Бідність наступає на мешти

Бідність наступає на мешти

Кому не знайомі магазини, де взуття відпускають за смішними цінами, майже «на шару»? Кількості таких торгових точок в Україні й не злічити, чимало їх розвелось і в Луцьку. Безлюдно в них не буває ніколи. Як кажуть: на кожний товар — свій покупець.

Джерело: Відомості

Кому не знайомі магазини, де взуття відпускають за смішними цінами, майже «на шару»? Кількості таких торгових точок в Україні й не злічити, чимало їх розвелось і в Луцьку. Безлюдно в них не буває ніколи. Як кажуть: на кожний товар — свій покупець. Тільки от щось покупців цього товару щораз більшає. Ознайомившись із ціновою політикою магазину, розумієш чому. Хто ж проти купити босоніжки від 25 грн. за пару, кросівки для малечі за 65 грн. чи осінні чобітки за сотню? І неважливо якої вони якості, головне — в сімейний бюджет вкластися і босоніж на сезон не лишитися.

Для багатьох ці магазини — єдиний шанс оновити взуття, бо ж середня зарплата на Волині становить 1828 грн. А уявіть собі сім’ю з чотирьох людей із місячним бюджетом у 3,5 тисячі гривень. Яке ще взуття вони можуть собі дозволити на ці гроші? Зараз одна лише «комуналка» винесе добру частку заробітку, та ще й до рота потрібно щось покласти. Багато хто знаходить вихід, одягаючись у секонд-хендах, але влада погрожує їх прикрити. Тож і доводиться людям, які щодня працюють на добробут держави, порпатись на найдешевшій полиці з гордим написом «5 грн.», принижено оглядаючись, чи, бува, нема кого знайомого.

Для кращого ознайомлення з асортиментом цих магазинів «Відомості» відвідали один із них. Справді, ціни в таких торгових точках дивують кожного. Та незважаючи на це, якість обслуговування не найгірша. Власники, намагаючись привабити покупця, пропонують і певні елементи комфорту: легка музика під настрій, взуття розкладене на полицях, лави, де можна присісти, щоб поміряти майбутню обновку. Оглянувши моделі, помічаєш, що багато з них досить схожі на взуття з дорогих магазинів. Чимало туфель по дизайну нічим не поступається вишуканим жіночим радощам із нових колекцій. Про якість мовчимо.

Кольорова гама зазвичай різнобарвна. Матеріал теж варіює: замінники шкіри, замші, лакованої шкіри. Добряче все оглянувши, можна зробити висновок, що замша в цьому сезоні — фаворит, оскільки найдорожчі пари — саме з неї (ботильйони за 225 грн.). Та й покупці найчастіше приглядаються до виробів із замінника цього матеріалу.

Дешевизну подібного товару продавець пояснила тим, що власники мають чимало таких магазинів, тож одразу купують дуже великі партії взуття, що значно здешевлює його вартість для покупців. Людям це й на радість.

Як виявилося, не всі відвідують такі заклади через дірки в гаманцях. Часто клієнтами подібних магазинів стають і більш-менш забезпечені особи, статки яких дозволяють придбати й якісне взуття, щоправда, трохи в меншій кількості. Та що поробиш, коли улюблена процедура жіночок — шопінг, а демократичні ціни таких магазинів дозволяють її продовжити. Таким чином, за ту ж суму обновок може стати на 3-4 більше.

— А чому б і ні? — зізнається бухгалтер Оксана Іванівна. — На якихось 300 грн. можна купити три пари. Вибираєш різні кольори, різні фасони — це досить вигідно. Одні пасуватимуть до костюма, інші — до спідниці. Такий вихід, певно, знайомий багатьом модницям. Бо у магазинах можна помітити й немало молодих дівчат, які, сміючись, обирають одразу кілька пар.

— Купую тут, бо на ринку подібні вже на добру сотню дорожчі, — пояснює покупчиня Ірина. — Я ж не багатій, щоб отак переплачувати, бо що цих, що тих вистачає лише на сезон. Купувати ж шкіру зовсім не хочеться, аби потім кілька років одні чоботи не носити.

І справді, ціни на ринку шокують. Так, чобітки із замінника коштують від двохсот п’ятдесяти гривень, за деякі моделі й по півтисячі просять. Вартість шкіряного взуття для багатьох — дивина та й годі. За зимові чоботи минулого сезону доведеться викласти від 600 грн. Нова колекція — ще плюс 100-200. Вартість тих же чобітків у салонах-магазинах взагалі космічна. Ботильйони — від 700 грн., з довгими халявками — 1000- 2000 гривень, хоча моделі й не дуже відомих брендів.

Повертаючись до наших магазинів, варто сказати, що покупки в них — своєрідна лотерея. Зважаючи на ціну, закриваєш очі на якість, але трапляються й випадки, коли взуття, придбане тут, живе довше, ніж сезон.

— Років зо два тому купила в такому магазині осінні чоботи, — ділиться студентка Олена. — Уявіть собі, вони й досі на ходу. Щоправда, я щодня їх не ношу, бо маю кілька пар. Але їх якістю майже задоволена. Серед мінусів можна виділити лише той, що трохи ноги потіють. Проте й у дорожчому взутті із замінника цього ефекту зазвичай не уникнути.

Звісно, відомі й випадки, коли дешевенькі туфельки, ботильйони, босоніжки розклеювались, не витерпівши й тижня, позаяк перший дощ вкорочує їм віку.

— Були в мене й напівчобітки з такого магазину, — продовжує Олена. — Вони протримались недовго. Підошва відклеїлась після зливи, через день полізла й клейонка.

В принципі, купуючи до сміху дешеве взуття, люди усвідомлюють його якісні характеристики. Зауважте, ціна включає в себе не лише вартість матеріалу, а й робочу силу та безліч інших компонентів. Особливо дивує взуття за п’ятірку. Тож, щоб краще оглянути його та зрозуміти, чим воно пахне, «Відомості» вирішили для експерименту придбати одну пару на редакцію.

Знаходимо в ятці симпатичні туфельки, просимо продавчиню підібрати розмір. Та коли вона починає запаковувати обновку, здивуванню немає меж. Бо в 5 українських гривень включено все: шмат невідомого матеріалу, досить охайно «виліпленого» в босоніжки, працю людей та ще й коробку. Вартість останньої зазвичай перевищує увесь набір. Згадайте ціну звичайних подарункових пакетів.

Принісши обновку до редакції, приміряли по черзі. Виявилось, босоніжки мають дуже зручну колодку та підбори. Та все ж, щоб дізнатися усю правду про виріб, звернулися до майстра з ремонту взуття.

— Підошва, каблук та супінатор — досить якісні, — коментує майстер. — Дивуюся, як вони можуть коштувати п’ять гривень. Тут же матеріалу пішло на значно більшу суму, а фурнітура, а робота. Лишень за каблуки в магазині довелось би віддати 30 гривень. На мою думку, їх мінімальна вартість — гривень зі сто. Звичайно, виготовлені босоніжки не з найкращого замінника. Тож цілком можливо, що під дощем вони можуть «розлізтися», або ж потріскати від згинів.

Як кажуть, в нас демократія і свобода, тож нам обирати — купувати це взуття чи ні. Хоча з нинішньою зарплатно-ціновою політикою наша демократія замкнеться лише в стінах таких от магазинів. Вибір як-не-як лишиться. Хочеш — зелені за 25 грн., а хочеш — трохи модніші чорні за 100. Свобода, дорогі українці!

Ольга УРИНА

Loading...