Людям не дають приватизувати будинки біля Світязя, які вони самі будували

Будинків, які зводили колись самі, а пізніше в них заселились, офіційно не існує. З таким зіткнулися кілька сімей з урочища Гушово, що в селі Світязь. Люди спробували зробити це житло своїм, але – зась. Ніби й влада, і пансіонат «Шацькі озера», у віданні якого ці квадрати перебувають досі, не проти, але добитися свого люди не можуть з початку 90-х. Останній суд теж виявився не на користь заселенців. Про це розповідає ВОДТРК.

Знаменитий Світязь – водна перлина України. Наприкінці 60-х минулого століття на його березі вирішили збудувати туристичну базу. Для цього відвели майже 10 гектарів землі. Працівникам звели житло. Заселили згідно з наказами. Сам пансіонат на зиму практично законсервований, опалення відрізане, а отже, й у житлових будинках холодно. Олексій Ханзерук, який у 70-х брав участь у спорудженні свого житла, а потім керував турбазою, у сильні морози перебирається до родичів у інше село. Каже, такі умови їм створили зумисне, аби вижити звідси. Але чоловік не здається: це житло хоче залишити для дітей і внуків, які виросли тут.

Безтурботне життя закінчилося, коли настала ера приватизації. Світязька земля – давно ласий шматок для товстих гаманців. Люди впевнені: на землю, де стоять їх будинки, та й на самі споруди хтось наклав лапу. Адже до озера звідси метрів зо 150-200.

Проте, за більш, ніж 40 років набути у власність житлову площу господарям жодним чином не вдається. Начебто і права всі за ними, і чиновники різних інстанцій не проти, а суд прохання не задовольняє. Люди майже 20 років оббивають пороги кабінетів, і все безрезультатно. Невідомо, хто власник, адже в жодному документі він не вказаний.

Претендує на майно пансіонату профспілкове підприємство «Волиньтурист», у підпорядкуванні якого турбаза й перебуває. Директор одного й другого Федір Заяць вважає її не тільки балансоутримувачем житлових споруд, а й наполягає, що увесь комплекс бази – то власність «Волиньтуриста». Проте документа, який би це засвідчив, керівник не показав. Натомість надав акти на користування землею, де стоять будинки, але які в самому документі не позначені. Після тривалої тяганини, як розповідають люди, керівництво відомства визнало-таки їх позов і погодилося на приватизацію ними житла, в якому живуть тривалий час.

За словами голови правління ПрАТ “Волиньтурист” і пансіонату “Шацькі озера” Федора Зайця, оформити право власності на ці будинки не дозволили самі мешканці, адже вони не впустили представника з БТІ, аби той поміряв будинок згідно з нормами, які має бюро. Окрім того, люди не виготовили паспорти на ці будинки, мотивуючи це тим, що помешкання – це приватна власність і вони вважають за непотрібне впускати представника БТІ і оформляти технічний паспорт.

Чому не впустили додому представника БТІ, люди пояснюють просто: боялися, що це призведе до передчасної приватизації житла не на їх користь. Технічні паспорти мають, але це не підтверджує чиюсь власність. Але у Фонді держмайна житло, про яке йде мова, як і все майно пансіонату, називають державним, оскільки колись таким вважалося все, а роль БТІ була більш формальною. Аби довести, що турбаза з усіма будівлями належить державі, прокуратура позивається на профспілки до суду. Навіть, якщо майно не зареєстроване, це не змінює його статусу.

Юрист Анатолій Мельничук твердить, оскільки люди проживають понад 10 років у квартирах, тобто по 20, 30, 40 років, то, згідно з законом, вони мають всі підстави отримати дане майно.

І Фонд держмайна, і юрист визнають: правда на боці мешканців. Вони мають повне право на володіння житлом, у якому мешкають. Коли будинки передадуть у комунальну власність, посприяти людям у їх приватизації повинна сільрада.