Після ліквідації ЖЕКів комунальних проблем не поменшає

До 2014 року 80% житлового фонду планують передати в управління об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У Луцьку з 551 п’яти- та дев’ятиповерхового будинку ОСББ створено лише у 93. На їхньому балансі перебувають 266 тисяч квадратних метрів житлофонду обласного центру. Це лише 8,2% від наявного. За круглим столом із головами ОСББ зустрівся міський голова Микола Романюк.

У міській раді обговорювали проблемні питання діяльності ОСББ. А їх чимало. Зокрема, як відзначали у своїх виступах президент Волинського інституту підтримки та розвитку громадських ініціатив Петро Лавринюк і голова правління Асоціації ОСББ у Луцьку Юлія Сабатюк, на сьогодні є така проблема, як створення постійно діючої комісії, яка би передавала будинок із балансу ЖЕКу на баланс ОСББ. За їхніми словами, це значно б зекономило час керівників об’єднань. Адже за кожним «папірцем» доводиться оббивати пороги не одного кабінету чиновників різних рівнів. Окрім того, це й додаткові фінансові витрати мешканців будинків.

Наскільки важко розмовляти з місцевими монополістами, було зрозуміло, коли почав говорити представник Луцької філії «Волиньобленерго». З-поміж іншого він обмовився, що у типовому договорі прописана необхідність встановлення у будинку сучасної трансформаторної підстанції. А таких у житловому фонді міста, який збудований у 60-х, 70-х, 80-х роках, немає. От і виходить, що, аби створити ОСББ, людям треба міняти підстанцію. А це — до 15 тисяч гривень.

— Це ви що, всіх заставляєте міняти підстанції? — обурився Микола Романюк.

Представник енергетиків зауважив, що це вимоги типового договору. Проте, мовляв, до договору можна підійти індивідуально. Але це може зробити обласне управління «Волиньобленерго». Пояснення, треба сказати, не витримує жодної критики.

Ще одна тема, на якій «збивають» гроші з новостворених об’єднань, — земельна. Адже, згідно з законом, якщо мешканці створили ОСББ, відповідно вони оформляють державний акт на землю. Та щоб це зробити, доводиться проходити всі кола «земельного» пекла. Коштує це, крім нервів, у межах 15 тисяч гривень, які знову ж збирають у людей. Земельники кажуть, що нічого зробити не можуть: закон вимагає пройти всю процедуру. Петро Лавринюк запропонував у цьому плані вивчити досвід Львова, де землевпорядні процеси проходять значно простіше.

Зауважимо, для підтримки об’єднань виділяють фінанси як із місцевих, так і з державного бюджету. В Луцьку, приміром, міський голова на листопадову сесію доручив підготувати проект міської Програми сприяння діяльності ОСББ на 2012 рік, у якій визначити порядок фінансування, критерії відбору будинків для виділення коштів із міського бюджету. Це при тому, що для луцьких ОСББ уже виділено 1 мільйон 915 тисяч гривень зі стабілізаційного фонду. З них 1 мільйон 651 тисячу гривень освоєно. Передбачається, що  частина коштів буде і в державному бюджеті — заявлена сума становить понад два мільярди гривень. Нагадаємо, що в обласному центрі Волині лише 8,2% житлового фонду обслуговуються ОСББ. Сьогодні хороша фінансова підтримка. Проте відомо, що безплатним сир насправді буває лише у мишоловці.

Не вірить у те, що після створення об’єднання співвласників у жителів багатоповерхівок закінчаться проблеми, директор луцького ЖКП №7 Микола Гарбарчук.

— У наших мешканців складається враження, що коли вони створять ОСББ, то відразу всі їхні проблеми вирішаться. ОСББ — це подорожчання послуг, тому що людина повинна вкладати більше грошей в утримання будинку. Що більше вкладаєш, то воно буде якіснішим, — пояснив ситуацію Микола Гарбарчук. — А що ми бачимо сьогодні? Є об’єднання, які виникли з моменту будівництва, а зараз звертаються до виконкому: дай їм грошей на ремонт. Так вони ж створювалися заради того, щоб господарювати самим! А тепер просять грошей? Рано чи пізно дійдуть до того, що об’єднання, створені у кожному будинку, почнуть об’єднуватися: гуртом дешевше. Це будуть такі собі приватні управлінські компанії. Щось на зразок сьогоднішніх ЖКП. Тільки, на відміну від них, до приватних управлінських компаній міська рада не матиме жодного стосунку. Таким чином, відповідальність за утримання житлового фонду повністю ляже на мешканців багатоповерхівок.

Варто зазначити, що вже цього року жоден із 14 проектів, поданих волинськими ОСББ на співфінансування з державним бюджетом, не знайшов підтримки у Києві.

За словами заступника директора департаменту житлово-комунального господарства, начальника відділу з експлуатації та ремонту житлового фонду Надії Коленди, перевагу віддавали тим проектам, які розроблялися на базі сучасних ефективних матеріалів.

— Програма передбачала, що мешканці будинків візьмуть на себе 20% фінансування, — пояснила посадовець. — Наприклад, треба перекрити дах. Якщо це робити євроруберойдом, коштуватиме 120-150 тисяч гривень. Якщо ж сучасними дорогими матеріалами, то сума зросте до 500-700 тисяч гривень. У першому варіанті об’єднанню треба докласти своїх 30 тисяч, у другому — понад сто. Це дуже дорого для наших жителів.

Тож, як бачимо, кошти виділяють, але, щоб їх отримати, треба вкласти чимало власних кревних. Чи готові до цього жителі Луцька? Зважаючи на темпи створення об’єднань співвласників, ні.