На кисилинських землях вирощуватимуть енергетичну лозу

На кисилинських землях вирощуватимуть енергетичну лозу

Нещодавно на сесії Кисилинської сільської ради Локачинського району депутати погодили надання в оренду фірмі «Салікс Енерджі» ділянки розміром 150 гектарів із земель запасу для вирощування енергетичної лози.

Автор: Людмила ШИШКО / Джерело: Відомості

Нещодавно на сесії Кисилинської сільської ради Локачинського району депутати погодили надання в оренду фірмі «Салікс Енерджі» ділянки розміром 150 гектарів із земель запасу для вирощування енергетичної лози. Як відомо, ця фірма активно почала впроваджувати свій бізнес саме на Волині. Адже, по-перше, знайшла підтримку з боку влади, по-друге, саме тут підходяща кліматична зона для цієї культури. Які перспективи вирощування лози на Волині та наскільки вигідний такий інвестор для сільської громади, дізнавалися «Відомості».

За словами директора агро-енергетичної компанії «SALIX energy» Ірини Гнап, у Горохівському й Іваничівському районах вони вже орендують 340 гектарів, а щодо Локачинського, то тут найбільші перспективи: у планах — довести площі плантацій до 1000 га. А також планують посадку лози у Львівській області.

— В основному це малопродуктивні цілинні землі резерву сільських рад, — пояснює пані директор, — і людські паї — пасовища. За оренду платитимемо не менше 3% від вартості землі. Інколи це буде навіть 5-7%. У договорах прописано, що орендна плата змінюватиметься відповідно до зміни вартості землі.

Ірина Василівна навела приклад сільської ради Зубильного Локачинського району, де приблизно за гектар селяни отримуватимуть по 350 гривень. Одначе ця сума може становити й 90 гривень — усе залежить від якості землі.

— З червня плануємо готувати поля до висадки, — продовжує Ірина Гнап. — Частину засадимо восени, а частину — навесні наступного року. До цих робіт залучатимемо місцеве населення. Скажімо, на посадку, яка триває півтора місяця, нам потрібно буде близько п’ятдесяти людей. За день при нормі виробітку вони зароблятимуть по сто гривень. Одначе були такі працівники, які старались, і за день їм вдавалося заробити до 200 гривень.

Як виявилось, у якості експерименту компанія минулого року вже засадила вербою більше 50 га плантацій у Горохівському й Іваничівському районах, тому може говорити про реальні цифри.

Також місцеве населення залучатимуть до підготовки саджанців до висадки, їх збору, технологічного зрізу, чоловіки працюватимуть на розчищенні плантацій. Одначе така робота буде сезонною і триватиме приблизно три-чотири місяці.

Щодо якихось соціальних гарантій для громади, то, на жаль, стандартні договори оренди їх не прописують, тому доводиться вірити інвестору на слово.

Ірина Гнап пообіцяла, що їхня компанія підтримуватиме селян, наприклад, допомагатиме проводити ремонти шкіл, дитсадків, тобто вкладатиме свої кошти у соціальну сферу. Проте сума допомоги, за її словами, буде пропорційною кількості взятої в оренду землі. Скажімо, під Новий рік 240 дітей із Горохівського й Іваничівського районів отримали від компанії солодкі подарунки та перегляд вистави.

Сподіваємося, керівництво компанії слів на вітер не кидає, і фірма й надалі буде соціально відповідальною.

Ще одне питання, яке багатьох хвилює, — як вирощування лози вплине на подальшу якість і родючість ґрунту. Відповідь на нього намагалися з’ясувати у Волинському інституті агропромислового виробництва та в «Облдержродючості». Втім, ні в одній, ні в іншій структурі цю проблему не вивчали. Мовляв, такий вид виробництва новий для Волині, тож для якихось висновків треба, щоб пройшов час.

У самій «Салікс Енерджі» запевняють, що ступінь виснаження ґрунту вербою в три-п’ять разів менший порівняно з зерновими культурами. Окрім цього, приблизно 60-80% поживних речовин на плантаціях із salix viminalis (енергетична верба) повертається назад у ґрунт разом із опалим листям.

Як пояснила Ірина Гнап, урожаю з лози треба чекати три роки.

— При зборі урожаю ми отримуємо щепу, — розповідає директор фірми. — Це відновлювальне, екологічно чисте паливо біологічного походження, яке зараз інтенсивно використовується у Європі у побутовому секторі, а також на тепло-електростанціях. Виробіток теплової енергії з цієї щепи обходиться в два з половиною рази дешевше, як із газу, плюс низькі показники викидів у атмосферу, за що теплостанції отримують дотації від Євросоюзу. Сьогодні ми працюємо над підписанням довгострокових договорів із європейськими країнами про постачання їм щепи. Проте в першу чергу очікуємо, що й на Україні буде великий попит на таке паливо, адже газ дорожчає. З цього питання минулого тижня ми брали участь у нараді у Волинській обласній адміністрації і обговорювали плани переведення об’єктів комунальної енергетики на альтернативні види палива. Тому перспективи є.

Loading...