Луцька художниця любить працювати з битим склом

Нещодавно відбувався фінал акції «Art Now Session», у рамках якої молодь зі всієї України представляла свої творчі доробки на тему «Ми бачили майбутнє». Експонувалися роботи в Луцьку в Галереї мистецтв. Під час виставки вдалося познайомитись із місцевою художницею Маргаритою Паламарчук, яка стала переможницею у номінації «Новий погляд». І справді, її роботи — це щось нове, адже на полотнах із легкістю знаходять місце шматки скла, дзеркала, батарейки, нитки та навіть риб’ячі скелети.

Сказати, що Маргариту світ малярства захопив із самого дитинства, не можна, хоча й зростала у досить творчій родині. Батьки далеко не байдужі до малювання — художники-самоучки. Мама навчала малювати дітвору в садочку, тато ж працював плакатистом. Звісно, не обійшлося без художньої школи, куди відправили школярку Маргариту. Там дівчисько пробувало малювати всім, чим тільки можна, й у різних техніках, утім, якогось особливого захоплення від справи не було. Художню школу юнка закінчила, та братися за малювання не збиралася: вступила до технічного вишу й опановувала фах товарознавця.

Проте згодом двері у світ мистецтва для Маргарити таки відчинились. Якось батько вирішив віддати доньці свої старі олійні фарби та поґрунтовані дощечки. І понеслось!

— Коли тато віддав свої фарби, мені захотілося спробувати все те, що я вмію, знову, — пригадує Маргарита. — Я малювала різні натюрморти, абстракції, усе, до чого душа прагнула. Згодом почала працювати в мистецькій крамниці. Атмосфера, що панувала там, постійні зустрічі з художниками, ознайомлення з цікавими картинами надихнули мене взятися за пензель, але вже більш професійно. Тоді я прикипіла до живопису й олійних фарб. У цьому напрямку працюю й зараз, однак урізноманітнюю традиційний живопис, вношу туди якусь свою новинку.

На фото: «Піони»

Картини Маргарити дуже різні. На одних — тендітні квіти, на інших — експресіоністичні абстракції. Сама Маргарита не може пояснити, як їй вдається поєднати усе це в собі. Зауважує, що абстракції та експерименти з колажем їй більше до душі. Навіть на звичайному натюрморті з квітами можна побачити цікаві деталі. Художниця працює над тим, аби створити свій неповторний стиль, адже це її мрія з дитинства.

— Моя душа прагне до чогось такого екстраординарного. І не тільки в малярстві. Незважаючи на стандарти краси та моралі, мені хочеться бути іншою. До мене часто приходять ідеї зі склом. Усе почалося з того, що скляна кришка з каструлі побилася на маленькі шматочки. Я побачила в них красу, і мені закортіло щось із ними створити. Не сфотографувати, не перемалювати так, як є, а саме створити з ними картину. Згодом я знайшла побиті вітрини — і так скло почало з’являтися на багатьох моїх полотнах, — розповідає мисткиня.

На фото: «Альтернативна енергія»

Маргарита збирає різні цікаві речі з надією згодом використати їх у своїх роботах. Розповіла, що якось знайшла у калюжі шматок битого скла й, не втримавшись, підібрала його.

На її полотнах часто можна знайти найнесподіваніші речі. На кількох із них красуються риб’ячі скелети, є картина «Ниточки долі», в основі якої — лляні нитки.

Досить неординарний колаж «Альтернативна енергія»: яскравими фарбами зображений силует людини, замість нутрощів у якої прямокутник зі справжнісінькими батарейками.

Мисткиня каже, що цією картиною вона хоче донести до людей те, що в душі у нас завжди має бути такий запас енергії, з якого її можна буде черпати навіть тоді, коли ставатиме зовсім важко.

— Я дуже емоційна людина. Зараз у мене багато яскравих робіт. Узагалі, вірю у магію кольорів, адже вони спонукають людину до певного настрою, — ділиться Маргарита. — Більшість моїх картин несуть певне енергетичне навантаження, я вкладаю туди радість, любов, надії, мрії. Дуже багато полотен надихають інших людей щось здійснити. Так, на одній із останніх робіт є дзеркало у формі людської голови. Кожен, хто дивиться на картину, бачить у ній самого себе. Я хотіла, аби кожна людина побачила себе як головну в своєму житті. Кожен сам творець свого майбутнього, свого світу. Треба побачити й зрозуміти, що саме ми є рушієм усього.

На жаль, ідеї картин Маргарити зрозумілі далеко не кожному. Тому гроші своєю творчістю заробляє, малюючи на замовлення натюрморти та пейзажі, зрідка копіюючи чужі роботи. Зараз Маргарита доглядає маленького синочка, втім, час на творчість намагається знаходити. Хоча нелегко фінансово, адже малярське приладдя — не з дешевих.

— Мені дуже допомагає чоловік, він підтримує мене морально та матеріально. Йому подобаються мої картини, і це для мене дуже важливо, — зазначає Маргарита.

Художниця надзвичайно тішиться своєю номінацією на останній виставці. Тепер її картини разом із роботами інших переможців і номінантів акції «Art Now Session» будуть експонуватися ще й у Житомирі.