Відкриття витверезника у Луцьку коштує п’ять мільйонів гривень
Протягом останніх років питання відкриття в обласному центрі медвитверезника періодично піднімають як чиновники, так і депутати. П’яничок Луцьком розгулює доволі багато, а от тих, хто б їх утихомирив, немає.
Протягом останніх років питання відкриття в обласному центрі медвитверезника періодично піднімають як чиновники, так і депутати. П’яничок Луцьком розгулює доволі багато, а от тих, хто б їх утихомирив, немає. Медики підбирають лише лежачих «пацієнтів», аби ті не замерзли, а правоохоронці позбавлені законних можливостей затримувати вуличних сп’янілих дебоширів. Тож як просувається справа відкриття витверезника у Луцьку, вивчали «Відомості».
За радянських часів витверезник існував у складі системи МВС. Було дві бригади міліціонерів, які забирали п’яних людей із вулиці, фельдшери, які їх витвережували та відпускали на поруки колективу або родичів. П’янички сплачували штраф.
В Луцьку медвитверезник діяв у приміщенні, де нині розташований спецпідрозділ міліції «Беркут». Ліквідували витверезники указом президента Леоніда Кучми у 1994 році, так би мовити, наслідуючи приклад Європи, проте взамін альтернативні заклади так і не з’явилися. Люди як пили, так і далі п’ють, а проблема залишається невирішеною. В тому указі було також зазначено: приміщення й обладнання витверезників віддати правоохоронним органам, а функцію підбирати осіб у стані алкогольного сп’яніння передати медикам. Міліція зняла з себе відповідальність, а навантаження лягло на приймальні відділення лікарень.
— Ми зараз підбираємо людей, які вже лежачі, які втратили свідомість на вулиці. Щоб вони не замерзли, не простудилися, — розповідає начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель. — Але тих, які ходять і порушують громадський спокій, медики «швидкої» не забирають. Це не входить і до компетенції міліціонерів.
Коли «швидка» приїздить на виклик, то лікар оглядає «пацієнта» та вирішує, куди його відвезти. Якщо немає ніяких травм — везуть до наркодиспансеру, якщо є переломи чи рани, що кровоточать, тоді п’яницю доправляють до приймального відділення лікарні. Там є кімнатка, де пияки відлежуються. Якщо травми серйозні, то людину переводять у відповідне відділення.
Керівник станції невідкладної допомоги Валентина Ревуха каже, що існують спеціальні правила виклику. Якщо хтось із перехожих помітив на вулиці п’яного, то, згідно з правилами, повинен підійти та поцікавитися, чи потрібна йому допомога. Проте пані Ревуха одразу наголошує, що зазвичай так рідко хто робить: «швидку» або викликають одразу, або ж не зважають.
У міській клінічній лікарні за проектом є 510 ліжок, тоді як насправді їх майже сімсот. Щодня з закладу виписується до сотні людей і майже стільки ж поступає, каже Федір Кошель. Річна статистика твердить: на вулицях Луцька підбирають три-чотири тисячі п’яничок. Це шість-сім осіб щодня. Надати їм медичну допомогу вартує зусиль, яких вистачило б на десяток тверезих пацієнтів. За словами Кошеля, приблизно третина «підібраних» потребує медичної допомоги, решта не має серйозних травм, тож їх відвозять у наркодиспансер.
Зауважте, що ніякого адміністративного покарання п’яниці не несуть. Їх безкоштовно возять, доглядають і годують. Отже, поява витверезника могла б вирішити хоча б фінансові затрати на так звані перевезення алкозалежних.
З’ясувалося, що два роки тому міське управління охорони здоров’я запропонувало владі вихід і склало проект майбутнього витверезника. Вартість його — не багато не мало — п’ять мільйонів гривень. Коштів у бюджеті й цього року не передбачено.
— Приміщення для витверезника ми вже маємо, — каже Федір Кошель. — Він розташовуватиметься на вулиці Словацького, 28. Оце все, що поки є. Ремонт не проводиться, відповідних умов для утримування п’яниць немає. Тож питання зависло в повітрі. Витверезник, як і в радянські часи, діятиме на госпрозрахунку. Тобто витрати покриватимуться коштами затриманих — в середньому це триста гривень. Але тут варто зауважити, що кількість затриманих збільшиться через те, що медики підбиратимуть не лише лежачих, а й тих, які ходять вулицями задом наперед. Проектом передбачено, що у закладі буде по дві палати для жінок і чоловіків. Для закладу, можливо, навіть і лікаря не треба: з такою роботою міг би і фельдшер упоратися. Потрібні хоча б два-три санітари, які стежитимуть за п’яничками.
Щодо перспективи створення витверезника Федір Кошель нічого конкретного сказати не може, мовляв, чекаємо кращих часів, але коли вони настануть, невідомо.
В міліції кажуть, що за нормативно-правовими актами вони не можуть тримати п’яничок у КПЗ, бо це порушує права громадян.
— Бомжі, п’яниці де хочуть, там і сплять, це їхнє право, — говорить начальник обласного відділу дільничних інспекторів міліції Олександр Медвєдєв. — В Україні вже ніде немає витверезників, а в Луцьку його навряд чи створять. Наразі мова йде про облаштування хоча б кількох медичних палат у лікарнях, у яких алкозалежні були б ізольовані від інших пацієнтів.
