Польща потребує випускників Луцького училища будівництва й архітектури

Флагманом професійно-технічної освіти у галузі будівництва на Волині є Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури. Уже кілька років на його базі діють регіональні навчально-практичні центри компаній «Хенкель Баутехнік (Україна)» та «Кнауф Маркетинг-Україна». Яке значення для підготовки спеціалістів має така співпраця, «Відомостям» розповів директор навчального закладу Ростислав Собуцький.

— Ці фірми, просуваючи на наш ринок достатньо дорогі сучасні будматеріали, були зацікавлені, щоб з ними працювали професійно підготовлені люди, — каже Ростислав Степанович. — Тому й запропонували співпрацю Міністерству освіти. В число претендентів потрапили і ми. Ці фірми надають нам методичну допомогу, видають підручники, яких, до речі, у продажу нема, виділяють будівельні матеріали для навчання. Свою допомогу планують залежно від ефективності роботи центру.

Варто зауважити, що фірма «Хенкель Баутехнік» на Україні створила понад тридцять навчальних центрів. Цього року між ними проходив конкурс, у якому лідерами стали волиняни. За таке партнерство отримали своєрідний перехідний срібний кубок.

— Ще один напрям співпраці з ними, — продовжує директор, — організація семінарів двічі на рік для керівників училищ, методистів і майстрів цих центрів, де ознайомлюють із новітніми технологіями. Адже фірма зі 125-літньою історією вийшла на наш ринок, маючи трохи більше ста різних найменувань матеріалів, серед них — ізоляційні, клейові суміші, підлога і так далі, а на сьогодні їх є близько двохсот. Фірма орієнтує роботу центрів на навчання новітнім технологіям наших учнів, фізичних, юридичних осіб, перенавчання представників будівельних фірм. Тобто практикуємо короткострокове навчання. Стараннями фірми розроблено і затверджено державний стандарт нової професії — монтажник систем утеплення будівель. Адже це питання тепер актуальне. Ми отримали ліцензію і набрали групу для навчання за цією професією. Не секрет, що у нас на ринку працює багато самоучок, у тому числі з матеріалами «Хенкель Баутехнік», які виконують роботи непрофесійно, без дотримання технологій.

За словами Ростислава Степановича, інша фірма — «Кнауф» — нині домінує на ринку гіпсокартонних позицій. З її ініціативи було розроблено стандарти ще однієї нової професії — монтажник гіпсокартонних систем. Як результат, співпраця з цими фірмами суттєво впливає на працевлаштування випускників як офіційно, так і неофіційно. Бо, як пояснив директор, багато професій є «специфічно задіяними».

— Багато житла на первинному ринку здається не під ключ, де всередині інтер’єрами займається сам господар помешкання, — пояснює Ростислав Степанович. — Через це великі будівельні підрядники не мають потреби у працівниках певних професій, наприклад, у мулярах, гіпсокартонниках. Тож ті молоді люди переважно самі формують бригади і надають послуги з ремонту. Тому тут треба говорити про працевлаштування взагалі, а не тільки про офіційне.

На запитання, наскільки конкурентоспроможними є випускники училища на закордонному ринку праці, директор відповів, що сьогодні навіть Польща звертається з пропозиціями, щоб готувати для них спеціалістів.

— Бо в них практично вже такого навчання нема, — пояснює Ростислав Собуцький. — Їхні спеціалісти поїхали на заробітки далі на Захід і, звичайно, логічно, що Польща забирає наших до себе. Та, варто зауважити, до кризи в Києві будівельники заробляли значно більше, як за кордоном. Були непоодинокі випадки, коли у столиці працювали штукатури і з Польщі, і з Німеччини.

Щодо Волині, то багато випускників вважають престижним влаштуватися на «Модерн-експо», автозавод, «Житлобуд-2» та інші місцеві фірми.

— Значна частина власників будівельних бізнесів зрозуміли, що без достойної оплати праці вони будуть без роботи. Це я можу стверджувати, — запевняє Ростислав Степанович. — І підхід, коли використають одного працівника, а потім шукають іншого, вже спрацьовує мало. Якщо, наприклад, зарплата зварювальників на «Модерн-експо» сягає чотирьох тисяч, то люди бачать перспективу та розуміють: треба вчитися, щоби себе реалізувати. Якщо немає мотивації, то хто буде вчитися? Кризові явища мають, окрім негативних, і позитивні наслідки: люди почали тверезіше дивитися на ситуацію, аналізувати, реально оцінювати свої можливості.