Аварійні будинки все одно ремонтуватимуть мешканці

Навіть при умові ліквідації ЖЕКів комунальники підтримують ініціативу населення створити власну структуру та дбати про будинок виключно своїми силами та коштами.

Мова про реорганізацію житлово-комунальної сфери ведеться давно. Але за роки незалежності жодна влада, жодна політична сила не змогла вирішити цієї болючої проблеми. Ні для кого не секрет, в якому аварійному стані житловий фонд країни та за якими нормативними актами (ще радянського зразка) регулюються відносини між комунальниками та жильцями будинків.

За експертними оцінками, на капітальний ремонт житла потрібно щорічно направляти понад 2 млрд. гривень. Фактичні ж асигнування з місцевих бюджетів на ці потреби не перевищують 20 відсотків від необхідних.

Недосконала і застаріла законодавча база, що визначає відносини у ЖКГ між споживачем та надавачем послуг, практично не регулює питання відповідальності за їх несплату. Положення Житлового кодексу УРСР, прийнятого ще у 1983 році, взагалі не відповідають сучасним реаліям.

Урядова програма, спрямована на реформу комунальної галузі, була прийнята у минулому році, проте, як показує час, до її виконання не готові ні політики, ні комунальники, ні самі українці.

Реформа передбачає вдосконалення нормативної бази, управлінського апарату та націлена на ліквідацію збиткової діяльності комунальних підприємств. Кошти на виконання реформи в наступні п’ять років теж передбачені у сумі 22 мільярди гривень. Парадокс. Бюджету ще немає, проте гроші ділять заздалегідь. Знайомий спосіб вирішення проблеми українськими чиновниками. Красномовні заяви з політичної трибуни щодо покращення роботи комунальних служб наразі не варто сприймати серйозно, хай якими б переконливими вони не були. Називайте це як завгодно: політична гра, окозамилювання, передвиборчий крок, але не сподівайтесь, що ситуація зміниться на краще. На сьогодні чи не єдиним реальним способом вирішити проблему надання якісних та своєчасних комунальних послуг є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Директор департаменту стратегії реформування і розвитку Міністерства ЖКГ Наталія Олійник, перебуваючи днями у Луцьку, розповіла, що загалом в Україні створено трохи більше 11 тисяч об’єднань співвласників, на Волині їх нараховують майже чотири сотні. Таким чином, в країні лише 15 відсотків житлового фонду охоплено ОСББ.

ОСББ не для всіх?

Практично кожен житель багатоповерхівки стикався з ситуацією, коли відповідальність за аварійну ситуацію в буднику комунальники перекладають з одних плечей на інші, відповідальності ніхто нести не хоче, а винних — годі шукати. Вже склалася традиція, що ремонтні роботи в під’їздах проводяться виключно коштом мешканців, дахи ремонтуються аналогічним чином. І це ще не повний перелік того, чим повинні займатися комунальні служби за бюджетні кошти. Тому й не дивно, що ЖКГ — ворог номер один для жильців, бо ж гроші за утримання будинків бере, а послуги надає через раз.

З цієї точки зору можна погодитись, що створення ОСББ надасть можливість оперативно вирішувати побідні непорозуміння, адже від імені усього будинку з надавачем послуг буде укладений договір, який в першу чергу захищатиме інтереси жильців.

Стан будинків, безперечно, покращиться всередині та ззовні, прибудинкова територія стане охайнішою. В ідеалі буде сформована нова культура мешканців багатоповерхівок, які дбатимуть не лише про свої квартири, а й про будинок в цілому, бо він стане їхньою частковою власністю, в нього вкладатимуться власні кошти, а відповідно, й ставлення зміниться. В такому випадку навряд чи хтось миритиметься із вульгарними написами на стінах під’їздів чи ночівлею безпритульних.

Але, як завжди, без «але» не обходиться. Одна справа, коли будинок новий, неаварійний, а як бути мешканцям старих будівель? Значна частина житлових будинків Луцька побудована 30-40 років тому. Сьогодні їхній стан жахливий — тече дах, у підвалах стоїть вода, електрика дає збої. Мешканці скаржаться, оббивають пороги комунальних установ, а у відповідь чують добре завчену фразу посадовців: «Немає фінансування». Його не було вчора і, повірте, не буде завтра. А в будинках житимемо ми та наші діти.

ЖЕКи витіснить конкуренція

Заступник начальника луцького департаменту ЖКГ Надія Календа каже, що навіть під загрозою ліквідації ЖЕКів, об’єднання співвласників все одно потрібні. Житлово-комунальних господарств у місті нараховують всього шість, крім того, ще є дві приватні установи, але ЖЕКи віджили своє, так чи інакше, конкуренція витіснить їх. Альтернативою сьогодні називають ті ж ОСББ, іншої ще не знайшли.

— Щомісяця, оплачуючи комунальні послуги, лучани платять за утримання будинків. Сума незначна — в середньому 70 гривень, але, якщо взяти увесь будинок, то кошти чималі. ЖЕКи, до прикладу, ці кошти спрямовують на заробітну плату, тоді як ОСББ може використати їх для закупівлі необхідних для ремонту матеріалів, — розповідає Надія Календа.

В Законі України «Про створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» вказано, що держава забезпечує перший капітальний ремонт житлового будинку перед тим, як його мешканці створять ОСББ. Луцьким багатоповерхівкам цьогоріч трохи поталанило. Для 13 будинків передбачено майже 2 мільйони державних гривень на капремонт. Але, знову ж таки, їх передбачено, проте поки ще цих грошей ніхто не бачив. А в одному лише Луцьку загалом нараховують 1,5 тисячі багатоповерхівок, і лише одиниці можуть похизуватися задовільним станом.

Тому вирішувати, звичайно, мешканцям, проте сидіти склавши руки та чекати милості від державних чинів не варто. З цією думкою погоджується керівник Асоціації ОСББ «Лучани» Юлія Сабатюк.

— Яскравим прикладом створення ОСББ є будинок, що на Перемоги, 10. Об’єднання створене у лютому цього року. Для ремонту використовуються кошти, які мешканці сплачують за утримання будинку. Крім того, завдяки залученим інвестиціям (а це 2 мільйони гривень) ми змогли відремонтувати практично всі стояки, щитову, тривають роботи з утеплення фасаду будинку та модернізація системи опалення, — розповідає пані Сабатюк.

Мешканцям багатоповерхівок, особливо тих, які потребують ремонту, можна лише поспівчувати. Так чи інакше, але навести лад їм доведеться самотужки. А щоб не платити ЖЕКам, як то кажуть, за гарні очі, краще кошти переказувати тим, хто виконує свою роботу за умовами напряму укладеного договору.

І чиновники, і комунальники відзначають, що створення ОСББ — непростий процес, але результативний. Є певні спірні моменти із земельними ділянками, юридичним оформленням. Але запитайте сьогодні того, хто проживає у будинку ОСББ, наскільки змінилися умови життя. Мабуть, жоден не скаже, що стало гірше.