В Луцьку відбувся прес-клуб із параолімпійцями
15 грудня в приміщенні «Просвіти» відбувся прес-клуб Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з параолімпійцями.
15 грудня в приміщенні «Просвіти» відбувся прес-клуб Луцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з параолімпійцями. Захід, що мав символічну назву «Право на щастя», розпочався з перегляду короткотривалого відео про труднощі, які постають перед людьми з особливими потребами. Стрічка вкотре підтвердила, що місто облаштоване без урахування потреб неповносправних: не усі соціально важливі заклади оснащені пандусами, мало громадського транспорту, придатного для користування інвалідами. Люди на візках через відсутність тих-таки пандусів позбавлені елементарної можливості купити хліба, а через нестачу громадського транспорту (всього шість тролейбусів), пристосованого для потреб людей з вадами опорно-рухового апарату, інваліди-візочники змушені чекати на зупинках по кілька годин.
Після відеовступу координаторка прес-заходу Ольга Максим’як оголосила невтішну статистику. Отож, за даними управління охорони здоров’я Луцької міської ради, у облцентрі є 4100 людей, які мають захворювання опорно-рухового апарату, з них 358 — дітей, 398 — підлітків. Майже двісті лучан пересуваються на візках. За повідомленням департаменту соціальної політики міськради, в облцентрі загалом мешкає близько 14 тисяч людей з особливими потребами. На обліку міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді перебуває 43 дитини з обмеженими можливостями. Згідно з офіційною статистикою, кількість неповносправних у нашій країні сягає 2,67 мільйона, що становить 5,2% від усього населення. Зі слів пані Максим’як, такі діти потребують толерантного ставлення та мають право на повноцінне життя.
На заході був присутній і кандидат біологічних наук, професор кафедри фізичної реабілітації Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» Віктор Чижик. Пан Віктор наголосив, що їхній навчальний заклад створювався, зокрема, для того, щоб інваліди мали змогу навчатись інклюзивно. Виш зручний та доступний для осіб з обмеженими можливостями. Зокрема, він оснащений пандусами, ліфтами, тут діє спеціальне відділення реабілітаційного супроводу, обладнане сучасною апаратурою. Понад те, вуз тісно співпрацює з Центром інвалідного спорту, є співорганізатором рекреаційних ігор на Волині. Зі слів пана Віктора, він пишається, що з 25 медалей на параолімпіаді в Турині дев’ять нагород здобули випускники їхнього вишу, а у Ванкувері наші неповносправні спортсмени взяли шість медалей.
Володимир Гащин, начальник Центру інвалідного спорту Волині, повідав про становлення параолімпійського спорту в регіоні. Зі слів пана Гащина, у 1998, коли утворився центр, в країні ще не проводили ніяких змагань для інвалідів, не було методичних рекомендацій, тож довелось усе починати, як то кажуть, з нуля. Спочатку організовували для неповносправних турніри з шахів, шашок, а першим серйозним спортивним викликом став виїзд до Рівного на змагання з тенісу на візках. Пан Володимир зазначив, що на сьогодні немає такого континенту, де б не побували волинські параолімпійці. Активісти центру, серед яких 12 майстрів спорту, мають аж 26 параолімпійських медалей. «То як цих медаленосців можна назвати інвалідами? У нашому центрі їх не вважають такими. Інвалідами вони є у соцзабезі, а для нас вони передусім — спортсмени», — запевнив чільник центру. Нині організація об’єднує неповносправних чотирьох нозологій: з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовими відхиленнями. Серед них, зі слів пана Володимира, понад 400 дітей.
Почесними візитерами заходу були параолімпієць Юрій Костюк, неодноразові призери й чемпіони змагань Європи та світу, майстри спорту міжнародного класу Вадим й Анатолій Гречки. Юрій Костюк, заслужений майстер з лижних гонок і біатлону, чемпіон параолімпійських ігор, має рекордну кількість параолімпійських медалей — аж шість. Пан Анатолій — пауерліфтер і заслужений тренер України, має дві золоті, дві бронзові та вісім срібних медалей європейський чемпіонатів, а «вітчизняні» нагороди, як зізнався сміючись сам спортсмен, уже давно перестав рахувати. Його син Вадим, що не відстає у здобутках від тата, зараз навчається на 3 курсі того ж таки Інституту розвитку людини за спеціальністю «фізична реабілітація».
Прес-клуб також відвідали чільниці обласного центру реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя». Вони розповіли про діяльність своєї організації, зокрема про театр, сформований на її базі, та газету, яку самотужки видають їхні вихованки-візочниці. З особливою гордістю Алла Антонюк повідала про театр, який навіть брав участь в міжнародному фестивалі у Львові. Зі слів пані Алли, вихованці мають чимало задумів, приміром, скоро знов проходитиме театральний фестиваль у місті Лева, проте, щоб втілити плани, катастрофічно бракує коштів.
Галан Ліна, чільниця міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, констатувала щодо цього: «Філантропія — явище, яке лишень зароджується на Волині. На жаль, у нас немає таких уже великих меценатів, аби говорити про високий рівень доброчинництва. Але благодійництво потрібно розвивати. Тому одним із лейтмотивів нашої зустрічі є залучення людей до філантропії».
