Мені краще не бачити, як їдять цукерки

Каже молода майстриня з Луцька про свої солодкі букети-композиції

У лучанки Анастасії Біжук незвичайне, солодке, хобі: вона виготовляє оригінальні букети й композиції з цукерок. Серед її найрізноманітніших витворів ви знайдете і ті, яким будуть раді дорослі, і ті, якими здивуєте свою малечу. Адже цукерки та квіти — мабуть, найпопулярніші подарунки з будь-якого приводу. А якщо їх поєднати, виходить безпрограшний варіант.

На фото: Солодкі кошики від Анастасії Біжук

— Вже два роки цим займаюся, — розповідає 19-річна майстриня, — але на початках не знала ні самої методики, ні де матеріали купувати. Думала: це ж, напевно, стільки часу займає. Але натрапила в Інтернеті на урок, де по фотографіях тлумачили крок за кроком. Потім знайшла, як робити квіти з гофрованого паперу. А далі — аби лише фантазія не підводила.

Зараз дівчина навчається на третьому курсі ВНУ імені Лесі Українки на факультеті образотворчого мистецтва. Доводиться поєднувати ремесло й освіту — і там, і там Анастасія намагається встигати.

— У кожній моїй композиції є квіти, а в кожній квіточці, неважливо, чи це троянда, чи орхідея, чи тюльпан, — цукерка, — пояснює Настя. — Солодощі підбираю під замовника, та здебільшого всі погоджуються з тими, що я використовую. Найчастіше беру кругленькі трюфелі. Вони дуже смачні й усім подобаються. Усі матеріали на композицію купую сама. Чомусь пік замовлень припадає на кінець літа, вересень. От нещодавно одна жіночка замовила п’ять букетів. Як виявилося, повезе їх у Італію як презенти. Хоче, щоб цукерки були суто українські, а не якісь дорогі на кшталт «Фереро». Уперше мої букети будуть за кордоном.

— Отже, попит на твої вироби є? — перепитуємо молоду майстриню.

— Так, я й не сподівалася, що вони стануть настільки популярними, — відповідає Настя. — Спочатку знайомі замовляли. Потім спробувала виставити букети на рекламних сайтах. Одначе найбільше почали цікавитися після того, як презентувала роботи на сайті «Одноклассники». Щоразу стараюся закинути якісь нові композиції, адже одне і те ж не цікаво робити.

Дівчина зізналася, що таке ремесло приносить непогані заробітки:

— Букети коштують від шістдесяти гривень. Інколи просять зробити на п’ятдесят. Усе залежить від того, які у людини статки та що вона хоче.

На запитання, скільки часу йде на виріб, пояснила, що звичайний кошик тюльпанів за годину можна зробити. А коли щось більше, то «треба посидіти, подумати, що й куди, покрутити».

— Якщо кошик із тюльпанами, — пояснює, — то головне зробити ці тюльпани, адже кожен треба вирізати, склеїти, прикрутити на цукерку, а потім на паличку. Машинка трохи більше займає часу. Самими цукерками обкладати її неважко, а от доки каркас зробиш, то треба трохи посидіти, щоб правильно вирізати, щоб усі деталі були рівні. Бо ж не принесеш клієнтові криву машинку. Тому перед святами, скажімо, 8 Березня, раджу робити замовлення за три тижні-місяць.

— А чи не плануєш відкрити студію та професійно займатися цією творчістю, зважаючи на те, що попит на вироби є? — цікавимося.

— Так, я думала про це, — розповідає про плани дівчина, — та поки в мене на першому місці університет, та й фінансових можливостей нема. Запитували мене, чи навчаю цьому ремеслу. Якщо людям цікаво, то я б із задоволенням поділилася досвідом. Думаю, влітку це буде можливо.

Настя розповідає, що букети з цукерок поширені в Україні, проте всі роблять їх по-різному. Й у нас, каже вона, не зустрічала таких майстрів, вироби яких би припали їй до душі. А от деякі майстрині з Росії вразили Анастасію своїми шедеврами:

— Їхні роботи дуже гарні. Квіти з гофрованого паперу, як живі. Дивишся — і справді задоволення отримуєш від тих букетів. От на такі роботи треба рівнятися. Вони дарують естетичну насолоду. Такий презент поставити десь у кабінеті чи кімнаті — і милуватися.

— Але ж цукерки треба з’їсти, — ведемо мову далі.

— Можна з’їсти, а потім інші понастромлювати туди, — пояснює Настя. — От із моїх тюльпанів, що у кошиках, цукерки легко виймаються, а з інших, закручених троянд, — трохи важче, бо там приклеюю. Але я не їла б, мені було б шкода. Добре, що я цього не бачу (сміється — авт.). От тюльпанчиків іще не так шкода, а тортики, які я роблю… Вони ж по колу в цукерках, тож мені краще цього не бачити! Знайома замовляла солодку машинку для свого дворічного синочка. Каже, добре, що встигла сфотографувати її, бо за дві хвилини від солодощів лишилися тільки обгортки. А загалом, коли дітлахам дарують такі композиції, їм дуже цікаво. От, наприклад, якщо для дівчинки, то можна ляльку якусь зробити у яскравій сукенці. Й іграшка, і солодощі — два в одному.