Волиняни при купівлі житла віддають перевагу будинкам у приміських селах

Проблема житла сьогодні хвилює чи не кожного третього волинянина. Хтось хоче придбати помешкання, когось не влаштовує нинішнє, і він бажає покращити житловий стан. А ті, у кого грошей на таку розкіш не вистачає, нині переймаються питанням оренди квартир. Що зараз купують, які пропозиції є на волинському ринку нерухомості та чи подорожчає восени оренда, дізнавалися «Відомості».

Кредитування — конкуренція оренді

Як розповіла директор «Волинського агентства нерухомості» Лариса Мусійчук, уже восени, зважаючи на подорожчання комунальних послуг, плата за оренду помешкань може зрости приблизно на 10%.

— Але зазвичай, коли здають помешкання, то просять квартирантів платити за оренду і окремо за комунальні послуги, — каже Лариса Нифонтівна. — Отже, якщо економити газ, світло, електроенергію, то й сума вийде меншою.

— Чи достатньо сьогодні пропозицій оренди для охочих? — запитуємо у спеціаліста.

— Ні, однозначно, — відповідає. — Якщо є, то або дуже дороге помешкання, або погано пристосоване: у старій «хрущовці» з радянськими меблями. І за це хочуть 1500-1800 гривень. А щось краще — вже 2-2,5 тисячі. А це б’є по кишені багатьом людям, адже віддати більшу половину зарплати — досить суттєво. Якби кредитування повернулося хоча би частково на той рівень, який був, люди б більш охоче купували та сплачували кредити, ніж платили за оренду. Тому в найближчому майбутньому все залежатиме від банків: на скільки вони понижуватимуть відсотки та чи будуть лояльними до клієнтів. Якщо раніше фінустанови були досить прихильними до наших клієнтів, то сьогодні я б назвала це «стриманою зацікавленістю»: приймають клієнтів, надають інформацію, беруть у роботу документацію, а кредитів не надають.

За словами Лариси Нифонтівни, фінустанови пропонують від 15% до 25% на іпотеку. Хоча для того, щоб оживити ринок нерухомості, потрібна відсоткова ставка в межах до 10%.

Вторинне житло доступніше

Загалом потреба у житлі дуже велика, але проблема в тому, що до кризи забудовники в основному понабудовували житла з великими квартирами, тобто дуже дорогого.

— Є цікаві проекти планування малогабаритних квартир за кордоном, — каже Лариса Мусійчук, — скажімо, у Чехії, Франції, де загальна площа 25-35 кв. м. Але я не бачу, щоб хтось цілеспрямовано цим займався у нас. Окрім популізму й обіцянок, нічого нема. От бачимо плакати з написом, що в усіх обласних центрах буде побудовано мільйон квадратних метрів житла. Але як, за які кошти? Або пишуть: «один-два мільйони квартир». Яких — однокімнатних малосімейок чи трикімнатних квартир по сто «квадратів» для багатіїв? Для кого, що обіцяють?

Зараз здебільшого купують житло на вторинному ринку. Наприклад, аби розширити площу, однокімнатні квартири змінюють на двокімнатні. Або навпаки: потрібні гроші, тому продають своє більше помешкання й натомість купують менше.

— Нині популярні — до кризи такого мало було — недорогі будинки, за 20-40 тисяч доларів, у приміських селах, — продовжує Лариса Нифонтівна. — У Струмівці, Підгайцях, Заборолі, Боратині. Там розвинута інфраструктура, є дитсадочки, хороші школи, налагоджене сполучення з обласним центром. Якщо комусь потрібно, то вибір є, і широкий — у ціновому секторі від п’яти тисяч доларів до ста.

Найбільше ж купують і продають однокімнатні помешкання та «хрущовки». Щодо останніх, то репутацію їм зіпсував будинок на Рівненській, який обвалився. І тому люди почали боятись. Один клієнт уже відмовився від квартири у будинку, де знизу був магазин.

— Як на мене, має бути паспортизація житла, — каже Лариса Нифонтівна. — Робиться обстеження кожного будинку, виписується на нього паспорт, де зазначено, коли побудований, які реконструкції проходили, коли зробили капітальний ремонт даху, каналізації і так далі. Вся ця інформація має бути доступною для всіх. В місті є будинки, у підвалах яких вода стоїть роками. Невеселий досвід Соборності, 8, де була вода у підвалах, потім повністю вимився фундамент, і будівля почала давати тріщину. В такі будинки періодично приїжджають жеки й еменесники та відкачують воду, і так щороку, щомісяця, але це ненормально. Якщо визнано, що є така проблема, то треба виділяти кошти й братися за укріплення такої будівлі. Це не так складно, принаймні «Луцьксантехмонтаж» із 8-м будинком упорався відмінно. Наприклад, на вул. Даньшина є багатоповерхівка, де також ніхто не хоче купувати квартир, а ті, хто там живе, бояться, що вона у якийсь момент трісне. Там декілька років у підвалі стоїть вода. Така ж ситуація у деяких будинках на Молоді, Соборності. І, зважаючи на сумний досвід міста, можу тільки дивуватись, чому нічого не робиться на попередження, а хапаються за голову після біди.

Не додають оптимізму й новобудови, адже вони не по кишені потенційним покупцям.

— Якщо будують, то в основному на своєму капіталі, тож продають недешево, — продовжує спеціаліст. — Здебільшого за ціною 6,2-6,5 тис. гривень за кв. м. Є такі, які просять 7 500 і 8 000, якщо це центр, при тому, що й площі немаленькі. Маю конкретний приклад — щойно зданий будинок, однокімнатна квартира, 48,5 кв. м, за ціною 6 300 гривень за «квадрат», тобто 38 200 доларів за голі стіни. Для того, щоб така квартира стала придатною для житла, потрібно вкласти ще немало грошей — від 10 тисяч доларів. Тому житло на первинному ринку непопулярне, хоча, звичайно, свій покупець у нього теж є. Щодо цінових прогнозів, то нерухомість напряму пов’язана зі станом економіки в державі. Й оскільки сьогодні в країні ніхто не може спрогнозувати правдиво стан хоча б на рік, то всі прогнози щодо нерухомості є в основному маніпуляційними — замовними. Ми можемо в один день читати про підвищення цін і різке їх пониження.