Кінотеатр «Промінь» перетворили на базар

Міська влада подумує над тим, чи не пустити з молотка останній кінотеатр Луцька

Минулого тижня з’явилась  інформація про підготовку до продажу єдиного кінотеатру, який ще залишився у власності громади Луцька, — «Променя». Зважаючи на привабливість об’єкта (розміщений у центрі міста кіноконцертний зал на понад тисячу місць), «Відомості» вирішили дослідити, що ж змушує міську владу ставити питання про його продаж.

Рішення про приватизацію «Променя» депутати мали розглядати на сесії вже 28 березня. Підготував його відділ комунального майна Луцької міської ради. У проекті рішення пропонувалося приватизувати площу 3342 кв. м шляхом конкурсу.

Конкурс із продажу передбачає виконання деяких умов, зокрема, забезпечення функціонування кінотеатру не менше ніж на 900 місць, реконструкцію внутрішньої його частини та фасаду з розміщенням закладів громадського харчування, а також облаштування прилеглої території. Переможець повинен виконати обсяг цих робіт до 1 квітня 2015 року.

Процедура передбачає, що покупцем майна стане особа, яка виконає заявлені умови та запропонує найвищу ціну. Крім того, інвестор повинен запропонувати конкурсній комісії концепцію реконструкції. Щоправда, ціни, яку місто хотіло б отримати за кінотеатр, не склали.

Здавалося, що тут такого: звичайна процедура продажу комунального майна, яке місто не спроможне утримувати. Проте якщо вникнути в глибину проблеми, то ситуація недвозначна.

Хоча б тим, що директор комунального підприємства «Промінь» Костянтин Пантік, за його словами, дізнався про те, що кінотеатр готується до продажу… з засобів масової інформації.

Тим паче, що буквально напередодні сесії, 22 квітня, Пантік звітував про роботу підприємства перед членами міськвиконкому. Зокрема, готувався повідомити й про плани на 2012 рік. Тут варто зазначити, що пан Костянтин очолює КП «Промінь» із серпня 2010 року. За цей час підприємству вдалося погасити борги з зарплати і за комунальні послуги, а також у 2011 році отримати хоч і невеликий, але прибуток — 35,7 тисячі гривень. Гроші, за словами директора, в основному надходять від проведення культурно-масових заходів і оренди приміщень. На 2012 рік запланували купити відеообладнання, відремонтувати покрівлю та зробити ремонт у гримерках. Але тут постало питання продажу.

Варто зазначити, що власне комунальному підприємству належить не все приміщення. Адже частина кінотеатру продана ще наприкінці 90-х років. А це майже півтори тисячі квадратних метрів. Сьогодні там нічні клуби «Версаль», Seven Show Bar, «Жорж».

Більше того, один зі співвласників «Жоржа» у 2010-му підписав договір оренди другого поверху. Нині там відбуваються усілякі виставки. По суті, найкращий колись кінотеатр Луцька перетворили у такий собі міні-базарчик, де продається все: від ковбасних виробів до спідньої білизни. Таким чином, у власності міста фактично залишилися сам кіноконцертний зал, фойє й туалети.

Але повернемося до мотивації міської влади допродати те, що залишилося від «Променя».

Погодьтеся, сьогодні приміщення має дуже непривабливий вигляд як зовні, так і всередині. Сам кінозал — це «пам’ятник» радянській епосі. А присутність торговців узагалі робить відпочинок абсурдом. Уявіть: відбувається концерт Олега Скрипки чи прем’єра фільму «Той, що пройшов крізь вогонь», а у фойє пахне ковбасою. Тому робити щось треба. Та чи продавати?

На засіданні виконкому заступник міського голови Юрій Вербич запитав, чому не виконали завдання, поставлене рік тому, — знайти інвесторів для реконструкції приміщення на засадах державно-приватного партнерства.

Начальник відділу управління майном міської комунальної власності Тарас Яковлєв на це відповів, мовляв, директор робить, що може, але в орендоване приміщення ніхто великих грошей вкладати не буде, тому його треба продати.

Тут же на виконкомі з уст того ж Тараса Яковлєва прозвучав цікавий факт. Виявляється, підписуючи договір оренди на другий поверх, орендар брав на себе певні інвестиційні зобов’язання. А саме — зробити реконструкцію фасаду та відремонтувати дах. Зробити це мав упродовж двох років. Півтора уже минуло. А дій щодо виконання своїх зобов’язань — жодних.

— Він платить високу орендну плату — 30 тисяч гривень у місяць, а прибутків великих не отримує, — виправдовував орендаря Тарас Яковлєв.

Треба зауважити, дуже дивна позиція посадовця, що зобов’язаний перш за все дбати про майно громади, а не про доходи приватних підприємців. Тим більше, як сказав «Відомостям» директор КП «Промінь» Костянтин Пантік, орендна плата становить до 20 тисяч гривень. Чиновник не володіє інформацією?

Прецедент, коли приватна фірма, яка зобов’язувалася зробити з «Променя» сучасний кінопалац, але й копійки у його розвиток не вклала, вже є. Йдеться про ТзОВ «Лучеськ-ТВ». Більше того, як писали «Відомості», ця фірма навіть орендної плати не платила, таким чином заборгувавши майже два мільйони чотириста тридцять сім тисяч гривень. На власних помилках міські управлінці не вчаться?

Тому слушно зазначив секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт:

— Спочатку ми надаємо підприємцю майно в оренду, проходить місяць-другий — і ми починаємо думати, як би допомогти бізнесмену не виконати його ж зобов’язання. Це у нас такі схеми позбуватися комунального майна?

Дійсно, історія з «Променем» — яскравий приклад того, як безгосподарно хазяйнують у місті чиновники. Адже, зрештою, кіноконцертний зал — це не баласт, якого треба позбутися. Навпаки, досить прибутковий бізнес. Натомість руками владців упродовж останнього десятиліття приміщення доведене «до ручки».

Сьогодні у місті на його розвиток грошей немає. Але, зваживши всі «за» та «проти», було прийнято рішення до 10 квітня все ж розробити інвестиційний проект розвитку «Променя». І лише тоді вирішувати, що з ним робити. А питання про приватизацію зняти з порядку денного сесії.