«Берегиня» подарувала Луцьку cвято народної творчості

З 8 по 10 жовтня на вулицях Луцька галасував, співав, танцював, веселив люд шостий Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня». Дійство відбувалось під патронатом голови облдержадміністрації Бориса Клімчука. Цьогоріч атмосферу українського духу створювали шанувальники народних звичаїв та предковічної пісні з усіх регіонів Волині, гості з 15 областей України, а також представники українських громад Литви, Польщі, Білорусі, Угорщини, Латвії та Росії.

Про початок фестивалю сигналізувала урочиста хода. Центральними вулицями міста пройшли учасники дійства, демонструючи колоритні народні строї, даруючи перехожим веселий настрій. Кінцевим пунктом колони став Луцький замок, де великий «князь Любарт» мав честь розпочати фольклорне свято. Далі стіни замку сколихнули дзвінкі голоси учасників фестивалю. На сцену один за одним виходили вокальні фольклорні гурти, фольклорно-етнографічні ансамблі, солісти-вокалісти, народні музики та інструментальні гурти з України та з-за кордону.

Тут же, в замку, всі охочі змогли ознайомитись із виставкою народного мистецтва Волині «У руслі великого стилю», яка експонувалася в стінах художнього музею.

Ввечері на честь відкриття фестивалю відбувся концерт в музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка. На сцені вирувало життя, все відбувалось на одному подиху: артисти виходили на сцену один за одним, тому концерт сприймався як цілісне, органічне дійство. Тішили глядачів народні ліричні та повстанські пісні. Дуже яскраво був відтворений обряд вінчання та гуляння на весіллі — весело, колоритно, майстерно. Здавалось, виконавці не виступають, а самі святкують!

Щось неймовірне творилося цими днями й на вулиці Лесі Українки. Вона ніби перетворилась на вулик, де гомоніло свято українських традицій. Уся Волинь з її історією, звичаями перенеслася на три дні до Луцька. Вздовж вулиці представники більшості районів області розташували свої етнографічні майданчики. Тут пригощали випивкою та закускою, демонстрували вироби народних умільців, розважали перехожих етнічними піснями та танцями. До послуг лучан та гостей міста був «Козацький курінь» з Горохівського району, «Рибальське подвір’я», яке представили жителі Шацького краю. Неабияке зацікавлення в перехожих викликав і «Курінь у Любки». Тут вивісили оригінальне меню «Чим багаті, тим і раді», де пропонували горілочку «Любава» й наливочку «Заговорена». До чарки були «Грибочки солені», «Сир свіжісінький», «Сало вистояне», та ще й делікатес «Яйця варони». Страва ж з дивною назвою «Гуси на рожах», як стверджував напис в меню, «кончились», а «Деруни в сметані» — «з’їли начисто». На десерт пропонували пироги з маком під красномовною назвою «Паморочні».

Традиційним доповненням до будь-якого свята в Україні є ярмарки народних ремесел. Ціле містечко майстрів розмістилося цими днями на Театральному майдані та у сквері «Зоряному». Тут було чого душа забажає: колоритні прикраси, вишиванки, продукти праці бджолярів, різні дрібнички для дому. На ярмарок до Луцька уже втретє приїхала майстриня із Закарпаття. Жіночка має досить цікаве ремесло — створює неповторні вироби із листя кукурудзи. Так, за 15 гривень можна було придбати натуральну тарілочку для печива та цукерок. А за 35 — плетені капці для «бані» та дому. Серед виробів чільне місце займали ляльки-мотанки, виготовлені все з того ж листя кукурудзи. За словами майстрині,  вони символізують вічну молодість.

Чимало перехожих зацікавились і шедеврами шкіропластики Олени Ільницької з Локач. Неймовірні сюжети вона змогла зафіксувати на своїх картинах за допомогою шкіри. Біля майстрині завжди було людно, багато хто замовляв оригінальні  картини для подарунків. До слова, собівартість цих витворів чимала. Тож за готовий продукт доведеться викласти від ста до кількох тисяч гривень, залежно від складності.

Родзинкою цьогорічного фестивалю став конкурс солоспіву «Колискова мами». Організатори дійства припускають, що згодом ця імпреза може перерости в окремий фестиваль.

Особливий подарунок «Берегиня» підготувала для молоді — дискотеку «Ой заграйте, музики», де звучала виключно українська танцювальна музика. Танцювали, аж гуділо, біля центрального входу у Парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки.

В рамках фестивалю всі три дні під керівництвом доктора філологічних наук, професора Волинського національного університету імені Лесі Українки Григорія Аркушина відбувалася наукова конференція «Народна творчість українців у просторі і часі». У її роботі взяли участь близько півсотні фахівців, які працювали у трьох секціях:  етнографія,  етнологія й етнолінгвістика.

Учасники та гості «Берегині» мали змогу долучитися до збору коштів на спорудження у Луцьку пам’ятника видатній українській письменниці, етнографу, громадській діячці Олені Пчілці.

Урочисто закрили фестиваль гала-концертом «Коло родоводу». Дійство відбулося в обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

Як підсумував опісля святкувань директор фестивалю, керівник управління культури і туризму ВОДА Володимир Лисюк, свято вдалося на славу, адже усі заплановані заходи відбулися.

— Особливих проблем ні при підготовці, ні під час проведення фестивалю не виникало. От тільки спочатку довелося розчистити вулицю Лесі Українки від дорогих мерседесів, щоб поставити етнографічні майданчики,  — повідав він.

Такому чіткому проведенню дійства директор завдячує колективу управління, а також навчально-методичному центру «Культура Волині».