Після перевірок волинських податківців до бюджету донараховано 23 мільйони

Платники податків з низьким ступенем ризику дедалі рідше потрапляють в поле зору податкового аудиту. Натомість бізнес, що створює високі ризики для наповнення бюджету на Волині, податкова служба пильнує постійно. Цьому сприяє Податковий кодекс, який запровадив ризикоорієнтовану систему відбору платників податків для проведення перевірок — наголосила на прес-конференції для регіональних ЗМІ заступник голови ДПА у Волинській області Інна Степанюк.

«Таким чином, тепер періодичність перевірок на підприємстві залежить  від ступеня ризику його діяльності. Що нижчий ступінь ризику, тим рідше проводяться перевірки, — запевнила  Інна Степанюк. — Використання такої системи планування перевірок дає нам можливість зосередитись на підприємствах високого ступеня ризику та покращити якість контрольно-перевірочної роботи».

Наприклад, на Волині із березня цього року кількість документальних перевірок скорочено вдвічі. А до плану-графіку включаються підприємства реального сектору економіки — вигодонабувачі, які використовують «схемний» податковий кредит, «послуги» так званих «податкових ям» та інші різноманітні схеми мінімізації. Перевіривши такі волинські підприємства, податківці донарахували 23,5 мільйона гривень узгоджених зобов’язань, з яких майже 13 мільйонів гривень вже сплачено до бюджету.

Щодо документування порушень, то під час перевірок податківці зменшили незаконно заявлені збитки у розмірі  19,8 млн. грн., встановили 21 випадок ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, а податкова міліція спрямувала до суду 20 кримінальних справ.

За словами заступника очільника волинських податківців, податкова служба відмовилася від старих методів роботи, зорієнтувалася на спілкуванні і роз’ясненні бізнесу  ймовірних ризиків і дедалі активніше впроваджує так звані безконтактні відносини шляхом електронного сервісу з платниками податків. «Головними у боротьбі з тіньовим сектором економіки нині є аналітики.

«Ми навчилися заздалегідь виявляти схеми ухилення від сплати податків, визначати обсяги коштів, що досі перебувають «у тіні», і повинні вчасно попередити бізнес про ймовірні ризики у  ділових стосунках. Тому і відповідальність перед суспільством за рівень наповнення бюджету у нас спільна», — підсумувала Інна Степанюк.