Споживання продуктів із нітратами призводить до онкозахворювань

«Чого не хочеш для себе, не побажай того другому», — говориться у Біблії. Цю прописну істину наш народ, який в принципі є глибоко віруючий і богобоязний, забуває, коли справа торкається власної кишені. Селяни почали уже садити овочі, ростити свиней «для себе» і «на продаж». До чого це може призвести, дізнавались «Відомості».

Приводом до написання цієї статті стала випадково підслухана розмова двох чоловіків. Один в другого запитав про врожай картоплі.

— Та так собі вродила, середньо, — відповів приятель.

— А що ти сипав?

— Нічого. Тільки від жуків кропив.

— Дарма. На другий рік сип різних добрив, і побільше. Воно того варте. Я на 600 гривень хімії купив. А на 3 тисячі уже картоплі здав.

Але ж цю картоплю хтось купить, можливо, її їстимуть діти! Про це «добрий» господар не думає. У нього одна задача — вкласти мінімум зусиль (адже поля картоплі, які садять на продаж, навіть бур’янами не заростають — стільки туди виливають різних хімікатів) і заробити на цьому якомога більше грошей.

— Мені ж трьох дітей на ноги підіймати — гроші треба, а що їдять інші — мене не турбує, я нікого не заставляю купувати, — сказав якось один селянин, який займається вирощуванням 100-кілограмових свиней за три місяці на закид: «Ти ж людей травиш». Така філософія.

Наскільки насичені різними хімічними препаратами ті овочі-фрукти, які ми купуємо на ринках? З цим запитанням ми звернулися до директора Волинського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» Миколи Зінчука.

— До нас приносять періодично перевіряти продукцію, яка продається на ринках. Не можу сказати, що ми масово знаходимо там перевищену кількість нітратів. Хоча окремі випадки трапляються з ранніми овочами. Проте тут варто зауважити, що ми перевіряємо продукцію на вміст нітратів згідно з формулою препарату, який застосовувався при їх вирощуванні. Проте у процесі розпаду хімічних елементів формули залишаються так звані метаболіти — залишки. Їх виявляти ми не можемо — немає технології. Тому і невідомий їхній вплив на здоров’я людей.

Микола Зінчук зауважив, що для доброго врожаю ґрунти підживлювати треба. Бажано вносити органічні добрива. Не нашкодять землі і мінеральні. Але додавати їх треба правильно. Інакше земля може перенасититись. У результаті хімічні елементи залишатимуться не лише у продукції, а й виснажать ґрунт.

— Не знаю, чи на жаль, чи на щастя, але сьогодні мінеральні добрива дорогі. Тому господарства нашої області їх додають навіть менше, ніж потрібно. Для прикладу: на один гектар землі вноситься 34-37 кілограмів мінеральних добрив. У часи Радянського Союзу ця цифра становила 200 кілограмів. Проте хочу наголосити, що ми робимо проби ґрунту на полях великих господарств площею не менше, ніж 5 гектарів. На полях же невеликих приватних господарств ніякого контролю немає.

А саме невеликі приватні господарства є в нашій області постачальниками овочів. І те, що багато господарів почали уже їх садити «для себе» і «на продажу», неабияк турбує. Іронія долі у тому, що, продаючи ближньому своєму «хімічні» плоди і тим самим опосередковано підриваючи його здоров’я, сам господар не вбереже свою сім’ю від споживання «хімії». Так, картоплю, моркву, капусту його діти їстимуть без нітратів. Але ж купить він їм на гроші від продажу «хімічних» овочів, приміром, печива, цукерок. А у солодощах, за дослідженнями ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» вміст трансізомерів зашкалює: кондитери, аби здешевити продукцію, нашпиговують її різноманітними дешевими жирами, пальмовою олією тощо. Це вкрай шкідливо для здоров’я, особливо дитячого. Проте самі кондитери цими продуктами своїх дітей не годують. Хай інші травляться. Разом з тим, вони із задоволенням купують на базарі у дядька картоплю, моркву, бурячок. Не відають, наївні, що «дядько» також давно опанував науку заробляння грошей, застосовуючи новітні наукові досягнення. І таких прикладів — безліч.

Скільки ж можна отруювати хімією самих себе? У народі кажуть, що у могилу всіх грошей із собою не забереш. А з «хімічним» харчуванням до могили недалеко.

— За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 37% усіх онкозахворювань пов’язані з продуктами харчування, — розповів «Відомостям» головний лікар Волинського обласного онкологічного диспансеру Орест Андрусенко. — Різноманітні добавки, емульгатори, гербіциди, пестициди, потрапляючи в організм людини, негативно на нього впливають. У європейських державах діють певні норми вмісту у продукції нітратів, фосфатів тощо. Там дуже поширена практика, коли ресторатори перевіряють продукцію на екологічність. У нас такого немає. Тому доводиться констатувати сумну статистику — коли 15 років тому на Волині онкопатології кишково-шлункового тракту займали 8-10 місце у класифікації раку, то сьогодні вони перемістилися на 3-4 щабель.

Зауважимо, що раки кишково-шлункового тракту діагностувати досить складно. Тому їх здебільшого виявляють уже на пізніх стадіях.

Якщо, не приведи Господи, у вашу сім’ю прийде горе під іменем «рак», подумайте, скільки хімії ви вилили на свій город, готуючи продукцію на продаж.