Лучани ламають ноги не тільки через ожеледицю, а й через модне взуття
Зима йде до завершення, але наостанок вирішила і поморозити, і покатати на ковзанках. От тільки біда, що ті ковзанки – прямісінько на вулицях та дорогах міста. За оперативними даними травмпункту міської клінічної лікарні, 20 лютого звернулось 42 пацієнта. Із них 18 мали переломи, 14 з яких – одержані на вулиці.
Зима йде до завершення, але наостанок вирішила і поморозити, і покатати на ковзанках. От тільки біда, що ті ковзанки – прямісінько на вулицях та дорогах міста. За оперативними даними травмпункту міської клінічної лікарні, 20 лютого звернулось 42 пацієнта. Із них 18 мали переломи, 14 з яких – одержані на вулиці.
Ситуацію з вуличним травматизмом у Луцьку обговорювали 22 лютого на щовівторковій оперативній нараді у міськраді.
«Якщо підсумувати цифри за січень і лютий, кожного дня у травмпункт з вуличними травмами у середньому 20 потерпілих, 10 – з переломами кінцівок, - розповів начальник міського управління охорони здоров'я Федір Кошель. – Каліцтвам на вулиці є дві групи причин – об’єктивні і суб’єктивні. Перші – це недостатнє освітлення, ожеледиця, погано почищені шляхи. 60% людей звертаються у травмпункт у першій половині дня, коли дістаються на роботу й навчання. Суб’єктивні фактори – недотримання особистої безпеки, приміром, жінки носять модельне взуття не по сезону, ходять напідпитку».
«Протягом року у травмпункт Луцька звертається 17-18 тисяч постраждалих, - додала головний лікар міської клінічної лікарні Лариса Духневич. – 52% звернень із переломами, а з легкими травмами часто просто не йдуть у лікарню. Головна проблема, звісно, фінансування. На один випадок виділяється 5 гривень. Це фактично нічого. Наприклад, ампула антигангренозної сироватки коштує більше 2 тисяч гривень. Такі ж дорогі препарати проти правця, інших інфекцій, але вони мають бути в травмпункті».
Охоронці здоров'я лучан наголошують, що городяни найперше мають берегтися самі. Комунальники мають розчищати і посипати тротуари й дороги. При цьому Лариса Духневич зауважила, що ожеледиця – не найголовніший фактор травматизму. За її словами, кількість покалічених зимою і літом майже однакова. Тільки взимку падають на слизьких доріжка, а влітку – необережно грають у футбол або зриваються з дерев.
