На Волині розпочали обмін коровами

Зважаючи на різке зменшення поголів’я худоби на Волині, чиновники запровадили нові методи відновлення кількості ВРХ. Кілька тижнів тому стартувала програма обміну коровами між районами області. Тваринницькі господарства, які розташовані на території бідних на природні пасовища південних районів, мають змогу перевезти свою худобу на вільні випаси північних, де природних кормів значно більше. Затрати невеликі — найважче здійснити саме перевезення поголів’я та облаштувати кошари для цілодобового перебування ВРХ. Яким чином це відбувається, на власні очі бачили «Відомості».

Про основні, на жаль, кризові тенденції розвитку тваринництва на Волині повідав начальник обласного управління агропромислового розвитку Юрій Горбенко:

— Турбує те, що з початку року маємо серйозні відставання, порівняно з попереднім роком, із виробництва тваринницької продукції, зокрема молока. Виробництво м’яса збільшилося винятково за рахунок птиці. Реальні цифри гірші за попередні. Виробництво молока зменшилося за перший квартал до рівня попереднього року та становить 98%. Надої молока стрімко падають, лише кілька районів збільшили показники надоїв — Локачинський, Луцький, Турійський. Цифри говорять про те, що підходи до ведення молочного тваринництва треба міняти.

В управлінні кажуть, що станом на середину травня сільгосппідприємства продають на 11 тонн молока менше, ніж попереднього року, а по населенню цей показник на 41 тонну менший. Надої падають через зменшення поголів’я корів. За перший квартал корів поменшало на півтори тисячі. Загалом поголів’я ВРХ стало менше на 9,8 тисячі.

— В районах простежується тенденція до зменшення й надалі, — продовжив пан Горбенко. — Лише за останній місяць у Володимирі-Волинському, Ковелі корів поменшало на 70 голів, у Маневичах — на 36. Ми повинні бачити та шукати резерви для вирішення проблеми зменшення поголів’я.

Минулого тижня чиновники спільно з ветеринарами влаштували виїзне засідання у Ківерцівському районі, оглянули пасовища в селах Човниця та Яромель, де уже другий тиждень випасаються корови «по обміну».

До слова, Ківерцівський район — один з небагатьох, який без бунту громадськості погодився на такий експеримент, адже відомі випадки, коли, наприклад, у Луцькому районі мешканці сіл Сьомаки, Одеради виходили до господарників із рогачами, мовляв, земля наша, тому нічого на ній випасати худобу. Це при тому, що земля пустувала протягом кількох років. Наразі, за словами заступника голови ОДА Віталія Карпюка, конфлікт вдалося залагодити, однак факт залишається фактом.

ТзОВ «ВВ Агро» взяло в оренду більше трьох тисяч гектарів випасів у селі Човниця. Григорій Шеремета, який відповідає за галузь тваринництва «ВВ Агро» на Волині, розповів, що частина худоби, яка випасається, закуплена в Житомирській області. Наразі тут перебуває 101 теличка поліської породи, однак планується ще довезти 50 голів.

— У майбутньому кошара буде розширюватися, — каже Григорій Шеремета. — Наразі ми створили худобі вільний доступ до сіна, до браги, з якої корівки ще не навчилися пити. Маючи досвід Житомирської області, пробуємо випасати молочне поголів’я теличок у Володимир-Волинському районі. Туди уже завезено 207 голів чорно-рябих теличок молочного напрямку з приватно-орендної агрофірми «Колос», а ще 150 голів невдовзі завезеться на друге пасовище, що в селі Вільхівка Горохівського району, власником якого на сьогодні є «ВВ Агро». На пасовищах у селі Яромель Ківерцівського району перебуває більше 250 голів худоби абердино-ангусів, власником якої є прилуцьке ТзОВ «Лище».

— Вас може зацікавити, чому приміське господарство займається м’ясною породою? — запитує керівник господарства «Лище» Святослав Карбовський. — Поясню. Орендуємо дві неповні тисячі гектарів землі, в нас налічується 2005 голів великої рогатої худоби, 1300 свиней. Виникло питання їх випасання, адже природних пасовищ під Луцьком мало, тому ми вирішили відгукнутися на пропозицію влади та перевезти худобу в Ківерцівський район. Перевезли 260 голів. Абердино-ангуська порода є невибагливою, утримується в кошарі, води достатньо, зважаючи на близькість меліоративних каналів, пастухи місцеві. Землі орендовані з запасу сільської ради, частина — людські паї, ми з ними розрахуємося і, думаю, від цього буде вигода і сільській раді, і людям. Чиновники кажуть, що для подібних господарств це оптимальне вирішення проблеми з годуванням тварин.

— Суть затії — у випасанні худоби на природних пасовищах, це дешеві корми, які дають хороші результати, — наголошує Юрій Горбенко. — В «Лищі» сто голів на сто гектарів землі, тому ця тема є актуальною і хотілося, щоб нею скористалися всі сільськогосподарські підприємства, які мають худобу не лише м’ясну, а й молочну. Вже є перші кроки в Горохівському районі, тепер — в Ківерцівському. Боязнь, що програма не запрацює, була, та лише через відсутність досвіду. Поліські райони випасають худобу на природних пасовищах, південні трохи обмежені в цьому, тому ми й рекомендуємо їм використати можливості поліських полів. У минулому році ніхто не переміщував худобу, цьогоріч уже назбиралося десяток господарств, першим було господарство Карбовського «Лище», потім «ВВ Агро», «Городище» Луцького району та господарство з Ковельського району.

Ветеринари рекомендують й одноосібникам, подібно до крупних господарств, узяти на озброєння новий метод вигодовування корів. Головний ветеринарний лікар Волині Богдан Лозинський наголосив, що селяни та керівники ферм зобов’язанні утримувати телят в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі до півторамісячного віку. Надалі телят тримати в кошарах на сонці, а не мордувати в напівтемних хлівах.