Професія будівельника стає знову затребуваною

5 жовтня на базі Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури відбулося засідання Регіональної міжгалузевої ради з питань професійно-технічної освіти. Цього разу члени ради, а серед них представники облдержадміністрації, обласного центру зайнятості, роботодавці, керівники навчальних закладів, обговорювали питання ролі та місця професійно-технічних навчальних закладів у реформуванні будівельної галузі краю.

За словами заступника голови облдержадміністрації Олександра Курилюка, будівельна галузь сьогодні відновлюється.

— Але однієї-двох потужних організацій нам не вистачить, адже тільки в освіті будується 22 заклади, тому намагаємося піднімати районні агробуди, набирати у них працівників, — розповідає посадовець. — Хоча кращі кадри на заробітках, знайти досвідченого виконроба — нелегке завдання. Обсяги робіт будуть збільшуватися, і виникне необхідність запропонувати допомогу роботодавцям, будівельним організаціям якраз у кадровому забезпеченні. Центр зайнятості готовий тут виступити посередником.

Заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації Микола Томчук навів приклад із кадрами проектувальників. За його словами, в області є 76 фахових інженерів, але 22 з них працюють у місцевих органах містобудування, 5 — пенсіонери, 5 — підприємці, й лише 44 задіяні у процесі проектування на будівництві. Це зовсім мало.

Члени ради після обговорення дійшли висновку, що тієї підготовки, яку сьогодні надають професійно-технічні навчальні заклади, зважаючи на їхню застарілу матеріально-технічну базу та тривалість навчання — три роки, інколи недостатньо, тож і виникає кадрова проблема. Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук бачить її вирішення у створенні на Волині навчального центру служби зайнятості для підготовки кадрів із дорослого населення. Загалом в Україні є таких дев’ять, найближчий до нас — у Рівненській області. І зарекомендували вони себе тільки з хорошого боку, бо мають найсучасніше обладнання та здійснюють навчання за широким спектром робітничих професій із урахуванням вимог ринку праці. До того ж термін навчання від трьох до дев’яти місяців. Однією з переваг також є комфортна атмосфера для людей різного віку: дорослі тут почуваються психологічно затишніше, ніж у закладах, де навчаються випускники загальноосвітніх шкіл. На Волині є всі умови, аби відкрити такий центр у Рокинях на базі Волинського учбового центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів агропромислового комплексу. Тут є необхідна матеріальна база, гуртожиток.

— Треба прискорити вирішення цього питання, — каже Раїса Євгенівна. — Адже є варіант замість Волині виділити кошти з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на відкриття такого центру в Хмельницькому. Волинянам буде проблематично добиратися в іншу область.

Роботодавці будівельної галузі підтримали Раїсу Євгенівну та відзначили хорошу співпрацю з центрами зайнятості.

— Коли нам знадобились електрозварники, — розповідає начальниця відділу кадрів «Луцьксантехмонтаж №536» Наталія Муха, — центр зайнятості зібрав нам групу з безробітних, які пройшли тримісячне навчання в училищі будівництва й архітектури, а потім практику в нас, — і тепер маємо спеціалістів.

Помічник директора спільного українсько-польського підприємства ТзОВ «Шинака-Україна» Віталій Бородій, розповідаючи про вимоги, які ставить сьогодні роботодавець до працівників, наголосив на культурі виробництва.

— Якщо ми хочемо рухатись у Європу, — каже Віталій Миколайович, — то потрібно починати не з кількості, бо ж у нас прийнято ставити завдання, скажімо, зробити півтора куба кладки за зміну, а з техніки безпеки, якості праці. Саме з цими вимогами стикнулися, коли проводили будівельні роботи на таких підприємствах, як «Кромберг енд Шуберт» і «Nestle».

Про те, що професія будівельника стає знову затребуваною, свідчить статистика, яку навела присутнім директор центру зайнятості Раїса Кучмук.

— Кількість працюючих у будівельній галузі становить 6 тисяч 300 осіб, а за посередництвом служби зайнятості за дев’ять місяців на роботу в цю галузь прийняли понад 700 осіб, — розповіла Раїса Євгенівна. — Станом на 1 жовтня в області налічується 2237 вакансій, із них 106 — у будівельній галузі. З них 10% — підсобні працівники, третя частина — службовці, решта — кваліфіковані працівники. Протягом року до обласного центру зайнятості надійшло від працедавців України понад 200 звернень. Вони пропонували високі заробітки за умови професійності, наприклад, інженер-будівельник із заробітною платою у 5 тис. грн. мав тямити в електросхемах, кресленнях; електрогазозварник із заробітком у 4 тис. грн. повинен був уміти виконувати зварювальні роботи на висоті; оздоблювальник із зарплатнею у 3-4 тис. грн. мав розумітися на гармонійному поєднанні кольорів, робити монтаж стель із гіпсокартону та натяжні стелі з врахуванням новітніх технологій. Навчання для будівельної галузі служба зайнятості організовує за шістьома напрямками. Використовується база семи навчальних закладів області та центрів професійно-технічної освіти служби зайнятості.

Зокрема, навчання проходить і у Луцькому вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Його директор Ростислав Собуцький провів екскурсію училищем й ознайомив із навчально-матеріальною базою навчальних центрів «Хенкель Баутехнік» і «Кнауф», які тут діють.

На фото: Заняття з народного ремесла