Економічних причин для подорожчання хліба немає

Хліб — усьому голова, тому графа витрат на купівлю головного продукту в сімейному бюджеті стоїть першою. Середня родина з чотирьох людей з’їдає щодня два буханці хліба, та й хоча б кілька разів у тиждень у домашньому меню — батони, плетінки, булочки з начинкою, маковики тощо. З нового року українців лякають подорожчанням хлібобулочних виробів: і газ не дешевшає, і зарплати зростають, і погода зіпсувала посіви озимих. Експерти ринку прогнозують, що вартість хліба зросте на 20-30%. При цьому в уряді й аграрному міністерстві запевняють, що «втримають» ціну соціальних сортів хліба. Аби з’ясувати, яка ситуація на волинському ринку хлібопродуктів, заступник голови ОДА Віталій Карпюк зібрав на нараду пекарів, контролюючі органи та представників найбільших торгових мереж.

— Ціни на хліб стабільні, борошна вдосталь, торгова мережа наповнена, потреби пересівати озимину на Волині нема, — відразу заспокоїв Карпюк. — Але треба поговорити про реалізацію зерна зі страхового резерву, з Аграрного фонду, про майбутній урожай.

Уже два роки в області закладається страховий резерв зерна. За словами заступника голови ОДА, минулого року цей запас фактично врятував область від різкого подорожчання хліба.

— Зараз у страховому резерві зберігається 2200 тонн зерна. Позиція влади така, щоб це зерно переробити на борошно і продати хлібопекам, аби запустити чергові кошти у форвард для закупівлі зерна наступного врожаю. Тим паче, що у ситуації, яка сьогодні складається, нема потреби його зберігати, — запевнив посадовець. — Зберігання кожної тонни у місяць обходиться в 30-40 гривень.

Віталій Карпюк нагадав, що минулого року — від березня до червня — ціна борошна вищого ґатунку сягала 3,5 гривні за кіло. А після збору врожаю і фактично до сьогодні ціни стабільні: перший сорт — 2,40, вищий ґатунок — у межах 2,70-2,75, покращеної якості — 2,90, екстра — 3,30 гривні. «Це свідчить про те, що хлібопеки мають запас. Для подорожчання хліба економічних підстав абсолютно нема», — резюмував він.

Втім, у собівартості хліба борошно складає близько 45-47%, решта — видатки на енергоносії, зарплати, транспортування. Як зазначають представники галузі, з початку року вартість газу підвищилася на 3,8%, а зарплати зросли на 6,9%.

— Виробництво борошна у Волинській області минулого року збільшено за рахунок появи нового підприємства — «Волиньзернопродукт». А виробництво хлібобулочних виробів зменшено — через призупинення роботи КХП-2 і «Горохівхліба», який самоліквідувався. Ситуація, звичайно, не критична, хліба вистачає, — запевнив Віталій Карпюк. — До хлібопеків нема претензій — ні щодо якості, ні щодо цін. А от до торговельної мережі — серйозні зауваження. Там нема господарського підходу до реалізації хліба, що виготовляється в області. Зайдіть у перший супермаркет і впевніться, що хліб волинських пекарів іще треба пошукати. Завозять із Рівненської області, Тернопільської, Хмельницької. Я не вірю, що хліб, привезений із Тернополя, дешевший, аніж той, який привезли за 3 км із Теремного. Другий нюанс — о шостій-сьомій годині вечора в супермаркеті вже нема продукції ВАТ «Хліб». А це саме пора, коли люди масово йдуть із роботи, заходять узяти додому хліба. Ясно, що позиція продавців направлена на те, щоб розбирали залишки, які не розійшлися за день.

Орієнтовно на Волині за рік реалізується 50 тисяч тонн хлібобулочних виробів. Із них 10-12% офіційно завозяться з інших областей. Хоча припустити, що привізний хліб може бути дешевшим за місцевий, є підстави. За даними моніторингу цін, кілограм хліба пшеничного вищого ґатунку на Волині вартує 5,17 гривні. Дорожче — тільки на Рівненщині та Луганщині, а середня ціна по Україні — 4,52 гривні.

До якості волинського хліба у контролюючих структур немає претензій.

— У магазинах на цінниках не вказується маса хліба, точна назва, хоч завдання торгівлі — донести до споживача всю інформацію, аби покупець зробив свідомий компетентний вибір, — зауважила спеціаліст управління з захисту прав споживачів Ольга Філімончук. — Невеликі виробники, приватники, у якісних посвідченнях не вказують час випуску продукції для контролю. Але це важливо, бо терміни придатності хліба короткі — 24, 36, 72 години. Бракувався через недовагу хліб виробництва ТзОВ «П’ятидні» — марки «Волинський» і «Світязький». Буханці важили 600-650 грамів, були пересушені. Влітку надійшло кілька скарг на продукцію марки «Шумський хліб» (Шумський хлібозавод, Тернопільська область). Її продавали у пересувних точках, як виявилося, навіть не маючи експлуатаційного дозволу.

— Всі контролюючі органи мають підтримувати місцевого виробника, якщо немає реальних претензій. Якщо ми говоримо про якість, хто мені може сказати, скільки в хліб додається розпушувачів, відбілювачів? Їх ніхто не використовує! — наголосив заступник голови ОДА. — Тільки чисті натуральні інгредієнти. Борошно якісне, хліб якісний, залишається тільки торгівля — з нею треба працювати».

Довідка

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, у поточному маркетинговому році обсяги виробництва зернових культур оцінюються на рівні 56 млн. тонн: із них пшениці — 22,4 млн. т, з якої 13,5 млн. тонн — продовольча. Очікується, що пропозиція зерна на внутрішньому ринку перевищить 62 млн. тонн при потребі внутрішнього споживання у 26,7 мільйона тонн. Через несприятливі метеорологічні умови втрати озимих можуть бути на площі в 2 мільйони гектарів. Урожай озимої пшениці в 2012 році може скласти від 12 до 16 млн. тонн, з якої продовольчої пшениці — 6-8 млн. тонн. Однак навіть за такого урожаю запасів пшениці має вистачити для забезпечення внутрішніх потреб, запевняють у Кабміні. При цьому ще й планують формувати надлишки зерна на експорт.