На Волині дівчат навчають шляхетності

У Луцьку відкрилася школа, де дівчат-підлітків навчають шляхетності. Діє вона на базі міської гімназії №4 імені Модеста Левицького. Саме ця елітна установа стала своєрідною спадкоємицею першої української гімназії, що працювала в Луцьку в тридцяті роки минулого сторіччя. Ініціатором створення першого такого закладу у Луцьку стала обласна організація Союзу українок. Що дає сучасній молоді ця школа, які риси виховує, «Відомості» дізнавалися в її учениць, організаторів і викладачів.

— У 90-х роках така школа у нас вже діяла, — розповідає голова обласної організації Союзу українок Любов Ганейчук. — Приємно, що саме ми стали піонерами та вперше в Україні її відродили. Згодом наш досвід перейняли рівняни та львів’яни. Проте, проіснувавши шість років, змушені були закритись, оскільки для такого закладу не вистачало відповідної бази. І ось у жовтні цього року, завдяки тісній співпраці з керівництвом 4-ї гімназії, ми відродили «школу шляхетних українок».

Треба наголосити, що саме громадська організація Союзу українок на Волині стала ініціатором святкування Дня Святого Миколая, Дня матері та вперше почала відзначати подвиг героїв Крут.

— Ми відроджуємо традиції, — продовжує Любов Максимівна. — Маємо осередки у всіх районах. До слова, «школа шляхетних українок» у Луцьку — не перша в області. Вже чотири роки аналогічна діє в Ковелі. Вона має серйозних спонсорів і успішно працює. А у Нововолинську наша організація ініціювала створення «школи жіночого лідерства».

На запитання, чому виникла ідея відкрити «школу шляхетних дівчат», Любов Ганейчук відповіла, що їй прикро, коли наша молодь деградує у плані моральності.

— Буває, йду вулицею, а компанія з підлітків так нецензурно висловлюється, що інколи зупиняю їх і кажу дівчатам: «Та вас же ті хлопці не поважають, якщо у вашій присутності так лаються». Але ті у відповідь лише сміються. Тому хочеться, щоб дівчатка були іншими. Адже в українській жінці генетично закладено бути працьовитою, люблячою, терплячою, мудрою, виваженою. Ми повинні дати поштовх для розвитку цих якостей. Школа має на меті відродити роль української жінки не лише в родині, а й у суспільстві. Адже, як відомо з історії, українки завжди відзначалися шляхетністю та високою культурою.

На сьогодні заняття відвідують 30 дівчат з 8-х та 9-х класів Луцької гімназії №4 й інших шкіл міста, які виявили бажання навчатися шляхетності. Цей вік є найоптимальнішим для такого виховання, адже саме формується особистість: дівчата вже й не діти, проте ще і не дорослі. Заняття тривають по дві години кожного тижня.

Заступник директора 4-ї гімназії Зоряна Марущак показала навчальну програму «школи шляхетних українок», яку склали педагоги спільно з представниками Союзу українок. Вона насичена та цікава, передбачає як лекційні заняття, так і практичні.

— Нас, як учителів, — розповідає Зоряна Іванівна, — тішить те, що тут дівчата дізнаються чимало нового з історії, мови, літератури, і це перегукується зі шкільною програмою. От, скажімо, вони мали честь зустрітися з відомою поетесою Сімою Кордуновою, яка провела їм майстер-клас, адже «школу» відвідує багато творчих дітей, які пишуть вірші. Щодо практичних навичок, то дівчатка освоюють ази української вишивки, бісероплетіння, до Різдва розучують колядки та щедрівки.

А ще навчальна програма передбачає вивчення основ макіяжу, сервірування столу, готування традиційних страв. Планують запросити для школярок хореографа, щоб навчити дівчаток танцювати вальс і провести спільний вечір із хлопцями з військового ліцею.

За 15 хвилин до заняття у класі вже зібралося кілька учениць. Восьмикласниця Христина Сухоставська поділилася своїми враженнями від відвідування «школи».

— Спочатку було незвично та трішки незрозуміло, але ми, щоразу дізнаючись щось нове, змогли подивитися на себе зі сторони та зрозуміти, що ми — супервумен, які повинні довести, що є справжніми українками. Нашу школу можна порівняти з цікавим гуртком. На одному занятті не побувала — і вже наче чогось бракує в робочому тижні.

— Тут ми збагачуємо свою душу, — далі продовжує Богдана Плахотюк, — співаємо молитви, вишиваємо. А ще хочемо навчитися правильних манер, була пропозиція переглядати старі радянські фільми, і вже з нетерпінням чекаємо танців.

Рівно о 15–й розпочинається заняття. Дівчата встають, всі разом співають молитву. Цього їх навчила викладач-диригент Тетяна Толочко. Потім гімназійний капелан, отець Михайло починає розповідь про свято Миколая, що наближається, про радість, яку воно приносить у наші домівки. Сторонній людині здається, ніби потрапила на урок у школу 19 століття, бо атмосфера тут просякнута великою любов’ю до Бога, жагою пізнання чогось прекрасного та неземного. Мабуть, перед різдвяними святами саме такою і має бути тематика занять.
Щодо планів на майбутнє, то, як розповіла лідерка Созу українок, вона мріє про аналогічну школу в інтернаті.

— Ті дітки потребують більшої уваги, бо в основному вони з неблагополучних сімей. Хочеться, щоб у житті вони знали, як приготувати, як себе правильно повести і так далі. Мене завжди запрошують на випускні в інтернат, і мені дуже шкода тих дівчат.