Підроблених ліків на Волині немає, а от неякісних вистачає

7 серпня 2009, 11:12

Джерело: Відомості

Минулого року частка підроблених медпрепаратів на фармацевтичному ринку України, за даними Держінспекції з контролю якості ліків, збільшилася з 7% до 20%. Фальсифікують як відомі імпортні, так і недорогі вітчизняні ліки. Найчастіше несправжніми виявляються антибіотики, гормональні препарати, ліки проти алергій, рідше — спазмолітики і протизапальні. Чи шкодить фальсифікат здоров’ю людей? Як відрізнити підробку від оригіналу? — Самостійно відрізнити підробку покупець не зможе, — зауважує начальник Волинської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Ірина Вараніцька. — Наприклад, на упаковки препаратів виробництва «Егс» нанесений логотип фірми, але його видно тільки в ультрафіолеті. Може відрізнятися шрифт, відтінки кольору упаковки, але звичайна людина, а не спеціаліст, цих дрібниць не зауважить. Тим більше, якщо на даний препарат надано сертифікат, де зазначено, що він за всіма показниками відповідає нормам. Волинь, за словами спеціаліста, вирізняється на фоні решти регіонів країни: — Минулого року і в першій половині цього фальсифікованих ліків в області не виявлено (десь у 2007 році знайшли підроблену но-шпу). Це можна пояснити тим, що Волинь — найменша область за кількістю реалізаторів лікарських засобів: на території працює всього 75 суб’єктів господарської діяльності (423 аптеки, аптечні пункти, кіоски і склади), 157 лікувальних установ, 2 станції переливання крові, 17 санепідемстанцій і 805 ФАПів. Порівняно з іншими областями, це досить мало. Та якщо підроблених ліків останнім часом не знаходили, то неякісних — субстандартних — вистачає. — З початку року виявили 24 найменування субстандартних препаратів, — продовжує Ірина Вараніцька. — Така продукція теж ділиться на різні види. Переважно це пігулки різного забарвлення, що спричинено збоєм у роботі таблетованої машини, з недостатньою масою або об’ємом крапель у флаконах, з потрісканою оболонкою. Трапляються такі, в яких активних речовин значно менше, ніж має бути. Субстандартними, як правило, є лікарські засоби вітчизняного виробництва, хоч вони займають дуже малий відсоток на фармацевтичному ринку. Наприклад, лікарські засоби фармфабрики «Віола» мають проблеми з упакуванням, збереженням герметичності. В активованому вугіллі різних виробників — замала маса таблеток. В ході перевірки інспектори проводять відбір зразків медикаментів — у першу чергу тих, що викликають підозру своїм зовнішнім виглядом. Крім того, з Держлікінспекції надходять приписи щодо необхідності перевірити певні препарати, в яких були виявлені порушення в інших регіонах. А от відповідальність за розповсюдження субстандартних чи фальсифікованих ліків українським законодавствам передбачена несуттєва. — На кожен лікарський засіб завод-виробник має свою аналітично-нормативну документацію (АНД). Під час лабораторних досліджень визначається невідповідність препарату його АНД, — пояснює процедуру перевірки начальник Волинської держінспекції з контролю якості ліків. — Якщо виявляємо фальсифікат, то повідомляємо правоохоронні органи. Якщо медпрепарат субстандартний з вини виробника, санкцій щодо суб’єкта господарювання не застосовуємо, просто надаємо припис, щоб даний препарат повернути фірмі-постачальнику. Якщо ознаки неякісного препарату видимі (потріскана оболонка таблеток, нестандартний колір тощо), на реалізатора буде накладено штраф, адже у кожній аптеці працює уповноважена людина, яка відповідає за вхідний контроль якості лікарських засобів. Вона зобов’язана переглянути всі медикаменти, які надходять для продажу. У разі підтвердження підробки чи субстандартності препарат повинен бути знищений. Але фальсифікована медична продукція не є синонімом неякісної. У багатьох випадках механізм підроблення виглядає так: беруться ліки однієї фірми, міняється етикетка, і вони вже продаються під виглядом інших значно дорожче. Всі ці препарати високоякісні, лише випущені під чужим брендом. Таким чином роблять бізнес на розкручених марках. — За складом субстандартні препарати зазвичай відповідають нормам, шкоди здоров’ю людей вони не завдають, — зауважує Ірина Вараніцька. — Невідповідності у масі чи забарвленні можуть бути спричинені збоєм обладнання. А якщо таблетки потріскані, значить, не дотримана технологія виробництва або температурний режим при зберіганні. На мою думку, більшої шкоди завдає реклама лікарських засобів. Людина, не проконсультувавшись із лікарем, не дізнавшись, підходять їй препарати за життєвими показниками чи ні, купує розрекламовані ліки. А далі виникають проблеми — то не допомагає, то побічні дії, то ще щось. Таку рекламу взагалі треба заборонити.