Деяким лучанам централізована каналізація не потрібна

Щороку на початку літа топ-темою є забрудненість річок обласного центру. Повсякчас лучани скаржаться, що ніде скупатися, та традиційно всіх собак вішають на владу, яка, мовляв, не впоралася, недогледіла, була байдужою. Проте ситуація, що склалася в Луцьку, засвідчує те, що самі  лучани роблять свій вклад у забруднення річок.

Так, у травні екологи провели низку рейдів по Стиру та його притоках: Омелянику, Сапалаївці, Жидувці. Серед таких факторів, як захаращення річок деревами, знайшли й наслідки явно людської діяльності — облаштування городів у прибережній зоні, стихійні сміттєзвалища та вершину людського нахабства — злив каналізаційних відходів у русло річки чи прибережну зону.

Чи хотіли б ви купатись у воді, де плаватимуть фекалії або інші наслідки людської життєдіяльності? Напевно, ні. Та в Луцьку щороку реєструють факти виведення каналізаційних труб із приватних будинків прямісінько у річку. Про це говорили під час засідання виконкому Луцької міськради, розглядаючи питання недоліків санітарно-епідеміологічного стану водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок, що протікають територією Луцька.

Як розповіли в відділі екології міської ради, в 2008-му екологи виявили 34 випадки виведення зливу каналізації в річки. Подекуди від будинку відводили каналізаційні труби аж до самої водойми, інколи стоки потрапляли на прибережну територію звичайними «потічками» через переповнення вигрібних ям. У 2009-му знайшли 28 таких порушників. А торік кількість знайдених підпільних стокових відведень зменшилася до 18. За перші квартали 2011-го виявили чотири випадки забруднення прибережної зони та річок відходами життєдіяльності. За інформацією екологів, стоки в річку спускають мешканці будинків 41-а на вул. Кічкарівській і 9-а на вул.

Пролетарській. Течуть відходи до водойми й з будинків 7 і 9, що на вул. Нагірній.

Головний санітарний лікар міськрайонної СЕС Іван Ульчак повідав, що за таке порушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від одного до двадцяти неоподатковуваних мінімумів. Крім цього, борці за чисте довкілля надсилають у «Луцькводоканал» лист із проханням відключити порушникам воду — аж до ліквідації самовільних стоків. Як зазначив пан Ульчак, саме завдяки перекриттю водопостачання кількість таких порушників щороку скорочується.

Попри це, в матеріалах, наданих відділом екології, бачимо, що той самий будинок фігурує у списках порушників кілька років поспіль. Скажімо, виведення господарсько-побутової каналізації до річки від будинку 41-а, що на вул. Кічкарівській, екологи реєструють щороку, починаючи з 2008-го. Тож бачимо, що приписи та штрафи в результаті нічого не дали. Під час засідання виконкому перший заступник мера Святослав Кравчук звернув увагу на низьку ефективність таких покарань і зазначив, що відповідальність має бути такою, аби людині було страшно порушувати законодавство, а дже штрафами зараз нікого не злякаєш. Як виявилося, не лякає лучан навіть відключення водопостачання.

— От відключать їм воду, то вони ніби приводять до ладу вигрібні ями, перестають спускати відходи в річку. Коли все в порядку, «Луцькводоканал» відновлює постачання води. А через місяць ці господарі знову беруться за старе, — коментує провідний спеціаліст відділу екології Олег Гелета.

За словами еколога, позитивним є те, що вже перестали зливати каналізацію до річки Стир. Найбільше ж потерпає від людських відходів Омеляник. Це пов’язано з тим, що в районі, де протікає річка, відсутня централізована каналізація. Доглядати ж за вигрібними ямами, як бачимо, не всі мають бажання, бо набагато простіше перетворити річку в стічну канаву.

У Стиру інші проблеми. За словами начальника відділу екології Луцькради Бориса Сороки, головну водну артерію міста захаращують перестійні дерева, які перегороджують русло. Також потерпає Стир і від освоєння прибережної території під городи, оскільки під час дощу в річку разом із верхнім шаром ґрунту змиває хімічні й органічні добрива. Це суттєво позначається на якості води та сприяє замуленню річки. Начальник інспекції судноплавного та портового нагляду Прип’ятського регіонального представництва Держфлотінспекції України Анатолій Філіпчук повідав: якщо не почати чистити Стир, то за кілька років річка загине. Також зазначив, що почистити Стир лише в районі центрального пляжу недостатньо, бо дерева, які повалені вище, сьогодні-завтра попливуть униз по течії.

Тому, за словами Філіпчука, чистку річки потрібно почати від моста в селі Рованці та продовжувати за течією.
Не менш проблемною у Луцьку є річка Сапалаївка. Як розповів Борис Сорока, водоохоронну зону цієї ріки активно облаштовують лучани, освоюючись навіть за три з половиною метри від води. Впливають на стан Сапалаївки й води з міської дощової каналізації, які потрапляють у річку без попереднього очищення. Отже, за словами Івана Ульчака, в воду потрапляють миючі засоби, паливно-мастильні матеріали від автомобілів і все інше, що змивається з доріг, тому водойма й має неприємний запах.

Після розгляду питання про усунення недоліків санітарно-епідеміологічного стану водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок, що протікають територією Луцька, члени виконкому зійшлися на думці, що потрібно створити спеціальну комісію, яка працюватиме над вирішенням існуючих проблем. Через кілька місяців роботи комісії обіцяли повернутися до цього питання. Отже, вочевидь, іще один літній сезон лучанам доведеться миритися з тим станом річок, який є на сьогодні.