьому будинку. Але дивлюся реально на речі. Є висновок експертизи, що багатоповерхівка підлягає ремонту. Кабмін виділив кошти на відновлювальні роботи. І ми їх будемо проводити. Те, що люди хочуть, щоб гроші, спрямовані на ремонт, дали їм на купівлю квартир, то це неможливо: є відповідь Міністерства фінансів, що кошти призначаються лише на ремонт. Якщо купувати квартири, то тільки за наші, міські, фінанси. А у нас таких грошей немає. Так що до зими сподіваємося завершити ремонтні роботи. Люди поки відселені, ми їм готові оплатити оренду квартир на період ремонтних робіт. Декілька сімей уже підписали відповідні договори.

— Трагедія, по суті, заставила міську владу зробити аудит житлового фонду. Чи є його результати і що будете робити з багатоповерхівками, які визнають аварійними?

— У місті Луцьку треба обстежити понад 1700 будинків. Сказати, що нічого не робилося до цього, буде неправильно. Всі будівлі постійно обстежувалися ЖЕКами, складалися акти. Проте ці обстеження були візуальні та поверхневі. У нас є будинки, на яких стоять маячки, у нас є двадцять узагалі ветхих будинків, і там люди живуть, бо ми не маємо куди поселити. Тепер же ми проводимо ґрунтовні обстеження. Для цього створили комісію. На підставі її висновків на виконкомі прийматимемо рішення. У нас, наприклад, проблема по будинку на Даньшина, 52-а. Замовили експертизу. А експертиза однієї будівлі коштує 25 тисяч гривень. Проте роботу проводитимемо і рішення прийматимемо залежно від ситуації. Найболючіше питання — гроші.

— Нинішнє літо видалося дощове. Така погода оголила ще одну проблему Луцька — зливові каналізації, які не справляються з «великою» водою.

— Проблема є. Виявилося, що ми зробили багато вулиць, поставили бордюри, і вода почала йти по вулицях. Раніше вона трішки «розходилася» в сторони. Зливова каналізація не справляється. Ми вирішили цю проблему подолати. Замовили проекти. Тоді подивимося, скільки на це буде потрібно коштів, почнемо думати, як вирішити це питання.

— На одному з засідань виконкому в липні було заявлено про новий мікрорайон у Луцьку — навпроти кінотеатру «Промінь». Розкажіть детальніше, що це має бути.

— Це територія з залишками комбінату хлібопродуктів, давно продана. На прохання ТзОВ «Вімпекс-плюс» на засіданні виконкому дано дозвіл управлінню капітального будівництва розробити проект детального планування території. Тобто визначитися з тим, що там має бути. Передбачається спортивно-розважальний комплекс, декілька житлових будинків, стоянка-етажерка для транспорту. Це поки передпроектна пропозиція.

— Якщо ми говоримо про перспективи розбудови міста, то не можемо не згадати про плани реконструкції центрального проспекту Волі. Вона буде чи ні?

— Ми прийняли рішення, що дерев вирубувати не будемо. Це питання найбільше турбувало мешканців тамтешніх будинків. Будемо їх проріджувати. Робитимемо це з правого боку, якщо їхати від ЦУМу. Хотіли цього року зробити тротуар із бруківкою до вулиці Чехова, а також на проспекті Відродження. Проте грошей практично не залишилося. Проблемним є ще один великий проспект —  Соборності. На те, щоб зробити повну його реконструкцію з заміною мереж, треба 65 мільйонів. У нас уже проект є. Подали його на розгляд моніторингового комітету по програмі транскордонного співробітництва «Польща — Україна — Білорусь». Експертна оцінка проекту буде отримана у вересні.

— У Луцьку давно знято напругу з транспортним забезпеченням. Останнім часом виникли проблеми: міська рада розірвала договори з перевізниками, і навіть лунають думки, що можуть запросити «варягів». Є вихід із конфлікту?

— Проблеми є не з маршрутками, а з перевізниками. Є скарги мешканців на те, що на окремих маршрутах немає автобусів: на одних — увечері, на інших — вранці. Тому ми зобов’язали їх встановити навігацію, яка дасть можливість контролювати рух. Це, до речі, було умовою тендера, і ми наполягатимемо на своєму. Адже замовник — міська рада. Це одне питання.  Інше — у тендері вперше взяло участь комунальне підприємство електротранспорту. Воно, як і будь-який перевізник, який має базу, може взяти на обслуговування автобуси дрібних перевізників. Адже багато хто взяв транспорт у кредит, а нещодавно були прийняті нові нормативні документи, в яких зазначено низку умов, що мають виконуватися. Зокрема, наявність бази, звідки автобус має виїжджати на маршрут. Звісно, коли людина має один-два автобуси, то бази немає. От дрібні перевізники укладають договори з крупними. Так от, 30% таких перевізників пішли до комунального підприємства. Відповідно, приватні структури втратили гроші. Ясно, що це комусь не подобається. Позиція міської ради однозначна: лучани повинні обслуговуватися якісно, і ми свого доб’ємося.

— Минулого року було здійснено низку робіт у центральному парку: почато будівництво меліоративних каналів, проведено вирубку сухостоїв. Але все це зроблено навколо центральної частини. Якщо рухатися по вулиці Глушець у бік Київського майдану, то там — суцільні хащі. Що буде з цією частиною парку?

— У нас у Луцьку є сорок територій зелених насаджень. Ми хочемо з ними розібратися, зробити інвентаризацію, межі. Створили комунальне підприємство «Парки і сквери», яке буде це робити. Що стосується центрального парку, ми впорядковуємо його. За зиму повністю все розчистимо. Торік були виділені кошти на меліоративні канали. Цього року — 600 тисяч гривень. Думаю, коли закінчимо, то у каналах знову плаватиме білий амур, що свідчитиме про їх чистоту. Проте територія парку простягається лише до дамби. А далі — прибережна смуга Стиру. Що там робиться — навіть говорити не хочеться. Та на цю територію у нас є плани. Ви пам’ятаєте, як «прославився» Луцький зоопарк через ведмежа Настю, яке конфіскувала міжнародна організація «4 лапи». З цього приводу в мене була серйозна розмова з директором звіринцю, який поки що, наголошу, працює.

Так от, місто готове віддати 10-12 гектарів прибережної смуги Стиру на створення ведмежого містечка під егідою організації «4 лапи». Якщо вони, звісно, на це пристануть, то це буде найкраще ведмеже містечко в Україні. Щодо зоопарку, то ми поступово наведемо там лад.

— Миколо Ярославовичу, на початку нашої розмови ви говорили про безліч планів, які є у влади міста. Поділіться ними з лучанами.

— Планів дійсно є багато. Проте немає грошей. Тому ми зараз напрацьовуємо кілька проектів. Потім під ці проекти шукаємо гроші. До речі, так ми їх отримали на канали для центрального парку. Зараз працюємо над проектом будівництва каналізації у мікрорайоні Вересневе, мережі зливових вод на Малоомелянівському масиві. Наступного року продовжуватимемо ремонти вулиць. Робитимемо їх у кожному мікрорайоні. Обов’язково виділимо гроші на дахи. У нас розроблена програма «Безпечне місто». Вона передбачає встановлення на вулицях камер відеоспостереження. Передусім це пов’язано з боротьбою зі злочинністю та безпекою людей. До речі, на Театральному майдані уже відеокамери встановлені. Завдяки їм міліції вдалося розкрити три злочини.

Хочу скористатися нагодою та запросити лучан у суботу, 25 серпня, разом відсвяткувати День міста. Думаю, що буде цікаво. Тим паче, що цього року в нас одночасно відбуватиметься Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором».