У Луцьку собачий шабаш
Щорічно від укусів псів потерпає до вісімсот жителів обласного центру
Прості лучани не перестають нарікати на збільшення кількості бродячих собак. Щоденно в групу оперативного реагування міської ради надходить по декілька скарг на небезпечні зграї псів, що лякають і дітей, і дорослих. На проблемі неодноразово акцентував і міський голова. Втім, віз і досі там, хоча в Луцьку створений притулок для собак, який підтримує міська влада й із усіх сил тягнуть активісти товариства захисту тварин.
В місті близько 3500 безпритульних собак
— Страшенно дратують бродячі пси, особливо коли йдеш із дитиною, — бідкається мама п’ятирічної дівчинки пані Наталія. — Я вважаю, що собак на вулиці любить той, хто не має дітей. Цієї зими, в морози, пси ходили голодні й агресивні, просто кидалися на людей. На мене в центрі міста напало дві собаки, від яких я ледве відбилась. А коли б ішла маленька дитина?
Лучанка зауважує, що у районі де вона мешкає, собаки постійно бігають зграями. Їх дуже боїться її донька. Каже, що страшно стає лише від самої кількості тварин, а надто, коли вони ще й гавкати починають.
— Проблема бродячих тварин на сьогодні надзвичайно актуальна. Нині в місті є близько трьох із половиною тисяч безпритульних собак, їх же усіх у притулку не помістиш, — каже директор департаменту ЖКГ Луцької міської ради Іван Кубіцький. — Я такого собачого шабашу, який є сьогодні у місті, вже давно не бачив.
За словами Кубіцького, щорічно 700-800 лучан потерпають від укусів собак. Голова Волинського товариства захисту тварин Дана Новарчук навпаки переконує, що нині пси менше кусають городян, якщо порівнювати з минулими роками. Так само менше, каже пані Дана, й нарікань від лучан, які надходять у групу оперативного реагування міської ради.
Іван Кубіцький відмічає, що в країнах Євросоюзу жодної бродячої собаки на вулиці не побачиш. А все тому, що влада свого часу таки дозволила усипляти тварин.
— Питання потрібно вирішувати на державному рівні, прийнявши відповідні закони, які б дозволили проведення евтаназії, — резонує директор департаменту ЖКГ.
Як же борються в обласному центрі з бродячими песиками?
Перш за все зазначимо, що уже кілька років тварин категорично заборонено відстрілювати, також закон не дозволяє їх усипляти.
В Луцьку діє затверджена навесні 2011-го програма «Охорона тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин на 2011-2016 роки». За словами Дани Новарчук, програма зорієнтована на стерилізацію бродячих собак. Таким чином із червня 2011 року вже про-стерилізовано 700 тварин.
— Один раз у тиждень разом із працівниками «Луцькспецкомунтрансу» ми виїжджаємо відловлювати собак у тих районах, на які скаржаться в оперативну службу реагування, — розповідає Новарчук. — Інколи хтось із товариства виїжджає на таксі, аби відловити пса, який створює комусь небезпеку. Тварин спершу доставляємо у притулок і стерилізуємо. Згодом більшість із них повертаємо туди, звідки забрали. Звісно, якщо тварина не дуже агресивна й нема особливих заперечень від мешканців навколишніх будинків.
Надто агресивних песиків і тих, яких лучани не бажають бачити у своїх дворах, лишають мешкати в притулку.
— Те, що ми собаку відловимо, стерилізуємо та відпустимо, проблеми не вирішить, — зауважує Кубіцький. — Стерилізація не забирає у тварини зубів, не робить її менш агресивною.
Пані Дана ж переконує, що якщо забрати пса в притулок чи просто вбити, то на його місце у дворі згодом прийде новий чотирилапий, а то й ціла зграя.
— Якщо собак забрати з вулиці, то на їхнє місце згодом прийдуть нові. Краще хай у дворі лишиться дві-три стерилізовані собаки: вони не пустять на цю територію інших і не розмножаться, — каже вона.
Голова товариства захисту тварин розповіла, що Луцьк, імовірно, братиме участь у європейській програмі «Чотири лапи», яка передбачає стерилізацію тварин. Якщо усе складеться, то уже в травні до міста приїде команда австрійців. Вони протягом місяця безкоштовно стерилізуватимуть і вакцинуватимуть бродячих псів — щодня по 25-30 особин.
Притулок для тварин волає «SOS»
У червні 2011 року на околиці Луцька створили притулок для бездомних собак, що фактично є відділом міського зоопарку. Сюди чотирилапих бродяг звозять для стерилізації, а деяких лишають й на постійне проживання.
В притулку мене зустріла ціла зграя собак, але страшно чомусь не було. Бідолаги дивилися щасливими очима, лащились. Мовчки я дивувалась: куди поділися ті агресивні тварини, яких так боїшся на вулицях міста?
Зараз у притулку мешкає 330 собак. Щодня з’являється більше 20 нових утриманців. От і перед моїм візитом хтось підкинув сюди трьох щенят. Так, за дев’ять місяців кількість мешканців зросла на 300 особин.
Як розповіла завідувачка притулку Галина Негода, спочатку тут було лише 20 вольєрів. Нині ж для найменших тваринок обладнали приміщення з опаленням для зимівлі, є ветеринарна кімната, де стерилізують, лікують і утримують хворих песиків, у одному з ангарів функціонує кухня, є місце й для дорослих собак. Кілька десятків чотирилапих мають власні буди. У притулку активно майструють літні вольєри для щенят.
— У нас у штаті працює семеро людей. Я — завідуюча господарством, ветеринарний лікар, два годівники тварин, три нічних сторожі, — каже пані Галина. — Утім, як такого чіткого розподілу обов’язків нема, роботи тут завжди вистачає. Тож усі готуємо для собачок, чистимо вольєри, наводимо лад на території.
Не вистачає лише коштів. На 2012 рік із міської казни на притулок виділили 250 тисяч гривень. Із них 135 тисяч — це зарплатний фонд, ще близько 25 тисяч піде на оплату комунальних послуг, а на харчування, лікування, розбудову лишається приблизно 80 тисяч.
— Це дуже мала сума. Не знаю, що б їли тварини, якби не збори коштів у зоомагазинах і ветклініках та допомога постійних спонсорів. Хтось помагає гривнею, є місцевий підприємець, що забезпечує м’ясними продуктами. Двоє добродіїв допомагають у заготівлі сіна, забезпечують дровами та брикетом, фактично за свої кошти обладнали зимові вольєри для щенят, — каже Галина Негода.
Завідувачка називає притулок «собачим раєм». Попри це, тут ще багато невирішених справ. Далеко не усім жителям вистачає вольєрів, необхідна нова огорожа, бо старий паркан у кількох місцях має дірки, та й забезпечити таку братію їжею справа не з легких: удень собаки з’їдають 160 літрів каші та 120 літрів бульйону.
— Наш притулок кричить «SOS», ми потребуємо допомоги від небайдужих лучан. Раді будемо грошовій допомозі, кільком кілограмам каші, різним мисочкам та іншим речам, таким необхідним для догляду за тваринами. Щиро подякуємо, якщо хтось зголоситься стати нашим волонтером, — ділиться пані Галина.
Також закликає лучан активніше брати собі на утримання собак, адже їх тут віддають безкоштовно: кілька гривень можуть лишити тільки ті, хто забажає.
— Ми йдемо до того, що наші люди починають розуміти, що собака, аби бути вірним другом, не обов’язково має бути породистою. Зараз усе більше людей приїздить вибрати собі тут домашнього улюбленця. А за 2011 рік у добрі руки віддали 1758 собак.
Господарі не слідкують за своїми підопічними
Захисниця тварин Дана Новарчук розповідає, що частина тварин стають безпритульними через те, що їх викидають на вулицю люди. Власники собак не поспішають їх стерилізувати, а згодом непотрібне потомство поповнює ряди бродяг.
Пані Дана зауважує: часто кусають людей саме домашні собаки. А це свідчить про те, що їхні господарі не дотримуються правил утримання тварин.
Як з’ясувалось, такі у нас існують, принаймні на папері. Іван Кубіцький зазначає, що Правила утримання тварин у місті Луцьку розроблені департаментом ЖКГ і затверджені на сесії ЛМР. Перш за все, згідно з ними, кожного песика потрібно зареєструвати у ветеринарній службі. Далі до дрібниць прописано і про утримання чотирилапих, і про їх вигул. Контроль за виконанням цих правил покладений на працівників органів МВС і муніципальну дружину.
— Я взагалі проти того, аби собак тримали в багатоквартирних будинках, — висловлюється лучанка Наталя, — бо господарі вигулюють їх просто у дворах, а наслідки життєдіяльності псів не прибирають. А там же потім бавляться маленькі діти.
— Чотириногих просто викидають у двір погуляти. Вони без намордників, за ними ніхто не слідкує. На таке повинні реагувати дільничні інспектори та притягувати до відповідальності власників. Адже це порушення громадського порядку, що передбачає штраф — як мінімум 75 гривень, — зазначає Кубіцький.
Щоправда, правоохоронці, вочевидь, не особливо контролюють дотримання лучанами цих правил. Дана Новарчук же зауважує, що правила потрібно зробити жорсткішими, особливо ту частину, яка стосується реєстрації тварин, і попрацювати над тим, аби порушники правил відповідали за це.
На фото: Завідувач притулку зі своїм підопічним
На фото: Мешканці притулку для тварин
