Лучан змушують авансом платити за телефон
У редакцію звернулась обурена мешканка Луцька. Пенсіонерка розповіла, що при оплаті за телефон заплатила суму вдвічі більшу за ту, що очікувала.
У редакцію звернулась обурена мешканка Луцька. Пенсіонерка розповіла, що при оплаті за телефон заплатила суму вдвічі більшу за ту, що очікувала.
— У грудні я вітала з Новим роком сестру, яка живе в Росії, дзвонила подрузі у Ковель, ще деяким родичам. Свято ж! Говорила небагато, але якщо зазвичай плачу за телефон у межах 25-30 гривень, то за грудень вийшло до 50. Я розраховувала, що заплачу ці гроші. Але мені сказали оплатити суму вдвічі більшу — мовляв, на початку року треба платити авансом, у кінці сума буде меншою. Я не згідна, та що робити: не сплачу — телефон відключать. А без нього, як без рук.
У схожій ситуації виявилися практично всі абоненти, які користуються послугами «Укртелекому». «Відомості» зацікавило, чому громадяни мають кредитувати цю структуру.
— З більшістю споживачів у нас укладені договори про авансову проплату, — прокоментував директор волинської філії ВАТ «Укртелеком» Володимир Кошлатий. — Це зручно, тому що не треба побоюватися, що у випадку прострочення платежу абонентові відключать телефон. Сплачені гроші залишаються на особистому рахунку платника й нікуди звідти не подінуться. Може статися так, що внесеної суми вистачає, щоб заплатити за декілька місяців наперед. Але хочу наголосити, що авансовий платіж — це не обов’язок, а рекомендація. І якщо клієнт не хоче платити, то й не мусить. Він може відмовитися.
На практиці ж виявилося, що громадянинові не так просто відмовитися від авансових платежів. Автор сама була свідком, як чоловік у відділенні «Ощадбанку» намагався зменшити суму платежу. Проте касир йому відповіла, що рахунок виставляє «Укртелеком». Платіж іде єдиною сумою. Тому його можна або оплатити повністю, або зовсім не платити. Чи є вихід із цього замкненого кола — «Відомості» вирішили з’ясувати у спеціалістів.
— Постановою Кабміну №720 затверджено правила надання й отримання телекомунікаційних послуг, і у них передбачена попередня оплата, — зазначила заступник голови Всеукраїнської громадської організації «Захист прав споживачів» Інна Лобачевська. — Цими ж правилами не передбачена форма квитанції, яка надається споживачу безпосередньо в місцях оплати за ці послуги. Як наслідок, споживач не має інформації, за що і скільки він платить. Варто зауважити, що телекомунікаційні послуги — це договірні відносини. Якщо у договорі відсутній авансовий платіж, але він вимагається, тоді слід звернутися до надавача послуг для внесення змін у договір або ж на місці відмовлятися сплатити аванс. Процедура складна. Адже платить людина через банк. Тому спочатку треба звернутися до банку з запитом, чому ці гроші вона платить, а вже потім — до надавача послуг.
Уважно читати договір порадили й у Волинському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України.
— Будь-який довір, якщо він вас не влаштовує, можна розірвати, — зазначив заступник голови цього відділення Сергій Луговий. — Громадянинові треба звернутися з відповідною заявою до надавача послуг, у цьому випадку «Укртелекому», з проханням внести зміни. Обов’язково вимагайте письмову відповідь. У разі, якщо вам відмовлять, можна звертатися до нас.
Як бачимо, не так то й легко довести у нашій державі, що ти не верблюд і не зобов’язаний наперед платити за послугу, яку тобі ще не надали. Хоча, в принципі, можна. От тільки нервів і часу на це доведеться потратити чимало. Тому і надалі лучани продовжують обурюватися авансовими платежами за послуги «Укртелекому» лише у чергах до банківської каси.
