Ставків-озер багато — купатися ніде

Водні плеса Волині заростають і замулюються

За інформацією Волинського обласного управління водних ресурсів, на території Волині є 137 річок, 867 ставків, 268 озер і дев’ять водосховищ. Здавалося б, місць для того, щоб порибалити і покупатися, всім охочим має вистачити. Та, на жаль, щороку майже в кожному районі якась із водойм усе більше замулюється, заростає і стає непридатною для відпочинку. До того ж цього року через аномальну спеку в річках почала гинути риба. Чому так відбувається, хто у цьому винен і як зберегти водні багатства нашої синьоокої Волині, дізнавалися «Відомості».

За класифікацією, як розповів заступник начальника обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук, Прип’ять є великою річкою, середні — Стохід, Турія, Стир, Західний Буг, решта — малі, чимало з яких виконують роль магістральних каналів і водоприймачів меліоративних систем.

— Близько 1180 км річок є водоприймачами, а понад 2,5 тис. км — це магістральні канали, — уточнює Ростислав Сергійович. —Тобто майже всі річки задіяні у роботі меліоративних систем. Зараз вони перебувають на балансах управлінь водного господарства. Чому йде замулення? Це природний процес. Загалом термін служби магістрального каналу — півстоліття, але через кожні десять років його необхідно чистити. Раніше на проведення цих робіт держава виділяла чималі гроші, у десятки разів більше очищувалося каналів, річок, а сьогодні кошти дуже мізерні. Втім, минулого року фінансування було ліпшим — 22,5 мільйона гривень. У області почистили 240 км каналів і  20 км річки Прип’ять. Цього року розроблено проектно-кошторисну документацію на очистку Прип’яті, Вижівки — до 10 км, Осини — 12 км. Роботи з очищення останньої уже розпочали, адже річка стала причиною підтоплення населеного пункту, хоча кошти, які передбачено на ці роботи, а це 17 мільйонів гривень, іще в область не надійшли.

За словами Ростислава Сергійовича, Стохід також потребує очистки. Адже це єдина річка, яка майже цілий рік знаходиться на заплаві, й вода виходить з берегів. На сьогодні, незважаючи на спекотне літо, вона затопила прилеглі луги у Ковельському районі, окремі території в Любешівському.

Договори оренди не зобов’язують чистити водойму

Щодо ставків і озер, то ситуація ще більш обурлива. Адже на їх очистку й окультурення ні з державного бюджету, ні з обласного коштів не виділяють. 550 ставків, 52 озера й три водосховища передані в оренду, й тепер за їхній технічний стан відповідають орендарі. Власниками ж інших є або сільради, або райдержадміністрації, якщо водойма поза межами населеного пункту. Але чи в змозі сьогодні сільські ради самотужки провести очищення, скажімо, озера?

— Якщо багаті,  то звичайно, що так, — пояснює Ростислав Кравчук. — Адже роботи ці недешеві. Куб землі, щоб витягнути з водойми, в середньому коштує 12 гривень. Торік понад 270 тисяч кубів підняли з Прип’яті. А ще треба враховувати умови проведення робіт, експлуатацію техніки. Підходять тільки спеціальні екскаватори. Їх у водогосподарських організацій області є більше 20, але майже всі застарілі. Нових придбали лише два, тому практично працювати нічим. Є приватні фірми, які виконують роботи з очищення дна від замулення, але нефахівцям не варто братися, бо тільки нашкодять.

Коли ж водне плесо надають в оренду, за словами спеціаліста, в договорі повинна бути умова, що в разі замулення орендар зобов’язується його почистити.

— Ставки передусім повинні мати паспорти з зазначенням верхнього допустимого рівня води та нижнього, — пояснює Ростислав Кравчук. — Мінімальна глибина ставка — 1,1 м, якщо вона знижується, плесо пропадає. Орендар не повинен допускати перевищення цих рівнів. У с. Затурці Локачинського району кілька років тому виникла через це проблема, і люди почали жалітися, що їх підтоплює.

Пан Кравчук запевняє, що не всі водойми мають паспорти. Та навіть якщо й мають, а водойма замулилась, орендаря важко змусити її почистити. Тому треба всі ці моменти передбачати в договорах. Місцева влада ж на це закриває очі — або не хочуть, або не вміють правильно скласти документ.

— У радянські часи періодично взимку ставки спускали, проморожували дно, потім ставили туди бульдозери, усе вигрібали та вивозили на поля як органічне добриво сапропель, — розповідає Ростислав Сергійович. — Зараз цим ніхто не займається. Ще один нюанс — за скиди води треба платити, мати дозвіл на спеціальне водокористування, робити аналіз води, яку скидаєш, а, як правило, вміст аміаку в ній перевищує норму, бо з городів тече перегній, тому орендарю потрібно ще й штрафи сплатити. Через це вони кажуть: «Ми не будемо скидати». Також у договорах прописують: «Без права купатися, тобто купатися заборонено». Чому? Бо якщо буде записано, що ставок загального користування і люди можуть купатися, то орендар має забезпечити рятувальну службу. А це також витрати.

Ростислав Кравчук наголошує, що надається в оренду не тільки ставок, а й прибережна захисна смуга, яку теж треба тримати у належному стані. Якщо ставок до 3 га, то вона становить 25 м, якщо більший — 50 м. Коли ідеться про озеро, прибережна захисна смуга з обмеженою господарською діяльністю має бути 100 м.

— Є непоодинокі випадки, коли загороджують об’єкти, пишуть: «Приватна власність», — продовжує Ростислав Сергійович. — Але води є державною власністю. У приватну ж можна надати, згідно з земельним законодавством, лише ставок площею менше 3 га.

Проблема ставків-озер не на часі

Заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук погоджується, що територія озер зменшується через накопичення мулу та заростання, однак грошей у бюджетах на їх очищення нема. Він навів приклад оспіваного Лесею Українкою Нечимного, яке може скоро зі статусу озера перейти у статус болота.

— Першочергові завдання сьоголдні — розбудова сіміттєзвалищ, реконструкція очисних споруд, розчистка річок, — пояснює Олександр Вікторович. — Необхідно звільнити Турію від загат, рослинності, щоб пришвидшити течію і тим самим збагатити воду киснем. У Стоході спостерігався замор риби, хоча в цю річку нема ніяких скидів, просто вона заросла. Так само й Прип’ять треба чистити. А питання ставків-озер поки що знімаються. Тут уже місцева влада повинна втручатися, контролювати орендарів, адже у договорах оренди є пункт про зобов’язання утримувати водойму в належному стані. Ми не маємо права давати комусь приписи, щоб чистили. Є приклади, коли сама громада облаштовує пляжі, розчищає від рослинності водойми.

Саме так вчинили мешканці села Піща Щацького району, де громада розробила проект у рамках Програми «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» з очищення й впорядкування пляжу озера, виграла грант, долучила власні заощадження — і тепер їхня водойма у значно кращому стані. Вода не цвіте, при березі нема хмизу, красивий пляж із усіма необхідними спорудами.

Значить, коли хочуть, то можуть. Просто треба вміло підійти до справи. Звичайно, бюджети бідні, але як варіант — написати проект, залучити бізнес-структури, місцевих інвесторів.

Та, мабуть, місцева влада не ставить собі такі цілі й вважає питання водних об’єктів другорядними. Далеко ходити не треба — Теремнівські ставки, що на річці Сапалаївці.

— Вони заросли так, що водного плеса майже не видно, — каже Ростислав Кравчук. — Однак їх очистити складно, адже прибережна територія майже відсутня, техніці важко доступитися, хоча зробити це реально.

У Луцькій міській раді розповіли, що один зі ставків належить місту, інший Луцька РДА у 2008 році передала в оренду комерційній фірмі «Домінанта». Саме остання й почала розробку проекту з очищення ставка, однак для того їм потрібно спустити воду з першого. Тому сьогодні створено комісію на чолі з Ларисою Соколовською, яка вирішуватиме, як покращити стан Теремнівських ставків і спільно з бізнес-структурою їх облагородити.