На Волині заборонено рибалити у зв’язку із нерестом

В області  встановлено тимчасову заборону промислового та любительського рибальства на час нересту риб. Ловити рибу дозволяється лише за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. Про це повідомили у Волиньдержрибоохороні.

Наразі заборонено ловити рибу через її хід на нерест і на період ікрометання, раків під час линьки і виношування ікри у такі строки:

- з 1 квітня по 20 травня – на річках області та їх кореневих водах;

- з 1 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах;

з 1 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок.

У всіх озерах Шацького національного природного парку нерестовий період триватиме з 20 березня по 10 червня, лов раків у озерах парку заборонено з 15 квітня по 31 травня.

Постійно діючим розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 20 березня 2008 року № 90 «Про організацію роботи із збереження водних живих ресурсів у водоймах області в нерестовий період» затверджено відповідні заходи на цей період, виконавцями яких є природо- та правоохоронні структури області.

Як правило основну частину нерестовищ на водних об’єктах області складають  зарослі вищою водяною рослинністю мілководні ділянки водойм та заплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добре прогріваються. Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворення природного живого корму. Пересування будь-яких плавзасобів в місцях нерестовищ забороняється, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області.

На вищезгадані нерестовища виходять на нерест в основному фітофільні риби, такі як лящ, плоскирка, в’язь, головень, плітка, короп (сазан), карась, лин та інші види, інколи щука.

Під час нерестового періоду найбільші збитки аборигенній іхтіофауні спричиняють неконтрольовані гідротехнічні роботи, особливо пониження рівня води, внаслідок чого виметані статеві продукти пересихають. Личинки, що виклюнулись і не скотились в основне русло залишаються у відокремлених водоймах, які також пересихають. Окрім гідротехнічних робіт негативно впливають викиди неочищених стічних вод, так-як незначна зміна рН середовища спричиняє загибель ікри. Також браконьєрський вилов нерестуючої риби сітними знарядями лову, електрострумом, вибухівкою знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.

За здійснення браконьєрського вилову риби сітними, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою та ін. забороненими знаряддями передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340 – 680 грн., для посадових осіб 510 – 850 грн.) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу 3400 – 6800 грн., або позбавлення волі строком до 3 років), з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім того за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди (для прикладу: сом – 425 грн., щука – 340 грн., судак  - 510 грн., лящ – 170 грн. та ін.).