У замку Любарта на вихідних кайфували шанувальники джазу

Осінь — це найджазовіша пора. «Тільки восени можна так любити, відпочивати і джазувати», — каже відома луцька джазвумен Галина Конах. Її слова для багатьох стали лейтмотивом цьогорічного фестивалю «Art Jazz Cooperation». Фестивалю, який уже вчетверте приніс вишукані мелодії у два сусідніх міста — Луцьк і Рівне. В обласному центрі Волині 3-4 вересня шанувальників джазу традиційно приймали в стінах Луцького замку.

Цьогоріч організатори зробили багато навколофестивальних подій, оскільки вважають, що джаз повинен об’єднувати не лише музику, а й інше мистецтво. Фестивальна програма розпочалася ще у п’ятницю відкриттям виставки «Світ Джазу» у міській галереї мистецтв. Крім того, всі охочі могли відвідати майстер-клас джазового виконання на бандурі від Георгія Матвіїва, а для місцевих журналістів влаштували зустріч із польськими колегами.

Основна програма ІV Міжнародного фестивалю «Art Jazz Cooperation-2011» стартувала у замку князя Любарта 3-го вересня.

— Я радий вітати вас тут. Нині «день картоплі» й гарна погода. Та ті, хто любить і цінує джаз, сьогодні в замку, а не копають картоплю, — пожартував організатор свята президент Луцького джазового клубу Олег Баковський, оголосивши фестиваль відкритим.

Першим на сцені з’явився волинський гурт — «Fushion Friends». Родзинка колективу — одинадцятирічний Антон Шухман, який грав на перкусії. Найменшого учасника фестивалю відмітив Олег Баковський і подарував йому барабанні палички.

— Джаз мені подобається тим, що тут можна викластися на всі сто, — поділився одинадцятирічний ударник. — До цього я не грав на перкусії, а освоював у музичній школі барабани. Та за місяць до фестивалю мене навчили грати на цьому інструменті.

Музичну естафету продовжив бандурист із Одеси Георгій Матвіїв. Як каже сам Георгій, він ніколи не цурався народних мелодій, тому у свою програму включив й імпровізації на українські народні пісні. Виконав і власні композиції, про кожну з яких розповів міні-історію. Так, твір «Настрій» він писав уночі, після чого познайомився зі своїми сусідами.

Лучани та гості міста насолоджувалися музикою просто неба: хтось вмостився на кріслах перед сценою, для когось віп-місцем була бруківка та газони. Подвір’ям замку блукали художники, які миттєво відтворювали на папері все, що відбувається. Кожен охочий міг замовити в майстрів пензля свій портрет.

Сюрпризом для відвідувачів фесту став гурт «Пластилін» із Голоб, якого в програмі не було. За ними сцену підкорив луцький колектив «Rezus Blues». Вокалістка гурту Галина Конах, як завжди, запалила присутніх своїм неперевершеним голосом, неповторною енергетикою та харизмою.

На десерт першого дня фестивалю виступив німець американського походження Карл Фріерсон. Оголошуючи його вихід на сцену, ведуча Наталка Войтович зачитала для присутніх слова Карла: «Він вважає, що справжньому чоловікові варто навчитися розуміти жінку. Радить усім бути собою і слухати своє серце. Воно, каже Карл, не підведе».

Хедлайнер фестивалю підготував програму спільно з харків’янами «Acoustic Quartet». Карл вразив присутніх вокалом і акторською майстерністю. Під час виступу він не лише співав, а й танцював, демонстрував руками кумедні міні-вистави. Його позитивна енергетика зарядила публіку, і та дарувала музиканту щирі оплески й запальні танці. Під кінець виступу Карл Фріерсон укотре промовив українською для луцької публіки: «Щире дякую!».

Гарним завершенням першого дня став джем-сейшн від Карла Фріерсона, «Acoustic Quartet» та організатора фесту Олега Баковського і його сина Тараса.

Не менш захоплюючим виявився і другий фестивальний день. Цього разу глядачам дали нагоду покайфувати гурт «Asea Sool» із Грузії, білоруси з «MuzzArt», лучани «Luchesk Band», волинянин Сергій Шишкін і польський колектив «Traditional Jazz Quarted».

Грузини так запалили відвідувачів, що під їхні мелодії танцювали навіть молодята, які прийшли до замку пофотографуватися. Ще б пак, адже один із них грав на гітарі смичком для скрипки.
Заключний день фестивалю теж закінчився джем-сейшеном, під час якого імпровізували на повну білоруси, поляки й українці.

Своїми враженнями від фесту поділилася волинянка Інна, яка, як каже, не фанатка джазу, але щороку її тягне до замку на «Art Jazz Cooperation».

— Цогорічний фестиваль для мене найкращий. Звісно, своє зробила розкішна «джазова» погода, бо позаминулого року дощило, і вітер порвав мені парасольку. Вчора мій знайомий уперше був на такому заході. Він у захваті від аристократичної атмосфери. Невідомо, коли ще Луцьк побачить такого виконавця, як Карл, і багато втратили ті, хто зігнорував перший день, — ділиться Інна. — Дуже сподобалися грузини та білоруси, справив враження і справжній класичний джаз від фронтмена «Traditional Jazz Quarted», якого називають «Білий Луї» за виконання пісень Луї Армстронга. Нетерпляче чекатиму ювілейного джазового фестивалю у Луцьку.